Рішення

від 08.02.2021 по справі 916/3636/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3636/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/3636/20

Позивач: Приватне підприємство „Техприлад" (код - 32644228; 67503, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Ульянівка)

Відповідач : Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" (код - 34674102; 65029, м. Одеса, вул. Балківська,1-Б)

про стягнення 70696,20 грн.

з підстав заборгованості за договором

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

СУТЬ СПОРУ: 18.12.2020 року Приватне підприємство „Техприлад" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (далі - відповідач) про стягнення 70696,20 грн., з яких: 58368,44 грн. - основний борг; 8177,42 грн. - інфляційні збитки; 3% річних - 4140,34 грн.

21.12.2020 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження по справі відповідач отримав 28.12.2020 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення, позивач за вказаною ним адресою не отримав - до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України позивач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.

13.01.2021 року суд отримав відзив - Відповідач визнав суму основного боргу, проте зробив перерахунок 3% річних - 2384,48 грн. та інфляційних збитків - 2974,28 грн.

В С Т А Н О В И В :

16.04.2019 року між - Відповідачем (замовник) та Позивачем (виконавець) було укладено Договір № ТМО- 103/19 на виконання роботи з коригування проекту Реконструкції ділянки теплової мережі по вул. Академіка Заболотного та проспекту Добровольського в районні ТК1401 в м. Одеса . Вартість робіт складає 58 368.44 грн.. в т.ч. ПДВ 20%.

У відповідності до умов договору № ТМО-ЮЗ/19 від 16 квітня 2019 року, зокрема, згідно п. 2.3 - "Замовник" здійснює оплату робіт наступним шляхом : перерахування на розрахунковий рахунок виконавця авансового платежу у розмірі 29 000,00 грн., в т. ч. ПДВ. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 30 (тридцяті) календарних днів з моменту двостороннього підписання акту здачі- приймання виконаних робіт.

Строк дії договору було визначено сторонами до виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому - відповідно до п . 8.1. договору.

Позивач виконав взяті не себе зобов`язання, згідно обумовленого Договором об`єму робіт, що підтверджується Актам виконаних робіт від 08.07.2019 року .

Позов ґрунтується на тому, що Відповідач не виконував у повному обсязі свій обов`язок щодо оплати за виконані роботи. Тому, за розрахунками Позивача, станом на 17 грудня 2020 року існує заборгованість за виконані ним роботи в розмірі: 70696,20 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 58368,44 грн., інфляційних збитків у розмірі 8177,42 грн., 3% річних у розмірі 4 140,34 грн.

Відповідач позов в частині основного боргу визнав, про що зазначено у відзиві на позов (вх. № 790/21). Відповідачем зроблено контррозрахунок: 3% річних - 2384,48 грн. та інфляційних збитків - 2974,28 грн. При цьому, Відповідач посилається на помилкове нарахування 3% річних та інфляційних збитків Позивачем за період до укладання Договору.

Крім того, Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з Відповідача на 50%.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ч. 1,2,3 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, за відсутністю в матеріалах справи доказів оплати основного боргу, станом на теперішній час, враховуючи визнання суми основного боргу Відповідачем, позов в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 58 368,44 грн. підлягає задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних збитків суд погоджується з позицією Відповідача щодо безпідставного нарахування Позивачем вказаних сум за період з серпня 2018 року, тобто до укладання Договору - квітень 2019 року, та складання Акту виконаних робіт - липень 2019 року.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог пункту 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Суд погоджується з контррозрахунком Відповідача, відповідно стягненню підлягають суми: 3% річних - 2384,48 грн. та інфляційних збитків - 2974,28 грн., оскільки позивачем безпідставно здійснено розрахунок платежів за прострочення по грошовому зобов`язанню, починаючи з 07.08.2018р., в той час коли датою проведення остаточного розрахунку, відповідно до п.2.3.договору та акту здачі-прийняття проектних робіт від 08.07.2019р. - було 07 серпня 2019року. Тому розрахунок прострочення оплати слід було здійснювати починаючи з 08.08.2019року.

Крім того, на думку суду заявлені Позивачем фактично понесені судові витрати у розмірі 2500 грн. є співвмірними заявленим позовним вимогам, складністю справи, фактично виконаних адвокатом робіт та ціною позову. Тому, суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу на 50 відсотків, і відповідне клопотання Відповідача залишає без задоволення.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково, з покладанням на відповідача судових витрат пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (код - 34674102; 65029, м. Одеса, вул. Балківська,1-Б) на користь Приватного підприємства „Техприлад" (код - 32644228; 67503, Одеська обл., Комінтернівський р-н., с. Ульянівка): 58 368 гривень 44 коп. боргу; 2384 гривні 48 коп. сплти 3% річних; 2974 гривні 28 коп. інфляційних; 1894 гривні 74коп. судового збору та 2253 гривні 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Суддя Демешин О.А.

Повний текст складено 08 лютого 2021 р.

Суддя О.А. Демешин