Ухвала

від 07.02.2021 по справі 520/1409/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 лютого 2021 року Справа №520/1409/21Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В. розглянувши позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського інспектора 1 взводу 1 роти 4 батальону УПП в Харківській області лейтенанта поліції Охапкіна Євгенія Євгенійовича та Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 22.01.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до поліцейського 1 взводу 1 роти 4 батальону УПП в Харківській області лейтенанта поліції Охапкіна Євгенія Євгенійовича Управління патрульної поліції в Харківській області (далі по тексту відповідач-1, вулиця Шевченка, 315А, місто Харків, 61033), Управління патрульної поліції в Харківській області (далі по тексту відповідач-2, вулиця Шевченка, 315А, місто Харків, 61033) в якому просить визнати неправомірними дії відповідача-1 щодо складання 26.03.2020 відносно водія ОСОБА_2 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення складеному на бланку серіїї ДПР 18 №280391.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є дії суб`єкта владних повноважень при виконанні покладених на нього функцій у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху при вчиненні учасником дорожнього руху адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, у силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №760/9462/16-а.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.032019, прийнятій за наслідками розгляду справи №712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у цій справі не є адміністративним, оскільки відповідачі при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, здійснювали не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Викладене підтверджує, що дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень у правовідносинах, що склалися з приводу вчинення адміністративного правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності слід розглядати в контексті норм КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України предметно підсудно місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, розгляд даної справи позивача Харківським окружним адміністративним судом призведе до порушення правил підсудності, а також до зволікання у вирішенні спору.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на викладене матеріали адміністративної справи №520/1409/21 за позовом ОСОБА_1 , мають бути розглянуті судом відповідно до положень статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами предметної підсудності.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини шостої вказаної статті вбачається, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

За правилами частини восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Відповідно до частини першої та другої статті 276 Кодексу адміністративного судочинства України справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_2 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , яка наявна у матеріалах справи.

Водночас, відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 280391 відносно позивача правопорушення вчинено за адресою: проспект Перемоги, місто Харків.

Беручи до уваги те, що розгляд даної справи належить до предметної юрисдикції іншого суду та те, що місцем проживання позивача та місцем вчинення правопорушення є Дзержинський район, Харківської області, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі адміністративної справи №520/1409/21 до Дзержинського районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52-В, місто Харків, 61202, код ЄДРПОУ: 02894036).

Керуючись статтями 29, 30, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративну справу №520/1409/21 за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського інспектора 1 взводу 1 роти 4 батальону УПП в Харківській області лейтенанта поліції Охапкіна Євгенія Євгенійовича та Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними передати до Дзержинського районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52-В, місто Харків, 61202, код ЄДРПОУ: 02894036) .

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бідонько А.В.