Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2021 р. Справа№200/2093/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зеленова А.С.
за участю:
секретаря Гажитової О.Г.,
представників позивача Габрієляна В.О.,
Топорової Т.Т.,
Шевченко Р.М.,
представника відповідача Вовченка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №200/2093/20-а за позовом Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000550505 від 23 січня 2020 року, №0001790901 від 22 жовтня 2020 року -
В С Т А Н О В И В:
24 лютого 2020 року Мале приватне підприємство "ЛІЛІЯ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000550505 від 23 січня 2020 року/том 1 а.с.2-5/.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 0000550505 від 23 січня 2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 171 194,12грн. МПП ЛІЛІЯ вважає дане рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки перевірка проведена з порушенням вимог ст. 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VІІ.
Статтею 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , встановлено правило, за яким органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.
Фактична перевірка не належить до позапланових, тому органи ДПС не мають повноважень перевіряти підприємства, що працюють у зоні АТО, навіть якщо вони мають високий ступінь ризику. Але така гарантія діє тільки за виконання двох умов: підприємство провадить діяльність у населеному пункті, включеному до Переліку населених пунктів, де проводиться АТО; ця пільга діє тимчасово - до закінчення 6 місяців із дати набуття законної чинності Указу Президента про завершення проведення АТО (ст. 1 Закону № 1669). На цей момент ця подія ще не настала. З огляду на що вважає перевірку незаконною.
Вважає спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 0000550505 від 23 січня 2020 року є протиправним, оскільки перевірка проведена не у межах та не у спосіб встановлений законодавством та відсутні фактичні обставини, підтверджені доказами порушень за які застосовано такі санкції, тому дане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Крім того, 27 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 22 жовтня 2020 року №0001790901, яким застосовано штрафні санкції у сумі 298 000грн.
Вважає, що відсутні підстави для застосування запроваджених з 01 квітня 2020 року для позивача як розпорядника акцизного складу штрафних санкцій у відповідності до п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу.
Оскільки Законом України № 530-ХІІ від 17.03.2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесені зміни в ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка наводить перелік форс-мажорних обставин та до таких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Карантин, встановлений постановою КМУ в Україні, став для нашого контрагента та нас форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки ТОВ ТЕХНОТРЕЙД позивачу магнітострикційний рівнемір AlisonicDelphiRS 485 для НП 2500мм 5шт., магнітострикційний рівнемір AlisonicDelphiRS 485 для НП 2750мм 3шт, барєріскрозахисту 3шт, консоль СИУР 3шт, та обладнання позивачем акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Вказана обставина була непередбачуваною та перешкоджала позивачу здійснити обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
При таких обставинах відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення притягнутий до відповідальності за порушення п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ та п.12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, та відповідно як похідних від нього за порушення п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПКУ, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пунктів 5,6,7 Порядку №891, якій визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів.
Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000550505 від 23 січня 2020 року та №0001790901 від 22 жовтня 2020 року.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проведеною перевіркою було встановлено, що фактична перевірка з питань додержання останнім вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, проведена Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі відповідного наказу та виданих направлень на перевірку, оформлена відповідним актами, з підстав отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а відтак відповідач, здійснюючи фактичну перевірку, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області 3 січня 2020 року перед початком проведення фактичної перевірки АЗС МПП ЛІЛІЯ за адресою: Україна, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, буд.1А, особі яка фактично здійснювала розрахункові операції, а саме оператору АЗС МПП ЛІЛІЯ ОСОБА_1 були пред`явлені службові посвідчення, направлення №1195, 1196 від 27.12.2019та наказ № 1029 від 27.12.2019, який після ознайомлення із зазначеними документами особисто здійснив записи у направленнях із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення та допустив до проведення перевірки.
Під час проведеної перевірки встановлено порушення п. 11; п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення 23.01.2020 № 0000550505 яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 171 194,12грн.
Головне управління ДПС у Донецькій області здійснювало повноваження щодо контролю за додержанням платниками податків вимог податкового законодавства України в межах та засобами, що передбачені чинним законодавством України та просить суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.25-32/.
У відзиві на заяву про збільшення позовних вимог зазначає, що фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області 30 вересня 2020 року перед початком проведення фактичної перевірки перевірка Малого приватного підприємства "Лілія" (ЄДРПОУ 20359708) за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, 67, Шевченко Раїсі Михайлівні були пред`явлені службові посвідчення, наказ № 1192 від 23 вересня 2020 року та направлення на перевірку №1333, 1334 від 23 вересня 2020 року, який після ознайомлення із зазначеними документами особисто здійснив записи у направленнях із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення та допустив до проведення перевірки.
Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення: вимоги п.п. а) абз.6, п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, що виразилося у відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, № 1005355 за адресою вул. Центральна, 67, м. Торецьк у період з 01 квітня 2020 року по 28 липня 2020 року;
вимоги абз.1, абз.5, п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме: розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних під категорій згідно УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С; дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізовую державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2020 року №0001790901 яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 298 000 грн.
На підставі вищевикладеного, Головне управління ДПС у Донецькій області здійснювало повноваження щодо контролю за додержанням платниками податків вимог податкового законодавства України в межах та засобами, що передбачені чинним законодавством /том 1 а.с.157-163/.
Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі/том 1 а.с.18/.
23 березня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.22-24/.
23 березня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 8 квітня 2020 року у зв`язку із карантином.
24 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками /том 1 а.с.25-43/.
8 квітня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.50-52/.
8 квітня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 6 травня 2020 року у зв`язку із карантином.
5 травня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.56-58/.
6 травня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 3 червня 2020 року у зв`язку із карантином.
3 червня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.62-64/.
3 червня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 24 червня 2020 року у зв`язку із карантином.
24 червня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантину /том 1 а.с.68-70/.
24 червня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 8 липня 2020 року у зв`язку із карантином.
8 липня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.74-76/.
8 липня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 22 липня 2020 року у зв`язку із карантином.
22 липня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.80-82/.
22 липня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 10 серпня 2020 року у зв`язку із карантином.
10 серпня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.86-87/.
10 серпня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 19 серпня 2020 року у зв`язку із карантином.
19 серпня 2020 року у зв`язку із неявкою представника позивача судом відкладено підготовче провадження до 23 вересня 2020 року.
23 вересня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином /том 1 а.с.101-103/.
23 вересня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 12 жовтня 2020 року у зв`язку із карантином.
12 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином та продовження строку підготовчого провадження /том 1 а.с.110-112/.
12 жовтня 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 9 листопада 2020 року у зв`язку із карантином.
30 жовтня 2020 року позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 22 жовтня 2020 року №0001790901, яким до Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" застосовано штрафні санкції у сумі 298 000грн/том 1 а.с.115-121/.
Ухвалою суду від 2 листопада 2020 року заяву Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" про збільшення позовних вимог, а саме: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 22 жовтня 2020 року №0001790901, яким до Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" застосовано штрафні санкції у сумі 298 000грн по адміністративній справі №200/2093/20-а за позовом Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000550505 від 23 січня 2020 року прийнято до розгляду/том 1 а.с.144/.
9 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином та продовження строку підготовчого провадження /том 1 а.с.148-150/.
9 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із карантином та продовження строку підготовчого провадження /том 1 а.с.151-152/.
9 листопада 2020 року за клопотанням представника позивача судом відкладено судове засідання до 30 листопада 2020 року у зв`язку із карантином.
20 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог з додатками /том 1 а.с.157-203/.
30 листопада 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про проведення судового засідання без участі його представника.
30 листопада 2020 року у судовому засіданні судом було оголошено перерву до 14 грудня 2020 року.
30 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення документів до матеріалів справи /том 1 а.с.208-228/.
14 грудня 2020 року судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 21 грудня 2020 року для надання відповіді на відзив.
21 грудня 2020 року у судовому засіданні представником позивача було надано відповідь на відзив /том 2 а.с.2-5/.
21 грудня 2020 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 28 грудня 2020 року для надання додаткових документів витребуваних судом.
28 жовтня 2020 року у судовому засіданні представниками позивача надано відповідь на відзив на заяву про збільшення позовних вимог із додатками /том 2 а.с.17-53/.
28 жовтня 2020 року ухвалою суду постанволеною без видалення до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судовго розгляду на 4 січня 2021 року.
4 січня 2021 року у зв`язку із неявкою представників позивача судом відкладено судовий розгляд по суті на 25 січня 2021 року.
Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Просили суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзивах на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - Мале приватне підприємство ЛІЛІЯ , є юридичною особою, зареєстровано 03 серпня 1992 року в ЄДРПОУ за номером 20359708 за адресою: 85206, Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, 67. Відповідно до ліцензії має право на роздрібну торгівлю пальним за адресою:85206, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, буд.1/А /том 2 а.с.18/.
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Відповідно наказу Головного управління ДПС у Донецькій області №1029 від 27 грудня 2019 року направлень на перевірку №№1195, 1196 від 27 грудня 2019, на підставі ст.19-1, ст.20 , ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2, ст.80 ПК України Головним управлінням ДПС у Донецькій області було проведено фактичну перевірку МПП ЛІЛІЯ (20359708) за адресою: 85206, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, буд.1/А за період з 1 січня 2018 року по 10 січня 2020 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального , згідно зі ст. 16 Закону України №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України/том 1 а.с.33,217,218/.
За наслідками перевірки, складено акт від 3 січня 2020 року №0109/05/99/05/32/20359708/ том 1 а.с.13-14/.
Під час фактичної перевірки було встановлено, що у період з 1 січня 2018 року по 10 січня 2020 року на АЗС МПП ЛІЛІЯ за адресою Україна, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, буд.1А, здійснювалась роздрібна торгівля пальним, а саме:
- здійснення через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000242736, який зареєстровано та використовується МПП ЛІЛІЯ на АЗС за адресою Україна, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, буд.1А, продаж 3 січня 2020 року об 10год. 48 хв. 15 літрів газу скрапленого (згідно документів на придбання газу код УКТЗЕД 2711129700) за роздрібною ціною 13,15 грн., за літр згідно фіскального чеку №10145 на суму 197,25 грн., без використання режиму попереднього програмування найменування пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. У фіскальному чеку №10145 на суму 197,25 грн., не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД газу скрапленого - 2711129700;
- не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або на місцях їх реалізації, а саме відповідно до даних обліку підприємства на початок перевірки МПП ЛІЛІЯ на АЗС станом на 10 год. 25 хв. 3 січня 2020 року облікована наступна кількість пального (Х - звіт РРО ф.н.: 3000242736) - бензин А92 (код УКТЗЕД 2710124194) - 8718,58 літрів; дизпаливо (код УКТЗЕД 2710194300) - 5956,0 літрів; - газ скраплений (код УКТЗЕД відповідно до накладних на придбання товару та акцизних накладних 2711129700) у кількості - 9 600,05 літрів (пояснення головного бухгалтера Шевченко Раїси Михайлівни за фактом зміни м3 на літри, додається).
Відповідно до даних фактичних замірів залишків пального на АЗС станом на 10 год. 25 хв. 3 січня 2020 року фактичні залишки пального складають за результатами перевірки: бензин А92 (код УКТЗЕД 2710124194) - 8690,00 літрів; - дизпаливо (код УКТЗЕД 2710194300) - 5950,0 літрів; - газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700) у кількості - 3094 літрів, (газ Vmax 9100 х 85% = 7735.0 літрів, % заповнення згідно манометра на час перевірки 40%, залишок пального складає 7735,0 х 40% = 3094 літрів).
За результатами перевірки встановлено здійснення реалізації 6506,05 літрів (товарів), які не обліковані в порядку встановленому законодавством на загальну суму 85 554,56 грн., а саме газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700) - 6506,05 літрів за ціною 13,15 грн. за літр. (9 600,05 літрів - 3094 літрів).
Чим порушено п. 11; п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненням/том 1 а.с.13-14/.
За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення 23 січня 2020 року №0000550505 яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 171 194,12грн. у т.ч.:
- 171109,12 грн., за порушення п.12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями, застосована санкція яка передбачена ст. 20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95 , із змінами та доповненнями - у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85554,56 х 2);
- 85,00 грн., за порушення п.11 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями., застосована санкція яка передбачена п.6 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95 , із змінами та доповненнями - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 х 5)/том 1 а.с.15,16/.
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Донецькій області № 1192 від 23 вересня 2020 року та направлень на перевірку № 1333, 1334 від 23 вересня 2020, на підставі п.п. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України було проведено фактичну перевірку Малого приватного підприємства "Лілія" (ЄДРПОУ 20359708) за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, 67 за період з 1 липня 2019 року по 3 жовтня 2020 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального , згідно зі ст. 16 Закону України №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, та інших законодавчих актів /том 2 а.с.59, том 1 а.с.183,184/.
Перевіркою встановлені наступні порушення:
- вимоги п.п. а) абз.6, п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, що виразилося у відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, № 1005355 за адресою вул. Центральна, 67, м. Торецьк у період з 01 квітня 2020 року по 28 липня 2020 року;
- вимоги абз.1, абз.5, п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України, а саме: розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних під категорій згідно УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С; дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізовую державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
За результатами проведеної перевірки було складено акт фактичної перевірки від 30 вересня 2020 року №0006/05/99/05/09/20359708 /том 1 а.с.123-125/.
На підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2020 року №0001790901 яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 298 000,0 грн. у т.ч.:
- 180 000,0 грн., за порушення вимог підпункту а) абзацу 6, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України № 2755-У! від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), а саме: - платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; Відсутня реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, №1005355 за адресою Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, буд. 67 у період з 01.04.2020 по 28.08.2020; Згідно з пунктом 1281.1 статті 1281 Податкового кодексу України визначено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра- лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/ витратомір-лічильник спирту етилового. Застосування штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник (20000* 5 = 100000 рівнеміри) (20000*4=80000 витратоміри);
- 118 000,0 грн., за порушення вимог абзацу першого, абзацу п`ятого підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), а саме: - розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. - дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Згідно з пунктом 1281.3 статті 1281 Податкового кодексу України визначено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.. Застосування штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ. (1000*118=118000) /том 1 а.с.177,178/.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими ГУ ДПС у Донецькій області податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 75.1 ст. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки (планової, позапланової), фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 27 грудня 2019 року №1029 було проведено фактичну перевірку МПП ЛІЛІЯ (20359708) за адресою: 85206, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, буд.1/А за період з 1 січня 2018 року по 10 січня 2020 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального , згідно зі ст. 16 Закону України №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України /том 1 а.с.33/.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 23 вересня 2020 року №1192 було проведено фактичну перевірку МПП ЛІЛІЯ (ЄДРПОУ 20359708) за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Центральна, 67 за період з 1 липня 2019 року по 3 жовтня 2020 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального , згідно зі ст. 16 Закону України №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 218, та інших законодавчих актів /том 2 а.с.59/.
Наявність зазначеної процедури виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 81 Податкового кодексу України, якою визначені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірок стосовно визначення умов відмови від допуску до перевірки та заборони відмови за певних обставин.
Таким чином, відповідно до положень ст. ст. 75, 77, 79 ПК України саме на податковий орган покладений обов`язок визначення законних підстав для призначення та проведення перевірок конкретного суб`єкта господарювання.
Оскільки позивач зареєстрований та здійснював свою діяльність у смт. Північному м. Торецька Донецької області, відповідач повинен був окрім законів, які безпосередньо регулюють його діяльність стосовно контролюючих функцій, також врахувати та застосувати норми Закону № 1669.
Статтею 3 Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), що визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України "Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України".
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Статтею 11 Закону № 1669-VII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення; закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).
Пунктами 5, 6, 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1726-VІІІ встановлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.
Встановлено, що заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб`єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.
Заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб`єктів господарювання, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, можуть здійснюватися у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб`єктів господарювання.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що, починаючи з 01.01.2017 року Законом № 1726-VІІІ поширено дію Закону № 877 на заходи контролю, що здійснюються податковими органами. Відповідно, починаючи з 01.01.2017 року на такі заходи контролю поширено й Закон № 1669-VII. Разом з тим, закони № 1669-VII та № 877 слід застосовувати, з урахуванням особливостей, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10 квітня 2018 року по справі №805/2210/17 зазначив, що пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1726-VIII установлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.
Зазначене положення пов`язує заборону проведення перевірки із провадженням суб`єктом господарювання своєї діяльності в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на період проведення антитерористичної операції Законом №1726-VІІІ введено мораторій на проведення органами Державної податкової служби України перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" смт. Північне м. Торецьк, де позивач знаходиться та здійснює свою господарську діяльність, включено до зазначеного Переліку населених пунктів, та відноситься до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення/том 1 а.с.7-12, том 2 а.с.18-19/.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є суб`єктом господарювання, щодо якого з 01.01.2017 року Законами №1669-VII та №1726-VІІІ встановлено заборону (мораторій) органам ДПС проводити перевірки.
Зазначене призводить до визнання перевірок, за результатом яких складено акти 3 січня 2020 року №0109/05/99/05/32/20359708 та від 30 вересня 2020 року №0006/05/99/05/09/20359708, незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у ряді своїх рішень, зокрема від 17 січня 2018 року у справі № 1570/7146/12, від 16 січня 2018 року у справах №2а/1570/4582/11 та № 826/442/13-а висловив правову позицію, що у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.
Під час розгляду справи, суд також керується висновками Верховного Суду висловленими у постанові від 27 лютого 2018 року справа №820/19845/14, а саме: "При цьому, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ не підлягає скасуванню, оскільки був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням, з огляду на те, що норми, які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов`язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000550505 від 23 січня 2020 року форми С яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 171 194,12грн.
Даним податковим рішенням до позивача застосовно штрафні (фінансові) санкції за наступні порушення:
- здійснення через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000242736, який зареєстровано та використовується МПП ЛІЛІЯ на АЗС за адресою Україна, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, вул.1а, продаж 3 січня 2020 року об 10год. 48 хв. 15 літрів газу скрапленого (згідно документів на придбання газу код УКТЗЕД 2711129700) за роздрібною ціною 13,15 грн., за літр згідно фіскального чеку №10145 на суму 197,25 грн., без використання режиму попереднього програмування найменування пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. У фіскальному чеку №10145 на суму 197,25 грн., не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД газу скрапленого - 2711129700;
- не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або на місцях їх реалізації, а саме відповідно до даних обліку підприємства на початок перевірки МПП ЛІЛІЯ на АЗС станом на 10 год. 25 хв.03.01.2020 року облікована наступна кількість пального (Х - звіт РРО ф.н.: 3000242736) - бензин А92 (код УКТЗЕД 2710124194) - 8718,58 літрів; - дизпаливо (код УКТЗЕД 2710194300) - 5956,0 літрів; - газ скраплений (код УКТЗЕД відповідно до накладних на придбання товару та акцизних накладних 2711129700) у кількості - 9 600,05 літрів (пояснення головного бухгалтера Шевченко Раїси Михайлівни за фактом зміни м3 на літри, додається).
Відповідно до даних фактичних замірів залишків пального на АЗС станом на 10 год. 25 хв. 3 січня 2020 року фактичні залишки пального складають за результатами перевірки: бензин А92 (код УКТЗЕД 2710124194) - 8690,00 літрів; - дизпаливо (код УКТЗЕД 2710194300) - 5950,0 літрів; - газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700) у кількості - 3094 літрів, (газ Vmax 9100 х 85% = 7735.0 літрів, % заповнення згідно манометра на час перевірки 40%, залишок пального складає 7735,0 х 40% = 3094 літрів).
Здійснення через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 3000242736, який зареєстровано та використовується МПП ЛІЛІЯ на АЗС за адресою Україна, Донецька область, м. Торецьк, смт. Північне, вул. Осіння, вул.1а, продаж 3 січня 2020 року об 10год. 48 хв. 15 літрів газу скрапленого (згідно документів на придбання газу код УКТЗЕД 2711129700) за роздрібною ціною 13,15 грн., за літр згідно фіскального чеку №10145 на суму 197,25 грн., без використання режиму попереднього програмування найменування пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД представниками позивача у судовому засіданні не заперечувалося.
Суд категорично не погоджується із висновком податкового органу, щодо встановлення порушення в частині не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або на місцях їх реалізації.
Так, відповідач у своєму акті зазначає, що газ скраплений (код УКТЗЕД 2711129700) у кількості - 3094 літрів, (газ Vmax 9100 х 85% = 7735.0 літрів, % заповнення згідно монометра на час перевірки 40%, залишок пального складає 7735,0 х 40% = 3094 літрів).
Робота АЗС є автоматизованою, тобто використовуються реєстратори розрахункових операцій, які належним чином зареєстровані. Реалізація пального здійснюється через спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій АЗС, який забезпечує формування й друк розрахункових та обов`язкових звітних документів на основі даних, які зберігаються в оперативній та фіскальній пам`яті, формування контрольної стрічки в електронні формі і призначений для роботи на автозаправних станціях. МПП ЛІЛІЯ у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує реєстратор розрахункових операцій (РРО), який повністю відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Позивач наголошує на тому, що звітні документи РРО, а саме Z-звіти, містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС за формою №17-НП.
Реєстратор розрахункових операцій здійснює точний та повний контроль за залишками товарних запасів за місцем їх реалізації.
З матеріалів перевірки наданих відповідачем встановлено саме нестачу паливно-мастильних матеріалів, що фактично унеможливлює реалізацію товариством товару, який не обліковано у встановленому порядку. Фактично, штрафні санкції застосовані до МПП "ЛІЛІЯ" оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за порушення обліку товару, що не є підставою для накладення на позивача штрафу, передбаченого ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Так, пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
Відповідальність за невиконання цього обов`язку встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, якою закріплено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Таким чином, вказана норма передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року№281/171/578/155, яким затвердженно Інструкцію Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція №281).
Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений у пункті 10 Інструкції №281. Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 цієї Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).
За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Тобто, законодавством визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).
Як визначено підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 пункту 10.2 Інструкції №281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №7-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/18483/13-а.
Як передбачено п.16.1 Інструкції №281, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Згідно з п. 16.2 Інструкції №281 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що облік руху нафтопродуктів за марками і видами ведуть матеріально відповідальні особи АЗС, відповідно первинні документи знаходяться на зберіганні у таких осіб, а також у бухгалтерських службах підприємства.
Під час перевірок підприємство надало податковому органу документи, що підтверджують облік товару (палива) на підприємстві. У контролюючого органу відсутні зауваження щодо форми та змісту наданих позивачем первинних документів.
В ході перевірки не виявлено фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій, що використовуються в господарській діяльності позивача чи у змінних звітах за формою №17-НП.
До висновку про порушення підприємством вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг відповідач дійшов з урахуванням відомостей несправного приладу вимірювання тиску в цистерні де зберігається скріплений газ, що підтверджується актом технічного огляду стану модуля для роздачі пального.
Як вбачається з технічного паспорту ємності наземної для скріпленого газу її об`єм дорівнює 9,10м-3/9100л /том 2 а.с.20-21/
За даними Х-звіту РРО залишок скріпленого газу станом на 10 годину 25хвилин 3 січня 2020 року становить 9 600,05л/том 1 а.с.210/.
Дані манометра на момент перевірки 3 січня 2020 року 40%.
Відповідач в своєму відзиві зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено здійснення реалізації 6506,05 літрів газу, які не обліковані в порядку встановленому законодавством.
Суд з цим висновком податкового органу не погоджується, оскільки не було взято до уваги вищевказані фактичні дані, які містять розбіжності за своїми показниками, не було надано оцінку всім первинним документам. Ревізором для висновку про порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг було виконано лише математичний розрахунок.
Крім того, відповідачем не надано належну оцінку первинним (бухгалтерським) документам, що наявні на підприємстві, для встановлення даного порушення відповідачем було взято, лише дані РРО та несправного вимірювального приладу вимірювання тиску в цистерні де зберігається скріплений газ.
З огляду на, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не знайшов свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Вчинення порушення вимог п.11 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг позивач визнав у судовому засіданні, з огляду на що суд не надає свою оцінку.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0001790901 від 22 жовтня 2020 року форми ПС яким Малому приватному підприємству "ЛІЛІЯ" визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 298 000грн суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.6 ПКУкраїни податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок (ст.ст. 8,9 ПКУ).
Статтею 14 ПК України визначено, що 14.1.4. акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Штрафні санкції до позивача застосовані за порушення пп.230.1.2, 230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України та п.12,21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пунктів 5,6,7 Порядку №891.
Згідно з п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Поняття акцизного складу визначено пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Пунктом 230.1.3 п.230 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов`язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з у літрах, приведених до температури 15°С.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
Таким чином, вимоги ст. 230 ПК України стосуються суб`єктів господарювання, які є розпорядниками акцизних складів.
За адресою здійснення нашим підприємством господарської діяльності розташований акцизний склад де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.
Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то п.12 підрозділу 5 розділу XX ПКУ встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України №391-ІХ від 18 грудня 2019 року було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст. 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.
Проте Законом України №391-ІХ від 18 грудня 2019 року були внесені зміни та слово січня замінено словом квітня .
Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01 квітня 2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Позивач, який є розпорядником акцизного складу, для виконання вимог законодавства замовив у ТОВ ТЕХНОТРЕЙД магнітострикційний рівнемір AlisonicDelphiRS 485 для НП 2500мм 5шт., магнітострикційний рівнемір AlisonicDelphiRS 485 для НП 2750мм 3шт, барєріскрозахисту 3шт, консоль СИУР 3шт. та сплатив кошти за вказане обладнання. Проте вказане обладнання до 01 квітня 2020 року не поставлено та не встановлено.
3 березня 2020 року між позивачем та ТОВ ТЕХНОТРЕЙД укладено договір поставки №03.10-03/20 на поставку відповідного обладнання /том 1 а.с.129-130/.
Відповідно до виписки за рахунками МПП ЛІЛІЯ було сплачено ТОВ ТЕХНОТРЕЙД 100% сплату вартості придбаного обладнання /том 1 а.с.134/.
Вказане обладнання було встановлено 27 липня 2020 року та 28 липня 2020 року зареєстровано в податковій службі.
На неодноразові звернення позивача, ТОВ ТЕХНОТРЕЙД повідомило про неможливість поставки оплаченого обладнання у зв`язку зі введеними карантинними обмеженнями, що були зумовлені розповсюдженням короновірусної хвороби (COVID -19) /том 1 а.с.135-140/.
З огляду на що суд вважає, що відсутні підстави для застосування запроваджених з 01 квітня 2020 року для позивача як розпорядника акцизного складу штрафних санкцій у відповідності до п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу.
Податковим кодексом України не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, а також не врегульовані на законодавчому рівні питання можливості призупинити реєстрацію акцизного складу при виникненні форс-мажорних обставин. Також Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального не передбачає можливості призупинити дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним при виникненні форс-мажорних обставин. Законом передбачено лише призупинення дії ліцензії у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 р. №211 з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №288-р Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і припинення в них пішохідного сполучення закрито деякі пункти пропуску через державний кордон та пунктів контролю.
Законом України № 530-ХІІ від 17.03.2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесені зміни в ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка наводить перелік форс-мажорних обставин та до таких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Карантин, встановлений постановою КМУ в Україні, став контрагента позивача та позивача форс-мажором, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо поставки ТОВ ТЕХНОТРЕЙД позивачу магнітострикційний рівнемір AlisonicDelphiRS 485 для НП 2500мм 5шт., магнітострикційний рівнемір AlisonicDelphiRS 485 для НП 2750мм 3шт, барєріскрозахисту 3шт, консоль СИУР 3шт, та обладнання позивачем акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Вказана обставина була непередбачуваною та перешкоджала позивачу здійснити обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
При таких обставинах відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення притягнутий до відповідальності за порушення п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ та п.12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, та відповідно як похідних від нього за порушення за порушення п.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПКУ, п.21 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пунктів 5,6,7 Порядку №891, якій визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів.
Крім того, законодавством не врегульовано - які дії при вказаних обставинах суб`єкт господарювання повинен був додатково здійснити.
Одним з принципів податкового законодавства закріплених ст.4 ПК України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 7 036,33грн. сплачений квитанцією №29609 від 23 лютого 2020 року та платіжним дорученням від 30 жовтня 2020 року №1089 підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" (вул. Центральна, 67, м. Торецьк, 85206, ЄДРПОУ 20359708) до Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, 87515 ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000550505 від 23 січня 2020 року, №0001790901 від 22 жовтня 2020 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №0000550505 від 23 січня 2020 року форми С яким Малому приватному підприємству "ЛІЛІЯ" визначено штрафні (фінансові) сакції у сумі 171 194,12грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001790901 від 22 жовтня 2020 року форми ПС яким Малому приватному підприємству "ЛІЛІЯ" визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 298 000грн.
Стягнути на користь Малого приватного підприємства "ЛІЛІЯ" (вул. Центральна, 67, м. Торецьк, 85206, ЄДРПОУ 20359708) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 43142826) судовий збір в розмірі 7 037,91грн.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 січня 2021 року.
Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 4 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2021 |
Оприлюднено | 09.02.2021 |
Номер документу | 94697662 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Зеленов А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні