Рішення

від 15.08.2007 по справі 488.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

488.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2007Справа №2-21/488.1-2007

за позовом Санаторію ім. Чехова Міністерства Охорони здоров'я України, м. Ялта,

до  відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект», м. Харків,

                              Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь,

про розірвання договору оренди, стягнення 23406,79 грн.  та спонукання звільнити приміщення.  

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Циганій О.Д., головний лікар, наказ № 97-0 від 28.07.2005 р., Кірдєєва Н.Г., представник, д/п б/н від 07.08.2007 р.          

Відповідач 1. Шулешко О.В., представник, д/п б/н від 03.01.2007 р., Шеховцова С.І., адвокат, д/п № 25 від 13.07.2007 р.

2. не з'явився

Сутність спору: Санаторій ім. Чехова Міністерства Охорони здоров'я України, м. Ялта, звернувся до Господарського суду АРК із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний проект», м. Харків, та Фонду майна АРК, м. Сімферополь, у якому просить розірвати договір оренди № 1 від 15.03.2002 р. та додаткову угоду до договору оренди № 1 від 15.03.2002 р., окремого індивідуально-визначеного майна - будови корпусу № 1 санаторію ім. А.П.Чехова площею 1544,04 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укладеного між санаторієм ім. А.П.Чехова МОЗ України та ТОВ „Регіональний проект”; стягнути суму заборгованості по орендній платі у розмірі 23 406,79 грн., суму пені у розмірі 4388,38 грн.; зобов'язати відповідача звільнити займане по договору оренди № 1 від 15.03.2002 р. окреме індивідуально-визначене майно - будову корпусу № 1 санаторію ім. А.П.Чехова, площею 1544,04 кв. м., розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями). Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 15 березня 2002 року між  Санаторієм ім. А. П. Чехова МОЗ України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект” (орендар) був укладений договір оренди №1. Згідно з п. п. 1.1. п. 1. Договору орендар приймає в строкове користування за плату з правом викупу окреме індивідуально-визначене майно - будову корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова, площею 1544,04 кв. м., розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями). Метою оренди є організація рекреаційного комплексу –пансіонату сімейного відпочинку. Позивач вказує, що відповідач суттєво порушив  умови договору оренди державного майна –систематично не сплачує орендну плату, борг ТОВ „Регіональний проект” перед позивачем на дату направлення позову до суду становив 23406,79 грн. Позивач також вважає, що враховуючи порушення договірних відносин з боку орендаря, він має право просити суд розірвати договір оренди № 1 від 15 березня 2002 року. Норми матеріального права, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, Цивільний кодекс України.

У процесі розгляду справи, позивач, у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості у позасудовому порядку, надав суду уточнені позовні вимоги, в яких просить суд розірвати договір оренди № 1 від 15.03.2002 р., додаткову угоду від 2002 року до Договору оренди № 1 від 15.03.2002 р., додаткову угоду від 01.09.2005 р. до Договору оренди № 1 від 15.03.2002 р. окремого індивідуально-визначеного майна - будови корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова, площею 1544,04 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укладеного між санаторієм ім. А. П. Чехова МОЗ України та ТОВ „Регіональний проект” та зобов'язати відповідача звільнити займане майно за договором оренди № 1 від 15.03.2002 р.

Відповідач проти позову заперечував, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, як вказує відповідач, згідно з ч. 2 даної норми, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву також вказує, що якщо сторони, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, не дійдуть згоди про зміну або розірвання договору чи сторона у встановлений строк не отримає від іншої сторони відповідь, спір може бути переданий на вирішення суду. В даному випадку вказаний порядок дотриманий не був, що виключає можливість задоволення позовних вимог. Крім того, заперечення відповідача на позов ґрунтуються на нормі ст. 783 ЦК України, відповідно до якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму в окремих випадках, а позивачем, на думку відповідача, не наведено та не доведено жодної з цих підстав для розірвання договору найму, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.

Другим відповідачем – Фондом майна АР Крим у процесі розгляду справи також був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, з огляду на те, що до Фонду не пред'явлені вимоги за цим позовом, просить виключити Фонд майна АР Крим з числа відповідачів.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 23.01-07.02.2006 р. позовні вимоги позивача були задоволені частково, був розірваний договір оренди № 1 від 15.03.2002 р., додаткова угода від 2002 року до Договору оренди № 1 від 15.03.2002 р., додаткова угода від 01.09.2005 р. до Договору оренди № 1 від 15.03.2002 р. окремого індивідуально-визначеного майна, будови корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова МОЗ України, площею 1544,04 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укладений між Санаторієм ім. А. П. Чехова МОЗ України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект”. Суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект” звільнити займане за договором оренди № 1 від 15.03.2002 р. окреме індивідуально-визначене майно - будову корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова МОЗ України, площею 1544,04 кв. м., розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укладеним між санаторієм ім. А. П. Чехова МОЗ України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект”. Крім того, з Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект” на користь Санаторію ім. А. П. Чехова МОЗ України було стягнуто 278 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог до другого відповідача - Фонду майна АР Крим було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14 березня 2006 р. рішення Господарського суду АР Крим від 23.01-07.02.2006 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.10.2006 р. рішення Господарського суду АР Крим від 23.01-07.02.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного Господарського суду від 14 березня 2006 р. було скасовано, справу було передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 грудня 2006 р. справу № 2-21/488.1-2007 було прийнято до провадження суддею Господарського суду АР Крим Чонговою С.І. та призначено до слухання.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23 січня 2007 р. провадження по справі було зупинено до розгляду Верховним судом України касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України по справі № 2-29/992-2006.

Ухвалою Верховного суду України від 01 березня 2007 р. було відмовлено у порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2006 р. по справі № 2-29/992-2006.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.04.2007 р. провадження по справі було поновлено та справу призначено до слухання.

19 червня 2007 р. позивачем до матеріалів справи були надані уточнення до позовної заяви, у яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 183505,93 грн., також просить стягнути пеню за порушення господарських зобов'язань по орендній платі в розмірі 12106,82 грн., зобов'язати відповідача звільнити займане майно за договором оренди № 1 від 15.03.2002 р. окреме індивідуально-визначене майно - будову корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова МОЗ України, площею 1544,04 кв. м., розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями), укладеним між санаторієм ім. А. П. Чехова МОЗ України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект”.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник другого відповідача у засідання суду не з'явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

У засіданні суду у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву для оголошення рішення до 15.08.2007 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника позивача, відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2002 року між Санаторієм ім. А. П. Чехова МОЗ України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект” (орендар) був укладений договір оренди державного майна № 1.  

Крім того, сторонами було підписано додаткову угоду до договору № 1 від 15.03.2002 р. та додаткову угоду від 01.09.2005 р.

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окремо індивідуально-визначеного майна - будови корпусу № 1 санаторію ім. А. П. Чехова, площею 1544,04 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 28 (з інфраструктурою та інженерними комунікаціями). Метою оренди є організація рекреаційного комплексу – пансіонату сімейного відпочинку.

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

15 липня 2002 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі в оперативну оренду державного нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення корпусу № 1.

У пункті 2.2. договору встановлено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Орендодавець.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, та складає за перший місяць оренди –6986, 30 грн. (пункт 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.  

Орендна плата перераховується на користь орендодавця на місяць уперед щомісячно, не пізніше 10 числа. Платіжні документи на перерахування коштів Орендодавцю надаються Орендарю до установ банку до наставання строку платежу (пункт 3.3. договору).

Відповідно до матеріалів справи, фактичних обставин орендних правовідносин між сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект” на момент направлення позову до суду мало заборгованість перед позивачем у сумі 23406, 79 грн.

Позивач, у зв'язку з тим, що заборгованість відповідачем погашена у позасудовому порядку, в судовому засіданні надав суду уточнені позовні вимоги та просить суд розірвати договір оренди № 1 від 15.03.2002 р. та зобов'язати відповідача звільнити займане майно.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості  у сумі, яка виникла станом на 12.12.2005 р., і пені у сумі, нарахованої за несвоєчасну сплату цієї заборгованості, підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 10.1. визначено, що договір укладений строком на десять календарних років з моменту підписання.

Дія договору припиняється у випадках: закінчення строку, на який він був укладений, викупу (приватизації) орендованого майна Орендарем, загибелі орендованого майна, банкрутства Орендаря, несвоєчасного внесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, в інших випадках, передбачених законодавством.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (стаття 783 Цивільного кодексу України).

Стаття 782 Цивільного кодексу України встановлює, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Виходячи з зазначених норм Цивільного кодексу, несплата відповідачем орендної плати може бути підставою для відмови позивача від договору.

04 листопада 2005 р. позивач направив першому відповідачу лист (а. с. 161 т. 1), яким інформував відповідача про те, що вважає договір розірваним, посилаючись на порушення відповідачем умов договору, а саме: наявність заборгованості, не надання копії договору страхування орендованого майна, не внесення змін до договору відповідно вимогам Фонду державного майна.

Суд не може визнати лист позивача відмовою від договору відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем крім посилання на наявність заборгованості, перелічені інші підстави, що передбачають відповідний порядок розірвання договору згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України.

Крім того, претензією від 20.10.2006 р., 12.01.2007 р. позивач запропонував відповідачу розірвати договір (до та після дати листа, за яким позивач вважає договір розірваним).

Згідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договору оренди на підставах, вказаних у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

19.07.2007 р. позивач направив до суду уточнення позовних вимог відповідно до яких він відмовився від договору на підставі несплати відповідачем орендної плати за період з 15.06.2006 р. по 29.05.2007 р. та просить зобов'язати відповідача звільнити спірне приміщення, стягнути заборгованість за вказаний період та пеню нараховану за період з 29.12.2006 р. по 29.05.2007 р.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог.

Проте, наданим уточненням позивач вказав новий період виникнення заборгованості та нарахування пені та інші підстави вимог щодо звільнення спірного приміщення.

Таким чином, наданими уточненнями позивач змінив і предмет і підстави позову, що фактично є новими позовними вимогами. При таких обставинах, суд не приймає до розгляду надані позивачем 19.07.2007 р. уточнення до позовної заяви.

Вимоги до другого відповідача – Фонду майна АР Крим не підтверджені документально і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволених вимог.

При подачі позовної заяви з вимогами майнового характеру державне мито відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 от 21.01.1993 р. „Про державне мито”, із змінами та доповненнями станом на 31.03.2005 р., становить 1 % від суми позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. «Про державний мито» державне мито за позовами немайнового характеру встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 грн. Позивачем недоплачено державне мито у розмірі, передбаченому Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. «Про державний мито» за вимогами немайнового характеру у розмірі 85,00 грн. Суд відмінусовує  вказану суму від суми державного мита, яка сплачена позивачем за уточненні позовні вимоги, що підлягає поверненню.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 28 серпня 2007 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 783, 782  Цивільного кодексу України, ст. ст. 291, 188 Господарського Кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У частині вимог щодо розірвання договору оренди № 1 від 15.03.2002 р. - відмовити.

У частині вимог щодо стягнення боргу в сумі 23406,79 грн., пені в розмірі 4388,38 грн. – провадження по справі припинити.

У частині вимог до Фонду майна АР Крим – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний проект” (Україна, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1; м. Харків, вул. Воробйова, 5, кв. 5; м. Харків, вул. Блюхера, 48, кв. 7, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31641425) на користь Санаторію ім. А.П.Чехова МОЗ України (АР Крим, м. Ялта, вул. Халтуріна, 28, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01995982) 278,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Санаторію ім. А.П.Чехова МОЗ України (АР Крим, м. Ялта, вул. Халтуріна, 28, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01995982) з державного бюджету зайве перераховане державне мито в розмірі 1933,61 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.