Рішення

від 11.09.2020 по справі 208/5912/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5912/19

№ провадження 2/208/788/20

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

11 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.

за участю секретаря Федик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудхімпром , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Про визнання трудових відносин припиненими ,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд визнати припиненими з 25 квітня 2019 року трудові відносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобудхімпром (ідентифікаційний код юридичної особи 40056064) на підставі ст.38 КЗпП України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, з 01.10.2015р. працює на посаді директора ТОВ Енергобудхімпром . У березні 2019 року він виявив бажання реалізувати своє право, передбачене ст.38 КЗпП України, та припинити трудові відносини з відповідачем. Згідно ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю він ініціював скликання позачергових загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про його звільнення, про що 05.03.2019 року направивучасникам товариства повідомлення, у якому вказав дату звільнення 25 квітня 2019 року. Водночас, учасники товариства на загальні збори не з`явились, причини неявки не повідомили. Оскільки через неявку учасників товариства на позачергові загальні збори вирішити питання про його звільнення є неможливим, він змушений звернутися із вказаним позовом до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, а також зазначив про те, що, підтримує позов у повному обсязі, та, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідачав судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності - суду не надав, що дозволило суду визнати його неявку в судове засідання з неповажних причин та, за згодою позивача, на підставі ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (кожен)в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи суду не надали.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно роз`яснень, наданих у п.11 Постанови Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі N 14 від 18.12.2009р., оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, на підтвердження обставин, зазначених у позові, позивач надав суду: копію трудової книжки позивача, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Енергобудхімпром ; копію Статуту ТОВ Енергобудхімпром (ідентифікаційний код юридичної особи 40056064);Протокол №1/2015 загальних зборів засновників ТОВ Енергобудхімпром від 01.10.2015р.; копію Наказу №1-к від 08.10.2015р., зі змісту яких випливає, що, з 08 жовтня 2015 року позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, зокрема працює на посаді директора ТОВ Енергобудхімпром .

Як зазначає позивач у позові, він має намір припинити трудові відносини з відповідачем, для чого ним, в порядку, визначеному ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю було ініційовано скликання позачергових загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про його звільнення, та, 05.03.2019 року направлено учасникам товариства повідомлення, у якому вказано дату звільнення 25 квітня 2019 року.

Як випливає з матеріалів справи, направлення позивачем учасникам товариства повідомлення, у якому вказано дату звільнення позивача 25 квітня 2019 року, підтверджується наявними в матеріалах справи: заявою позивача від 05.03.2019р.; Наказом від 06.03.2019р. про скликання позачергових загальних зборів ТОВ Енергобудхімпром ; Повідомленням про скликання 25 квітня 2019 року позачергових загальних зборів ТОВ Енергобудхімпром від 06.03.2019р. №4; описами вкладення у цінний лист; рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, направлених на адресу третіх осіб.

Водночас, як зазначає позивач, через неявкуучасників товариства 25 квітня 2019 року на позачергові загальні збори, він позбавлений можливості реалізувати передбачене ст.38 КЗпП України право на розірвання трудового договору з відповідачем у досудовому порядку, та змушує позивача звернутися до суду.

Вказані обставини, встановлені судом, свідчать про те, що, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються наступними нормами права.

Згідно ст.3 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Згідно ст.4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно ст.22 КЗпП України, забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Згідно п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно ст.28 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - Закон), органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно ст.29 Закону, загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Згідно ст.30 Закону, загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Згідно ст.31 Закону, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно ст.39 Закону, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, та, оцінивши у сукупності наявні у справі докази, дійшов висновку про те, що даний позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню, оскільки позивач, який виявив бажання реалізувати надане законом право на розірвання трудового договору, позбавлений можливості припинити трудові відносини з відповідачем позасудовим шляхом, внаслідок чого змушений звернутися до суду та просити суд розірвати трудовий договір з відповідачем у судовому порядку.

Таким чином, встановивши в ході розгляду даної справи те, що, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є єдиним способом для реалізації права позивача на припинення трудових відносин з відповідачем, суд, керуючись ст.ст. 2,4,13, 81-82, 89, 142, 206, 263-268 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобудхімпром , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими з 25 квітня 2019 року трудові відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобудхімпром (ідентифікаційний код юридичної особи 40056064) на підставі ст.38 КЗпП України.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення повністю або частково, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.09.2020р.

Суддя Нельга Д. В.