Рішення

від 29.01.2021 по справі 910/18827/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2021Справа № 910/18827/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТВУД" 03061, м.Київ, проспект Відрадний, буд. 95/1К, офіс 306, код ЄДРПОУ 38448800)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЕРПУЛС" (01054, м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літ. Б, код ЄДРПОУ 43271764)

про стягнення 410 465,74 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТВУД" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЕРПУЛС" про стягнення 399 910,72 грн основного боргу - заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № 111 від 09.09.2020 по договору поставки № 08/09-20 від 09.09.2020, 1311,18 грн 3% річних, 3999,11 грн інфляційних втрат, 5244,73 грн пені.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору та 67 489,44 грн витрат на правничу допомогу.

До позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт в межах суми 410 465,74 грн на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КОВЕРПУЛС" (код ЄДРПОУ 43271764) та містяться на банківських рахунках відповідача.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.12.2020 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строк для реалізації учасниками справи процесуальних прав.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 04.12.2020 була надіслана позивачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням № 0105476184297 та повернена до суду 22.12.2020 із зазначенням причини повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язку щодо пересилання поштового відправлення . Заяви про зміну місцезнаходження позивача до суду не надходило.

25.01.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав додаткові пояснення по справі, зокрема щодо розбіжностей у реквізитах договору поставки та доданої до позову Специфікації товару, стверджуючи про існування між сторонами лише правовідносин по договору поставки № 08/09-20 від 09.09.2020, водночас зазначення у Специфікації № 1 реквізитів договору поставки № 09/09-20 помилково.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвала суду від 04.12.2020 відповідач отримав поштовим відправленням № 0105476184300 -10.12.2020., будь-яких заяв до суду не подав.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.09.2020 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТВУД" (постачальник за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КОВЕРПУЛС" (покупцем за договором) був укладений договір поставки № 08/09-20, в порядку та на умовах якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товари (надалі-товари) за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору та його невід`ємними частинами, а покупець - прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість в строки та в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість товару визначається сторонами як договірна. Кількість та вартість товару указується у додатках-специфікаціях до договору, що є його невід`ємними частинами. Загальна сума договору визначається як арифметична сума за специфікаціями до цього договору.

Строки поставки товару погоджуються сторонами та відображаються в специфікаціях (п.2.2 договору).

Згідно положень п 4.1 договору, покупець здійснює оплату в розмірі і в строки указані у додатках-специфікаціях до договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з пунктом 7.1 договору право власності на товар покупець набуває з моменту передачі товару і підписання видаткової накладної.

Відповідно до підписаної сторонами Специфікації № 1, копія якої долучена до справи, позивач зобов`язався здійснити на користь відповідача поставку товару: Дошка терасна термосінь FLO ITALY №5 21 мм*120*500-3600 у кількості 221,68 кв.м., загальною вартістю 399910,72 грн. Умови оплати: 100% оплата загальної суми по даній специфікації на умовах відтермінування платежу на 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

За видатковою накладною № 111 від 09.09.2020, яка підписана та скріплена обома сторонами без зауважень, позивач поставив, а відповідач прийняв товар: Дошка терасна термосінь FLO ITALY №5 21 мм*120*500-3600 у кількості 221,68 кв.м., всього на суму 399910,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач своє зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений строк, який настав 09.10.2020 не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 399 910,72 грн вартості неоплаченого товару. Також за прострочення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1311,18 грн 3% річних, 3999,11 грн інфляційних втрат, 5244,73 грн пені.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки № 08/09-20 від 09.09.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у визначений строк.

За умовами п.2.1-2.2, 4.1 договору поставки № 08/09-20 від 09.09.2020 визначено, що кількість, вартість товару, розмір та строки оплати визначаються сторонами у Специфікації.

Судом встановлено, що відповідно до копії долученої до справи Специфікації № 1 до договору поставки № 09/09-20 від 09.09.2020, визначено найменування товару: Дошка терасна термосінь FLO ITALY №5 21 мм*120*500-3600 , кількість, ціну та загальну вартість поставки 399910,72 грн, а також умови оплати: 100% оплати на умовах відтермінування на 30 днів з моменту відвантаження.

За видатковою накладною № 111 від 09.09.2020 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, найменування якого, кількість та вартість ідентичні вказаним у Специфікації № 1. Вказана накладна підписана та скріплена печатками обох сторін без зауважень.

При цьому, судом надано оцінку тій обставині, що предметом позовних вимог у даній справі позивач у позовній заяві зазначає стягнення заборгованості по видатковій накладній № 111 від 09.09.2020 по договору поставки № 09/09-20 від 09.09.2020, водночас до матеріалів справи долучено Специфікацію № 1, яка містить реквізити договору поставки 09/09-20 від 09.09.2020.

З пояснень позивача, які відповідачем жодними доказами не спростовано, Специфікацію № 1 узгоджено та підписано сторонами по договору поставки № 08/09-20 від 09.09.2020, проте помилково вказано інші реквізити договору, поставка товару за видатковою накладною № 111 від 09.09.2020 здійснена саме за вказаним правочином та Специфікацією, будь-яких інших договорів поставки між позивачем та відповідачем укладено не було.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За відсутності доказів укладення сторонами договору поставки № 09/09-20 від 09.09.2020, та заперечень відповідача, що містили б невизнання ним факту постачання товару на спірну суму саме за наданим позивачем договором та специфікацією, підписана сторонами видаткова накладна № 111 від 09.09.2020 приймається судом в якості належних доказів поставки товару на заявлену суму 399910,72 грн. по договору №08/09-20 за узгодженою специфікацією № 1.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за отриманий товар, в тому числі у визначені договором строки - на умовах 100% оплати із відстрочення платежу на 30 днів, та станом на час розгляду даної справи по суті спору, суду не надано.

Враховуючи, що строк виконання грошових зобов`язань відповідача на спірну суму є таким, що настав, за відсутності доказів погашення заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 399910,72 грн. боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 6.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати з вини покупця, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань підтверджений матеріалами справи та останнім належними та допустимими засобами доказування не спростований, вимоги про стягнення з відповідача 5244,73 грн пені за період з 10.10.2020 по 18.11.2020 прострочення виконання зобов`язання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України задовольняються судом у межах розрахунку позивача, зокрема 1311,18 грн 3% річних, 3999,11 грн інфляційних втрат за період з 10.10.2020 по 18.11.2020 прострочення виконання зобов`язання.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, відсутність обов`язку здійснення оплати вартості отриманого товару та звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, не довів, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТВУД" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Також у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про покладення на відповідача понесених витрат на оплату професійну правничу допомогу у розмірі 67489,44 грн. та заявлено клопотання відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про надання доказів їх понесення до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Вказана заява судом задовольняється.

При цьому, суд звертає увагу позивача про визначені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України наслідки неподання цих доказів у встановлений строку у вигляді залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЕРПУЛС" (01054, м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літ. Б, код ЄДРПОУ 43271764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТВУД" 03061, м.Київ, проспект Відрадний, буд. 95/1К, офіс 306, код ЄДРПОУ 38448800) 399 910 (триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот десять) грн. 72 коп основного боргу, 1311 (одну тисячу триста одинадцять) грн. 18 коп 3% річних, 3999 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 11 коп інфляційних втрат, 5244 (п`ять тисяч двісті сорок чотири) грн. 73 коп пені, 6156 (шість тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 99 коп витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

4. Встановити позивачу строк: 5 днів після ухвалення рішення суду для подання доказів понесення заявлених витрат на професійну правничу допомогу (із наданням суду доказів їх надсилання відповідачу).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак