Ухвала

від 20.01.2021 по справі 569/2735/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/2735/19

1-кс/569/216/21

УХВАЛА

20 січня 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернувся ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 22 серпня 2019 року слідчим суддею Рівненського міського суду було винесено ухвалу, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського ВП П в Рівненській області ОСОБА_4 .

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0627, площею 0,0175га, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а також на усі об`єкти нерухомого майна, що розташовані на зазначеній земельній ділянці та позбавити будь-кого можливості зряджатися та відчужувати будь-яким чином, вказаною земельною ділянкою та об`єктами нерухомості, що на ній знаходяться, до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим ром: 5624683300:07:033:0628, площею 0,5946, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, енський район, с. Городок, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), а також на усі об`єкти нерухомого майна, що розташовані на зазначеній земельній ділянці та позбавити будь-кого можливості розпоряджатися та відчужувати будь-яким чином, вказаною земельною ділянкою та об`єктами нерухомості, що на ній знаходяться, до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 , в законний спосіб набув земельну ділянку з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0628, площею 0,5946, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 лютого 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Окрім того, повідомлень про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні нікому не вручено. ОСОБА_3 , не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а є власником вказаного майна. Також санкція ст. 388 КК України не передбачає конфіскацію майна, відповідно будь-яких правових підстав для існування арешту відсутні.

Скасування арешту вищевказаного майна, не перешкодить кримінальному провадженню №12019180010000752 від 07.02.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України.

Отже, зважаючи на тривалість досудового розслідування, беручи до уваги той факт, що, ОСОБА_3 , не є підозрюваними у кримінальному провадженні, в рамках якого прийнято рішення про арешт майна, натомість зазначений арешт майна обмежує право розпоряджатись належним майном, оскільки в зв"язку із накладенням арешту я позбавлений права здійснювати будівництво житлового будинку для власних потреб, відповідно не можу користуватись земельною ділянкою, чим мені завдаються значні матеріальні збитки, відтак в застосуванні цього заходу відпала потреба.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, своє клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задоволити.

Слідчий та прокурор в судове засідання 20.01.2021 року не з`явилися, про час місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином. Однак, 17.01.2021 року в судовому засіданні були присутні прокурор ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_4 , які з приводу задоволення клопотання заперечили та просили відмовити в його задоволенні. Крім, того зазначили, що клопотання не обґрунтоване та безпідставне.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010000752 від 07.02.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України.

22 серпня 2019 року слідчим суддею Рівненського міського суду було винесено ухвалу, відповідно до якої задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського ВП П в Рівненській області ОСОБА_4 .

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0627, площею 0,0175га, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а також на усі об`єкти нерухомого майна, що розташовані на зазначеній земельній ділянці та позбавити будь-кого можливості зряджатися та відчужувати будь-яким чином, вказаною земельною ділянкою та об`єктами нерухомості, що на ній знаходяться, до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим ром: 5624683300:07:033:0628, площею 0,5946, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, енський район, с. Городок, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), а також на усі об`єкти нерухомого майна, що розташовані на зазначеній земельній ділянці та позбавити будь-кого можливості розпоряджатися та відчужувати будь-яким чином, вказаною земельною ділянкою та об`єктами нерухомості, що на ній знаходяться, до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 , в законний спосіб набув земельну ділянку з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0628, площею 0,5946, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 лютого 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .

Відповідно, до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, повідомлень про підозру у вищевказаному кримінальному провадженні нікому не вручено. ОСОБА_3 , не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а є власником вказаного майна. Також санкція ст. 388 КК України не передбачає конфіскацію майна, відповідно будь-яких правових підстав для існування арешту відсутні.

Скасування арешту вищевказаного майна, не перешкодить кримінальному провадженню 12019180010000752 від 07.02.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 КК України.

За таких обставин, в подальшому застосуванні відповідного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляд арешту майна, відпала необхідність, а відповідне майно підлягає скасуванню.

Відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ »посовується українськими судами як джерело права. Тому слід ураховувати, що ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального збавила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення ст. 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом ст. 1 чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна. При цьому варто звернути увагу, зокрема, на зазначене.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є пручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest. general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), і зв`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе ««індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Принцип «пропорційності» (principle of proportionality), закріплений як загальний принцип у Договорі про заснування ЄС, вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів).

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть, якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було» дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Підсумовуючи наведене, подальше обмеження ОСОБА_3 , у користуванні майна через накладення на нього арешту в рамках досудового розслідування, буде рахуватись порушення ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задоволити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 серпня 2019 р. на земельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером: 5624683300:07:033:0628, площею 0,5946, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок.

Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1