Рішення

від 27.01.2021 по справі 141/802/20

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 141/802/20

Провадження№2/141/239/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Маліцькому В.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/802/20 за позовом ОСОБА_1 до Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду Вінницької області 25.11.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , яка залишила заповіт від 13.02.2001 року, посвідчений Новоживотівською сільською радою та зареєстрований в реєстрі за № 41, відповідно до якого все своє майно заповідає ОСОБА_1 .

В шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса та оформила спадщину за заповітом на земельну ділянку. Нотаріально оформити прийняття житлового будинку з погосподарськими будівлями, що розтащований по АДРЕСА_1 позивачка позбавлена можливості через відсутність правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно, тому просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 30.11.2020 року провадження у справі № 141/802/20 відкрито, та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України, вирішено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12.01.2021 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 12.01.2021 року, відкладено у зв`язку з витребуванням додаткових доказів на 27.01.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в підготовче судове засідання, призначене на 27.01.2021 року не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у судовому засіданні без її участі.

Відповідач Новоживотівська сільська рада Оратівського району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила. При цьому, 12.01.2021 року до суду надійшла заява Оратівського селищного голови Лошак Г.В., яка на підставі рішення, прийнятого 15.12.2020 року Оратівською селищною радою Вінницької області 2 сесією 8 скликання Про реорганізацію Новоживотівської сільської ради на час реорганізації здійснює повноваження Новоживотівської сільської ради, правонаступником якої вважається Оратівська селищна рада. У вказаній заяві просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує.

Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.02.2017 року виконавчим комітетом Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області складено відповідний актовий запис № 02.

Як вбачається з повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Оратівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 18.07.2017 року, матір`ю ОСОБА_3 записана ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 одружились 10.11.1985 року. Прізвище дружини після одруження змінено на ОСОБА_6 .

Згідно заповіту від 13.02.2001 року, ОСОБА_2 все своє майно заповідає ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено 15.02.2001 року секретарем виконавчого комітету Новоживотівської сільської Ради народних депутатів Оратівського району Вінницької області та зареєстровано в реєстрі за № 41.

В довідці № 683 від 17.11.2020 року, виданій Новоживотівською сільською радою Оратівського району Вінницької області, зазначено, що згідно записів в погосподарській книзі № 1 за 1991-1995 р. р. житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносився до розряду колгоспного двору, в якому була прописана та проживала ОСОБА_2 .

Згідно довідки № 682 від 17.11.2020 року, виданої виконкомом Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок у АДРЕСА_1 , виготовленого 09.08.2017 року, інвентаризаційна вартість будинку становить 94456 грн.

Рішенням 5 сесії Новоживотівської сільської ради 7 скликання від 12.02.2017 року в АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 63166547, виданої 14.01.2021 року Іллінецькою державною нотаріальною конторою , спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена 13.07.2017 року Оратівською державною нотаріальною конторою.

Спадкову справу № 165/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 почато Оратівською державною нотаріальною конторою 13.07.2017 року за заявою ОСОБА_1 .

03 серпня 2017 року в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом НМЕ 807186 на земельну ділянку площею 2,8144 га, розташовану на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Постановою в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Вінницької області № 491/02-31 від 03.08.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю у спадкоємця правовставлюючого документа на житловий будинок.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України ).

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України Про нотаріат , на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України Про нотаріат відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст. 50 Закону України Про нотаріат та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Судом встановлено та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері ОСОБА_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, через відсутність правовстановлюючого документу на вказане нерухоме майно, позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується постановою в. о. державного нотаріуса Оратівської ДНК про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 491/02-31 від 03.08.2017 року ОСОБА_1 у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом. При цьому, інші спадкоємці відсутні, а відповідач згідно поданої заяви від 12.01.2021 року не заперечує проти задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, та той факт, що спадкодавець за час свого життя на законних підставах володів та користувався спірним нерухомим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію права власності зазначеного нерухомого майна у компетентних органах, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст. ст. 16, 346, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 293 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 08.02.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 )

Відповідач: Новоживотівська сільська рада Оратівського району Вінницької області (вул. Перемоги, 46 А, с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, 22620, код ЄДРПОУ 04327979).

Суддя С.В. Климчук