Рішення

від 03.07.2007 по справі 1512.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1512.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2007Справа №2-7/1512.1-2007

За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина» (м. Сімферополь, вул. Беспалова, 49-А, ідентифікаційний код 20756607)

Про стягнення 74739,27 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина» про стягнення 74739,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті переданого позивачем за договором №3059 від 22.03.2006 р. товару, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина» перед Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» складає 53459,75 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6845,39 грн., штраф у сумі 3742,18 грн. та 10691,95 грн. процентів річних.

В позовній заяві також містилося клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у розмірі, необхідному для забезпечення позову. Розглянувши матеріали позову суд дійшов наступного висновку.  Ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення   позову допускається  в  будь-якій  стадії  провадження  у  справі,   якщо невжиття  таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити  неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №02-5/611 від 23.08.1994 р. умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обґрунтоване припущення,  що майно (в тому числі грошові суми, цінні   папери   тощо),   яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,   зменшитись   за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення. Враховуючи ненадання позивачем відповідних доказів, які дозволяють суду зробити висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання рішення в майбутньому, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

22.03.2006 р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина»  (Покупець) був укладений договір №3059, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти товари медичного та косметичного призначення, визначені та обумовлені цим договором, далі товар, та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, асортимент та ціна товару визначаються за цим договором на підставі прайс-листа Продавця, що діє на момент замовлення товару Покупцем. Зміна та/або оновлення такого прайс-листа здійснюється за внутрішніми правилами Продавця.

Кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається Покупцем при замовленні товару та зазначається у видатковій накладній на товар, який поставляється. Усі такі видаткові накладні є невід'ємними складовими частинами цього договору (п. 1.3 Договору).

Ціна товару за одиницю визначається в національній валюті України – гривнях та встановлюється Продавцем у видатковій накладній на товар, що поставляється (п. 1.4 Договору).

П. 2.4 Договору передбачено, що зобов'язання Продавця щодо поставки та передачі замовленого Покупцем товару (який відповідає умовам цього Договору за кількістю, комплектністю) за цим Договором вважаються виконаними в момент вручення товару Продавцем Покупцю, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною на товар.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість кожної окремої поставки товару за цим Договором визначається як загальна сума видаткової накладної на товар, який поставляється.

Загальна вартість Договору складається з загальної вартості усіх видаткових накладних, що додаються до цього Договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата Покупцем товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається Продавцем.

При здійсненні Покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь Продавця, визначається Продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від моменту вручення товару Продавцем Покупцю (п. 4.1.1 Договору).

Зобов'язання Покупця щодо оплати за цим Договором вважаються виконаними в момент отримання Продавцем грошової суми, що зобов'язаний сплатити Покупець за цим Договором. При цьому, якщо Продавцем здійснюється дві та більше поставок товару на користь Покупця, грошові суми, що отримує Продавець від Покупця за цим Договором, покривають заборгованість Покупця перед Продавцем в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який визначений у видаткових накладних), яку зобов'язаний здійснити Покупець за цим Договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на товар, який поставляється (п. 4.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем була передана у власність відповідачу продукція на загальну суму 53459,75 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними. Товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника підприємства у видаткових накладних. Повноваження представника підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Проте, вартість отриманого відповідачем товару до часу подачі позову до суду в добровільному порядку оплачена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 53459,75 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті переданого позивачем за договором №3059 від 22.03.2006 р. товару, через що  вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина» суми боргу у розмірі 53459,75 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 6.2 Договору сторони передбачили, що за порушення Покупцем строків виконання зобов'язання за цим Договором щодо оплати за товар Продавцю, Покупець, окрім виконання своїх зобов'язань у повній мірі, повинен сплатити Продавцеві пеню у розмірі 0,1%  загальної вартості видаткової накладної на товар, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити Продавцеві штраф у розмірі семи відсотків зазначеної у цьому пункті вартості.

Проте, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, сума пені, яка заявлена позивачем до відшкодування. За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Листом НБУ №14-011/1373-6039 від 06.06.2006 р. з 10 червня 2006 р. розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5%, заявлена позивачем до відшкодування сума пені підлягає наступному коригуванню:

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» складає 3189,23 грн.

Заявлена позивачем до відшкодування сума штрафу у розмірі 3742,18 грн. розрахована правомірно (7% від суми заборгованості 53459,75 грн.), а тому також підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина».

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

В п. 9.4 Договору сторони передбачили, що за умови прострочення виконання покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити Продавцю проценти за користування чужими коштами в розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.

Отже, інший розмір процентів, ніж передбачений Цивільним кодексом України, передбачений укладеним між сторонами договором, а тому вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Медичний центр «Інтегральна медицина» їх суми у розмірі 10691,95 грн. також підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Інтегральна медицина» (м. Сімферополь, вул. Беспалова, 49-А, ідентифікаційний код 20756607) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, ідентифікаційний код 21642228) суму заборгованості у розмірі 53459,75 грн., пеню у розмірі 3189,23 грн., штраф у розмірі 3742,18 грн., 10691,95 грн. процентів за користування чужими коштами, 710,83 грн. державного мита та 112,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.