Ухвала

від 08.02.2021 по справі 748/374/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 748/374/20

провадження № 61-828ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, скасування записів у Спадковому реєстрі та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2020 року Чернігівська районна державна нотаріальна контора Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

В касаційній скарзі заявником зазначено, що оскаржувану постанову апеляційного суду отримано 22 грудня 2020 року, на підтвердження надано копію супровідного листа апеляційного суду від 18 грудня 2020 року, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором 1400050589759 та витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції. Однак зміст касаційної скарги свідчить про відсутність клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, заявнику слід подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом із цим, в порушення частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Згідно з частиною третьою статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої та третьої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи підтверджується, зокрема, довіреністю юридичної особи, яка видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України також визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) .

За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статей 131-1, 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року (за винятком справ у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена). Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Таким чином, з 01 січня 2020 року представництво у Верховному Суді у справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Відповідно до статті 17 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

По своїй суті підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

У порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України касаційну скаргу від імені Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) підписано представником - Завалієвою В. В. Однак, в поданій касаційній скарзі не зазначено та до касаційної скарги не надано доказів того, на підставі яких документів та яким чином Завалієва В. В. представляє інтереси Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) згідно з вимогами статей 58, 62 ЦПК України.

Отже, особі, яка підписала касаційну скаргу, необхідно надати відповідний документ/документи на підтвердження своїх повноважень, як представника Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) згідно з трудовим договором (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або особи, яка має статус адвоката, на підписання та подання касаційної скарги від імені Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми).

Також, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Окрім цього, відповідно до статей 25 та 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд , який переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас в касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Верховного Суду України , тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подається скарга.

Разом із цим, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В касаційній скарзі представник Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) - Завалієва В. В. заявила клопотання про звільнення Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

У задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Чернігівська районна державна нотаріальна контора Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) є відповідачем у даній справі, а тому відсутні правові підстави для звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи наведене, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у лютому 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку за п`ять немайнових вимог становить 8 408 грн (840,80 грн х 5 х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 8 408 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чернігівської районної державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції України (м. Суми) на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 червня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев