Ухвала

від 08.02.2021 по справі 946/6082/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/6082/20

Провадження № 2-з/946/17/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петрова Володимира Степановича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бросківська сільська рада, про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бросківська сільська рада, про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності.

05.02.2021 року представник позивачки адвокат Петров В.С. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного житла. В обґрунтування заяви представник позивачки вказує, що на теперішній час спадкові права на спадщину, яка залишилася після померлої ОСОБА_3 , до якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не оформлені. В ході розгляду в суді даної цивільної справи, предметом позовних вимог якої є визнання дійсним договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку, укладеного 03.01.1994 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та визнання права власності на будинок за ОСОБА_1 , стало відомо, що ОСОБА_2 намагається оформити право власності на спірний житловий будинок, що стане перешкодою у виконанні судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Бросківська сільська рада, про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з довідки КП Ізмаїльське МБТІ від 28.12.2020 року №1468 відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року власником зареєстрована: ОСОБА_3 (1/1 частка) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.05.1993 року, посвідчене державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Єфимовою Т.І. в реєстрі №1088, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №1-515 від 13.05.1993 року (а.с.36).

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Пунктами 1,2 частини 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладені обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що прохання представника позивачки щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії повідчуженню житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає задоволенню, оскільки в цій частині заява є обґрунтованою і підлягаючою задоволенню.

Щодо заявлених вимог про накладення арешту на спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, однак, суду не надано доказів, що вказаний житловий будинок належать саме відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб на даний час.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 149,150,157,260,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петрова Володимира Степановича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бросківська сільська рада, про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності - задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії по відчуженню житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (1/1 частка) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.05.1993 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Єфимовою Т.І. в реєстрі №1088, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №1-515 від 13.05.1993 року.

В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання даної ухвали покласти на Ізмаїльський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Ухвала може бути скасована за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.П.Пащенко