Постанова

від 27.01.2021 по справі 380/3281/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3281/20 пров. № А/857/15092/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Гербут Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Костецьким Н. В. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проффітнесс до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Проффітнесс (далі - ТзОВ Проффітнесс ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості від 18.11.2019 № UA209000/2019/900058/2 та № UA209000/2019/900059/2.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує помилковістю висновку суду першої інстанції про неправомірність рішень митного органу про коригування митної вартості, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом. Вказує, що поставка ввезеного позивачем товару здійснювалась на умовах EXW-Краків, однак, при його розмитненні документально не підтверджені витрати з навантаження товару, його транспортування та митного оформлення в країні експорту, незважаючи на те, що до фактурної вартості входить як безпосередньо ціна товару, так і витрати на його доставку. Зазначає, що рішення про коригування митної вартості містить посилання на цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи із зазначенням номера і дати митних декларацій, за якими товар був ввезений на територію України, рішення про коригування митної вартості щодо нього не виносилось.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на обґрунтованість рішення суду та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.09.2019 між Компанією TOTAL FITNESS CONCEPT SP.zo.oSpK та ТзОВ Проффітнесс укладено договір про ексклюзив, згідно з яким ТзОВ Проффітнесс призначено ексклюзивним дистриб`ютором на території України з метою перепродажу продукції Apus Sports.

21.10.2019 між цими ж сторонами укладено контракт № 1, відповідно до якого продавець виготовляє і поставляє покупцю товар відповідно до інвойсів. Загальна вартість контракту визначається сумою всіх інвойсів, поставлених по даному контракту. Сплата за кожну партію товару, що продається, виконується покупцем на банківський рахунок продавця протягом 90 днів з дня виставлення відповідного інвойсу. Товар поставляється на умовах EXW-Краків у відповідності до Інкотермс2010 .

Згідно з Додатком № 1 до вказаного контракту оплата за кожну партію товару, що продається, виконується покупцем на банківський рахунок продавця протягом 90 днів з дня виставлення відповідного інвойсу. В окремих випадках за домовленістю сторін можлива часткова або повна передплата.

На підставі вказаного контракту позивачем було ввезено на митну територію України придбаний товар - інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою.

06.11.2019 уповноваженою особою ТзОВ Проффітнесс подано до митного оформлення митні декларації № UA209180/2019/073638 та № UA209180/2019/073629 на придбаний товар. Митна вартість визначена декларантом за ціною договору (контракту).

До вказаних митних декларацій було додано пакувальні листи (Packing list); рахунки-фактури (інвойси); автотранспортні накладні; декларації про походження товару; документи, що підтверджують вартість перевезення товару; зовнішньоекономічний договір (контракт); копії митної декларації країни відправлення.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості заявлених позивачем до декларування товарів за згаданою митною декларацією відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 Митного кодексу України Львівська митниця ДФС зобов`язала декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, каталоги, специфікації, прайс-листи. Зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу Львівської митниці ДФС позивачем подано додаткові документи, а саме: платіжні документи, прайси, скріни з мережі Інтернет з цінами аналогічної продукції в Україні, договір ексклюзивного дистриб`ютора.

Львівська митниця ДФС повторно скерувала ТзОВ Проффітнесс повідомлення про те, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України необхідно надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

ТзОВ Проффітнесс повторно надіслало документи: платіжні документи, прайси, скріни з мережі Інтернет з цінами аналогічної продукції в Україні, договір ексклюзивного дистриб`ютора, а також надіслало експертні висновки.

Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 18.11.2019 № UA209000/2019/900058/2 та № UA209000/2019/900059/2, якими визначено вартість імпортованого товару за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Вказані рішення обґрунтовані тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю відомостей, що числові значення складових митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Митного кодексу України: додатки до зовнішньоекономічного договору у разі їх наявності; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на перевезення, заявка); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації. Відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості; під час розгляду документів було встановлено, що умовами поставки відповідно до пункту 3.2 контракту від 21.10.2019 №1 є EXW Краків. Відповідно до даних умов поставки навантаження та митне очищення товару відбувається за рахунок отримувача. В товаросупровідних відсутня інформація про ці витрати, які є складовими митної вартості. Отже, відсутні відомості про числові значення складових митної вартості, які повинні додаватись до митної вартості відповідно до пункту 10 статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Наданий прайс-лист на вибіркові позиції, що не дає можливості об`єктивно порівняти його з поданим інвойсом. Висновок експерта не містить аналізу цін та посилається на сайт китайського ринку, хоча частина товарів не є китайського походження. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 60 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації № UA500090/2019/19684 від 26.10.2019, № UA500120/2019/10125 від 21.10.2019, № UA500010/2019/25686 від 17.09.2019, № UA100010/2019/352988 від 26.09.2019, по яких коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

У зв`язку з прийнятими рішеннями відповідачем було оформлено картки відмови у митному оформленні (випуску) ввезених позивачем товарів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінювані товари, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, не доведено неможливості застосування ТзОВ Проффітнесс методу визначення митної вартості за ціною договору та підстав вимагати визначення митної вартості за іншим методом.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Частинами другою-шостою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини восьмої статті 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію України товару в розмірі 28621,42 USD (707506,25 грн) та 5752 EUR (157954,84 грн), позивачем надано, зокрема, рахунки-фактури (інвойси), зовнішньоекономічний договір, договір про надання ексклюзивних послуг, автотранспортну накладну, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, експертні висновки, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.

Слід зазначити, що подані позивачем документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Апеляційний суд вважає, що зазначені відомості не ставили під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчили, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Слід зазначити, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17.

Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач за відсутності належного обґрунтування та підстав витребував у позивача додаткові документи, що свідчить про невідповідність таких дій вимогам статті 54 Митного кодексу України.

Що стосується умов поставки імпортованого товару, то слід зазначити, що позивачем не заперечується факт понесення ним додаткових витрат, пов`язаних із транспортуванням ввезеного товару, та підтверджується фактурою надавача послуг із перевезення товару, достовірність якої відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, позивачем подано митному органу всі належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості ввезеного на митну території України товару.

Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Крім цього, у рішеннях про коригування митної вартості товарів від 18.11.2019 № UA209000/2019/900058/2 та № UA209000/2019/900059/2 зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з четвертим та п`ятим методами.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 22.04.2019 № 815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Апеляційний суд вважає протиправним застосування митним органом при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості інформації щодо митної вартості товарів аналогічних тим, що ввезені позивачем, та при цьому враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом.

З огляду на викладене, слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару, а саме, заявлення позивачем неповних та/або недостовірних відомостей про його митну вартість та відсутність у документах, поданих до митного оформлення, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 380/3281/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 08.02.2021