Постанова

від 21.01.2021 по справі 160/3140/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3140/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі № 160/3140/20 (суддя І інстанції - Лозицька І.О.)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області , в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне вул. Шевченко, буд. 22-А, Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 36893120), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне вул. Шевченко, буд. 22-А, Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області , до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року позов задоволений. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне, вул. Шевченко, буд. 22-А, Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області , до повного усунення порушень. Зобов`язано Комунальний заклад освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області зупинити експлуатацію об`єктів, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне, вул. Шевченко, буд. 22-А, до повного усунення порушень.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, відмовивши у задоволенні позову.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що у період з 07.09.2020 по 11.09.2020 позивачем здійснено позапланову перевірку стосовно додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт № 67, в якому органом державного нагляду (контролю) зафіксовано 10 порушень (у порівнянні з 25 при проведенні позапланової перевірки від 23.12.2019, акт № 85). Тож, скаржник вважає, що більшість порушень ним усунуто, а тому застосування заходу реагування після з`ясування того факту, що зазначені в акті перевірки порушення усунуті, втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава для його застосування.

Від позивача надійшли пояснення про стан усунення порушень, в яких останній зазначає, що у період з 07.09.2020 по 11.09.2020 здійснено позапланову перевірку об`єктів відповідача. Актом перевірки від 11.09.2020 № 67 встановлено, що порушення які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, не усунуті. Тобто, обставини, які стали підставою для звернення позивачем до суду першої інстанції для застосування заходів реагування, не перестали існувати та не усунуті.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Наказом начальника Головного управління ДСНС Україні у Дніпропетровській області від 16.12.2019 № 451 Про проведення перевірок , на виконання вимог доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, з метою здійснення контролю за станом виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, керуючись ч. 1 ст. 6 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказано провести позапланові перевірки об`єктів, згідно з Переліком об`єктів, що підлягають позаплановій перевірці, зокрема, Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області (а.с. 24-25).

У період з 17.12.2019 по 23.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідачем проведено позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю).

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2019 № 85 (а.с. 15-23).

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених позивачем при експлуатації будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне вул. Шевченко, буд. 22-А.

Зокрема, виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.

Зміст цих порушень зафіксований в акті полягає у такому:

- ППБУ, розділ ІІ п. 22, розділ V п. 1.1., п. 1.2 - приміщення будівлі не обладнані системою протипожежного захисту (система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання);

- ППБУ, розділ ІІ п. 22, розділ ІІІ п. 2.31 - не всі сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Евакуаційне освітлення передбачається у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, у фізкультурно-спортивних і актових залах, роздягальнях, кухнях. Світлові показчики Вихід повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Найменша освітленість повинна бути 05 лк на підлозі приміщення;

- ППБУ, розділ ІV п. 1.6, - з`єднання жил електродротів не виконано за допомогою зварки, пайки, опресовки або за допомогою спеціальних затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалуджувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил проводів і кабелів;

- ППБУ, розділ ІІІ п. 2.5 - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують ІІ групу вогнезахисної ефективності;

- ППБУ, розділ ІІІ п. 2.22 - будівлю не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановивши його на фасаді будівлі або іншому видному місці та таким чином, щоб він був освітлений в темний час доби;

- ППБУ, розділ ІІ п. 4 - для кожного приміщення об`єкта не розроблено та не затверджено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

- ППБУ, розділ ІІІ п. 2 п.п. 2.9 - не проведено розрахунок та не позначено на вхідних дверях до приміщення електрощитової та інших технічних приміщень), а також у межах приміщень та ззовні категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01 - категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;

- ППБУ, розділ ІІ п. 16 - не всі посадові особи та працівники пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

- ППБУ, розділ ІІ п. 22 - не забезпечено будівлю нормованою кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 п. 6.2.3, табл. 4;

- ППБУ, розділ ІІ п. 22, розділ V п. 2.2 - внутрішнє протипожежне водопостачання від пожежних кран-комплектів не працює взагалі, а також не укомплектоване відповідно до вимог ДБН В.2.5-64:2012;

- ППБУ, розділ ІІ п. 22, розділ ІІІ п. 2.3, ДБН В.1.1-7:2016, п. 6.31 - допускається заниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах: незаповнені отвори в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення (прачка, електрощитові та технічні приміщення);

- ППБУ, розділ п. 2.37 - допущено захаращення холу, холу коридору, фойє меблями, обладнанням та різними матеріалами;

- ППБУ, розділ ІІІ п. 2 п.п. 2.37, ДБН В.1.1-7:2016 п. 7.3.28 - не обладнано двері сходової клітки, холу пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах;

- ППБУ, розділ ІІ п. 22, ДСТУ 7313:2013 п. 1.5, додаток А п. 4.6.1, п. 10.7, п. 10.1, п. 8.1.3 - з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуації фотолюмінісцентні не розроблені для будівлі відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентні матеріалів. Плани евакуації повинні бути поверховими (загальними) та секційними. Розроблені плани евакуації узгоджуються із органами державного пожежного нагляду і затверджуються керівником організації;

- Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 Про затвердження правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України , розділ ІІІ п. 8 - у кожному приміщенні закладу та установи не розміщена табличка, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки;

- Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 Про затвердження правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України , розділ ІV п. 14 - експлуатаційний та протипожежний режим роботи установок (систем) вентиляції не визначений відповідними інструкціями. У цих інструкціях мають бути передбачені заходи пожежної безпеки, строки очищення повітроводів, фільтрів вогнезатримувальних клапанів та іншого обладнання, а також визначений порядок дії обслуговуючого персоналу на випадок виникнення пожежі або аварії;

- Наказ МОН від 15.08.2016 № 974 Про затвердження правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України , розділ VІ п. 2 - керівник закладу не забезпечив своєчасне технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем зовнішнього протипожежного водопостачання, які перебувають на балансі, відповідно до п. 2 розділу V Правил пожежної безпеки.

Цивільний захист та техногенна небезпека:

- Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів , затверджене наказом МНС України від 18.12.2000 № 338, п. 7, Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів , затверджена наказом МНС України від 23.02.1996 № 98 - для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

- ПМКУ № 444 від 26.06.2013, п. 15, КЦЗУ ст. 20 - посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

- КЦЗУ п. 3 ч. 1 ст. 20 - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку у разі виникнення аварії;

- КЦЗУ ст. 20 - не створено на об`єкті матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- КЦЗУ п. 11 ч. 1 ст. 20, п. 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- КЦЗУ ст. 20, ПМКУ 1200, п. 6 - не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту. Обсяги забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, визначаються суб`єктом господарювання за погодженням з територіальним органом ДСНС України;

- КЦЗУ ст. 130 - не розроблено та не затверджено план реагування на надзвичайні ситуації щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

- КЦЗУ ст. 20 - евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано.

З акту перевірки встановлено, що зауваження стосовно проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки відсутні (а.с. 23).

Позивач вважає, що подальша експлуатація об`єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, селище міського типу Солоне вул. Шевченко, буд. 22-А, Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи факт не надання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву та доказів стосовно усунення виявлених порушень, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак, позовну заяву необхідно задовольнити.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) останній регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 КЦЗУ передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з пунктами 11, 12 статті 67 КЦЗУ До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить :

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗУ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, законодавством у сфері техногенної та пожежної безпеки позивачу надано право на звернення до адміністративного суду з позовом про повне або часткове зупинення експлуатації певної будівлі.

Відповідно до статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Отже, наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей повинні існувати не тільки на час перевірки, але і на момент ухвалення рішення судом.

Такі висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням застосування зазначених вище норм матеріального права Верховним Судом у постановах від 28 травня 2019 року у справі № 819/1850/17 та від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19.

Тобто, усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень до прийняття рішення судом свідчить про відсутність підстав для застосування заходів реагування.

Стосовно виявлених порушень по суті колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в тому числі дітей, учнів, працюючого персоналу, іншим громадян, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення може призвести до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадною газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність приладів для самозачинення та ущільнення дверей виходів до сходової клітини створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або неправильного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій, декларації безпеки об`єкту підвищеної небезпеки, плану локалізації і ліквідації аварійних наслідків та аварій, диспетчерської служби та об`єктових матеріальних резервів для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків призведе до неправильних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні перешкоджає ліквідації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушенні може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Відсутність об`єктивних тренувань з питань цивільного захисту призведе до неправильних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що у свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушенні може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Відповідно до пп. 24, 33 частини 1 статті 2 КЦЗУ пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Доводи апелянта про усунення більшості виявлених порушень не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки надані до апеляційної скарги докази свідчать про усунення частини порушень вже після прийняття рішення судом першої інстанції, а також про неусунення певних порушень взагалі. Так, усі надані апелянтом докази здійснення ним заходів по усуненню порушень (зокрема, договори на виконання послуг та акти виконаних робіт) датовані жовтнем 2020 року, тоді як рішення суду прийнято 8 вересня 2020 року, що свідчить про наявність цих порушень на час прийняття судового рішення. Аналогічно і доводи про усунення інших порушень також вперше заявлені лише в апеляційній скарзі, тоді як правом на відзив на позов відповідач не скористався і суду першої інстанції докази усунення порушень не надавав. Вказані обставини підтверджують висновки суду першої інстанції, що на час прийняття ним рішення виявлені під час перевірки порушення усунуті не були.

Таким чином, у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення позову шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі комунального закладу освіти до повного усунення порушень.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Комунального закладу освіти Солонянський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу Золотий півник Солонянської селищної ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі № 160/3140/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко