Постанова

від 03.02.2021 по справі 2-2189/10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-2189/10 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №2-2189/10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Амбрелла про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит в особі Житомирської обласної дирекції Філії Центральне Регіональне Управління Акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,

на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, постановлену 26 листопада 2020 року суддею Вдовиченко Т.М. у м. Бердичеві,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Амбрелла (далі - Товариство, ТОВ ФК Амбрелла ) звернулося до суду із заявою, у якій зазначило, що 24 листопада 2010 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області ухвалено рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (далі - Банк, ПАТ Банк Фінанси та Кредит ) задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №11-07-Ип/28 від 14 серпня 2007 року в сумі 226684,82 грн.

22 березня 2019 року, за результатами відкритих торгів, оформлених протоколом електронним торгів №UA-EA-2019-01-28-000112-b, між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія (далі - ТОВ ФК Довіра та гарантія ) укладено договір про відступлення права вимоги, зокрема за кредитним договором № 11-07-Ип/28 від 14 серпня 2008 року, що укладений між Банком та ОСОБА_1

22 березня 2019 року ТОВ ФК Довіра та гарантія передало право вимоги Товариству. За договором про відступлення права вимоги останнє набуло статусу нового кредитора у вищевказаному зобов`язанні, у зв`язку із чим просило замінити стягувача у справі №2-2189/10 Банк на його правонаступника - Товариство.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2020 року заяву Товариства про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Амбрелла у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року у справі №2-2189/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 226684,82 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні вимог Товариства.

На його думку, суд не врахував тієї обставини, що заміна сторони виконавчого провадження відбувається під час відкритого виконавчого провадження. Оскільки, виконавчі провадження з примусового виконання рішення суду, боржниками у яких є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , закінчені, вважає, що підстав для заміни сторони виконавчого провадження не було. У своїх доводах послався на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 по справі №916/617/17.

У відзиві представник Товариства просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що мирова угода, яка укладена між Банком і ОСОБА_1 та між Банком і ОСОБА_2 та визнана ухвалами суду від 26.12.2013 та 10.04.2014 відповідно, не виконана боржниками, що не спростовано останніми. Наслідками невиконання мирової угоди сторонами було визначено примусове виконання органами Державної виконавчої служби ухвали суду, якими вона була визнана. У разі відступлення права вимоги заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження, оскільки надає право новому кредитору вирішувати питання примусового виконання судового рішення, а тому вважає, що оскаржувана ухвала про задоволення заяви Товариства є законною і обґрунтованою.

В судовому засідання представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, представник Товариства - Ващук Ю.С. - не визнала.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2010 року в справі №2-2189/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит заборгованість за кредитним договором № 11-07-ИП від 14 серпня 2007 року в розмірі 226684,82 грн (т.1 а.с.70-72).

22 березня 2019 року між АТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ ФК Довіра та Гарантія укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги за договором кредиту № 11-07-Ип/28 від 14 серпня 2007 року, укладеним між АТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 (т.2 а.с.66).

22 березня 2019 року між ТОВ ФК Довіра та Гарантія та ТОВ ФК Амбрелла укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого Товариство набуло право вимоги за договором кредиту №11-07-Ип/28 від 14 серпня 2007 року, укладеним між АТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 (т.2 а.с.71).

Як свідчать матеріали справи, ухвалами суду від 26.12.2013 та 10.04.2014 визнана мирова угода, укладена між Банком і ОСОБА_2 та між Банком і ОСОБА_1 . Доказів виконання умов мирової угоди боржники не надали.

За змістом ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження . Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин .

Суд першої інстанції, установивши, що Товариство набуло всіх прав кредитора ПАТ Банк Фінанси та Кредит , у тому числі на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором №11-07-Ип/28, укладеним між Банком та ОСОБА_1 14 серпня 2007 року, дійшов правильного висновку, що Товариство набуло прав стягувача за судовим рішенням (ухвалою про визнання мирової угоди), а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до вищенаведених норм судової практики заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що виконавчого провадження не існує, є такими, що на правильність висновків суду не впливають. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження . Наслідки вчинення цих дій є такими, що не мають правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 по справі №916/617/17 є безпідставними, оскільки висновки щодо застосування норм права у цих справах стосувалися заміни у виконавчому провадженні боржника (померлої фізичної особи) правонаступником. У справі, яка переглядається, вирішувалося питання заміни кредитора (юридичної особи) поза межами виконавчого провадження у зобов`язанні на підставі відступлення права вимоги.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 08 лютого 2021 року.