Рішення

від 01.02.2021 по справі 558/667/20

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/667/20

номер провадження 2/558/13/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року смт.Демидівка

Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

у складі :

одноособово суддя Олексюк А.О.,

секретар судових засідань Хом`як О.О.,

з участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, який зареєстрований та посвідчений приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник Аллою Богданівною, 08 квітня 2015 року та зареєстрований в реєстрі № 220, що укладений між відчужувачами ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та набувачем ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в частині, що стосується відчужувача - ОСОБА_1 та застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 08 квітня 2015 року приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник А.Б. було посвідчено та зареєстровано в реєстрі № 220 договір довічного утримання. Відповідно до даного договору, відчужувачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 передають, а набувач ОСОБА_2 отримує у власність, одноповерховий, глинобитний житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , розташований на не приватизованій земельній ділянці в розмірі 0,1498 га, кадастровий номер 5621455300:01:000:1163 в АДРЕСА_1 (в подальшому відбулась приватизація земельної ділянки). Житловий будинок належав відчужувачам в рівних частках (по 1/2) на праві спільної часткової власності, згідно свідоцтва про право особистої власності, виданого Демидівською селищною радою Рівненської області і зареєстрований в Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 3, номер запису 93-350 та договору про виділ часток у спільній сумісній власності від 08.04.2015 року № 219.

Відповідно до п.2.1 договору набувач ОСОБА_2 зобов`язувався надавати щомісячно матеріальне забезпечення з утримання (догляду), що оцінюється сторонами у сумі 2000 грн.

Згідно п.2.1 договору утримання (догляд) визначено сторонами у вигляді: забезпечення відчужувачів житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваному будинку, у обох сторін є право користування допоміжними приміщеннями; забезпеченні щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід, вечеря), вартість продуктів складає 1000 грн. на місяць; надання побутових послуг, оцінюється сторонами у сумі 500 грн. на місяць; забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, оцінюється в сумі 500 грн. на місяць.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років померла ОСОБА_3 , яка була стороною договору довічного утримання.

До моменту смерті ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 неухильно дотримувався умов договору, поховав її за власні кошти. Зважаючи, що один із відчужувачів - ОСОБА_3 померла, договір довічного утримання щодо неї набувачем ОСОБА_2 виконаний в повному обсязі і вважається припиненим. А отже, відповідач набув права власності на Ѕ частку нерухомого майна, що є предметом даного договору та належало ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Так, починаючи з середини 2019 року і до тепер, відповідач самоусунувся від виконання обов`язків передбачених даним договором та перестав надавати позивачу, як відчужувачеві за даним договором будь-яку матеріальну допомогу. Позивач змушений самостійно, з власної пенсії, оплачувати комунальні послуги в повному обсязі. У зв`язку із поважним віком та з погіршенням стану здоров`я позивач потребував постійного забезпечення належними лікувальними засобами, покупку яких здійснював за свій рахунок. Коштів на покупку продуктів харчування та засобів гігієни позивачу не вистачало, скільки майже всі кошти ішли на оплату комунальних послуг та ліків, а інших доходів окрім пенсії за віком, позивач не має.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу виконання умов договору та наполягав на розірвання договору, однак його вимоги були залишені без задоволення.

Таким чином, виникла ситуація, при якій, відповідач ОСОБА_2 (набувач за договором), проживаючи разом з позивачем (відчужувачем за договором) за адресою: АДРЕСА_1 , користується відчужуваним за даним договором майном, не виконуючи умов договору, пов`язаних з його утриманням (доглядом).

Тому позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Під час розгляду справи в суді позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю, не заперечує відносно задоволення позовних вимог позивача. Відзиву на позов не подав. Суду пояснив, що дійсно після смерті баби ОСОБА_3 він перестав матеріально допомагати позивачу, не оплачує комунальні послуги, не виділяє гроші на ліки та продукти харчування, тому що в нього самого погіршився стан здоров`я та йому самому не вистачає грошей на прожиття. Вони з позивачем проживають в одному будинку, однак комунальні платежі платить позивач зі своєї пенсії. Не заперечує щодо розірвання договору довічного утримання в частині, що стосується позивача ОСОБА_1 та застосування наслідків розірвання договору довічного утримання.

Заслухавши пояснення сторін, безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Судом вирішено справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи в суді встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належала Ѕ житлового будинку, загальною площею 94,4 кв.м. у тому числі житловою 47,8 кв.м. з прилеглими до нього об`єктами житлової нерухомості, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36076111, договором про виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності серії НАМ 752438, зареєстрованому в реєстрі № 219 від 08 квітня 2015 року (а.с.39-40).

Згідно вище вказаного договору про виділ часток із майна, що є у спільній частковій власності, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виділили ідеальні частки, що становлять Ѕ кожному в майні, яке є об`єктом спільної сумісної власності, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований на земельній ділянці в розмірі 0,1498 га /а.с.40/.

На підставі вище вказаного договору про виділ частки, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували своє право власності на вказане у договорі майно /а.с.39, 41/.

08 квітня 2015 року між позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 , було укладено договір довічного утримання, який зареєстровано в реєстрі за № 220 08 квітня 2015 року приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник А.Б. (а.с.11-12).

Згідно, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36082020, ОСОБА_2 є власником житлового будинку, об`єктів житлової нерухомості, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір довічного утримання від 08.04.2015 року /а.с.15/.

Згідно п.2 договору довічного утримання, зазначено, що за згодою сторін обов`язки набувача (відповідача) майна по наданню відчужувачу (позивачу) довічного забезпечення визначаються у вигляді: матеріального забезпечення з утримання (догляду), яке щомісячно має надаватись відчужувачам та оцінюється сторонами у сумі 2000 гривень. Утримання (догляд) визначається сторонами у вигляді: а) забезпечення відчужувачів житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваному будинку, у обох сторін є право користування допоміжними приміщеннями; б) забезпечення щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід і вечеря), вартістю продуктів складає 1000 гривень на місяць; надання побутових послуг, оцінюється сторонами у суму 500 грн. на місяць; г) забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, оцінюється у суму 500 грн. на місяць. /а.с.11-12/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.13/.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтвердив дані обставини під час розгляду справи в суді, з середини 2019 року і по сьогодні він самостійно, з власної пенсії, сплачує комунальні платежі, про що підтвердив квитанціями про сплату за газ /а.с.20-21/, купує собі ліки за свій рахунок. Коштів на покупку продуктів харчування та засобів гігієни йому не вистачало, так як всі кошти ішли на оплату комунальних платежів та на ліки. Інших доходів окрім пенсії за віком позивач не має. Для життя використовує лише свою пенсію. Передбачену договором матеріальну допомогу відповідач не надає.

Відповідно до стаття 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно до ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно приписів ст. 746 ЦК України відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров`я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

У статті 749 ЦК України закріплено обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду), якими можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (частина перша цієї статті).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов`язанням (неналежне виконання).

Положення частини першої статті 755 ЦК України не містить визначення неналежного виконання набувачем обов`язків за договором довічного утримання, а тому вирішуючи зазначене питання, суд має ураховувати конкретні обставини справи, а також умови договору довічного утримання.

Основна підстава для розірвання договору пов`язана з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором довічного утримання незалежно від його вини.

Оскільки підставою для розірвання договору довічного утримання закон визначає невиконання або неналежне виконання набувачем своїх обов`язків за договором, доведення (або спростування) зазначених обставин має вирішальне значення для вирішення спору.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що набувач всупереч взятих на себе зобов`язань згідно п.2 договору довічного утримання не виконує умови договору довічного утримання і не забезпечує надання щоденного триразового калорійного харчування, здійснення догляду та надання необхідної допомоги, в тому числі медичної, надання побутових послуг, а також не здійснює відповідно до квитанцій, які були досліджені судом оплату комунальних послуг та оплату ліків, які необхідні для покращення здоров`я відчужувача.

Правові наслідки розірвання договору довічного утримання у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків набувачем визначено статтею 756 ЦК України. Так, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

На підставі вище вказаної норми Закону, застосувавши наслідки розірвання договору довічного утримання, суд рахує за необхідне скасувати за відповідчаем ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, що в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, безпосередньо досліджені під час судового розгляду, застосувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору довічного утримання.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 744,745,746,748,749, 755, 756 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 198, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), про розірвання договору довічного утримання - задовольнити повністю.

Розірвати договір довічного утримання, який зареєстрований та посвідчений приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник Аллою Богданівною, 08 квітня 2015 року та зареєстрований в реєстрі № 220, що укладений між відчужувачами ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та набувачем ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в частині, що стосується відчужувача - ОСОБА_1 .

Застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання шляхом скасування за відповідачем ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею -94,4 кв.м., житловою площею -47,8 кв.м.( номер запису про право власності: 9325753 від 08.04.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 615671056214), яка належала ОСОБА_1 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.04.2015 року ( номер запису про право власності: 9324357, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 615671056214).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.02.2021 року.

С У Д Д Я: