Рішення

від 19.01.2021 по справі 570/3898/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/3898/20

провадження № 2/570/252/2021

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2021 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

покликаючись на непогашення відповідачем заборгованості по кредитному договору, представник позивача Гребенюк О.С. у поданій 01 жовтня 2020 року позовній заяві просить стягнути 16 416 грн. 12 коп. боргу та сплачений судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

У поданій до суду заяві вказаний представник позивача позов підтримує повністю.

У поданому 08 грудня 2020 року відзиві відповідач зазначає, що звернулася до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг та підписала заяву б/н від 30 травня 2014 року. Зазначає, що вказаний документ не підтверджує видачу картки, її номер, нарахування грошових коштів, відкриття рахунку і зарахування кредиту на цей рахунок, бажаного кредитного ліміту не зазначеного. Вказує, що на картковий рахунок кредитний ліміт не був встановлений до 04 жовтня 2017 року відповідно до довідки про зміну умов кредитування, де вказано примітку "збільшення кредитного ліміту. Кредитний ліміт 10 000 грн. Відповідно до вищевказаної довідки, 5 жовтня 2017 року була проведена знову зміна кредитного ліміту (примітка: зменшення кредитного ліміту. Кредитний ліміт 10 000 грн), а зменшення кредитного ліміту (кредитний ліміт: 0,00) було встановлено 12 червня 2019 року. Вважає, що позивач сам собі суперечить, оскільки в позові він зазначає, що грошові кошти були надані в розмірі 11 356,47 грн., у довідці про зміну умов кредитування зазначена сума в розмірі 10 000,00 грн., а в заяві-анкеті сума бажаного кредитного ліміту не зазначена, що є підтвердженням надуманості розміру заборгованості визначеної у позові. Про збільшення кредитного ліміту до суми 11 356,47 грн. в документах нічого не зазначено. На думку позивача, збільшення кредитного ліміту відбувається з округленням до сотих, тобто малоймовірно, що банк збільшив кредитний ліміт без округлення. Крім цього, вказує, що розрахунки не містять реквізитів, передбачених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідно не можуть підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій. Позивач не погоджується з сумами, зазначеними в розрахунку, та вважає їх надуманими, методики розрахунків для неї являються незрозумілими, формули розрахунку боргу не зазначені ні в позовній заяві, ні в розрахунках.

Просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не надано доказів того з яких саме підстав було підвищено без її згоди кредитний ліміт, невідповідність розрахунку кредитної заборгованості та того, що вона не була ознайомлена зі всіма істотними умовами договору.

У поданій до суду відповіді на відзив вказаний представник позивача просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі з таких підстав. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 30 травня 2014 року, з якої чітко вбачається така інформація: персональні дані, адреса проживання та інша додаткова інформація, необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що "Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг....". Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,9% (34,80% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Вказує, що банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався коштами, отримував гроші через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Вважає, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Вказує, що відповідач за допомогою кредитної картки скористався сервісом "Миттєва розстрочка". Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по миттєвій розстрочці відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором, тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Сторони у поданих до суду заявах просять справу розглянути у її відсутність.

Зважаючи на те, що учасників справи відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, їх явку не визнано обов`язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідач скористався правовою допомогою.

Як встановлено судом, 30 травня 2014 року між сторонами підписано анкету-заяву, яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку , що розміщені на сайті https://www.privatbank.ua, складає договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит, який у подальшому було збільшено до 10 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У відповідності до розрахунку станом на 25 серпня 2020 року заборгованість за кредитним договором, на думку сторони позивача, становить - 16 416 грн. 12 коп., а саме:

? 11 356 грн. 47 коп. - заборгованість за тілом кредита;

в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

11 356 грн. 47 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

? 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

? 5 059 грн. 65 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;

? 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

? 0,00 грн. - нарахована пеня;

? 0,00 грн. - нарахована комісія.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно змісту ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні вимоги ставляться ч.1 ст.1049 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Отриманню даного кредиту передувало оформлення відповідачем заяви, в якій вона вказала свої анкетні дані, відомості про майновий стан, місце роботи, зазначивши бажану суму грошових коштів. За текстом заяви відповідач ознайомилася з умовами та правилами надання банківських послуг та була згідна з ними, їй також повідомлено про тарифи банку, умови кредитування в банку. Дані факти підтверджуються підписами на заявах.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону, оскільки визначені у ньому умови кредитування сторонами погоджені та підписані, договір виконувався позичальником, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача і свідчить про добровільне волевиявлення сторін і про погодження нею усіх його умов. Жодних претензій до банку з приводу його умов або укладення договору з порушеннями вимог закону, відповідач не пред`являла. Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст.204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину і означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушила умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов`язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, а відповідач не надала суду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитних відносин та не спростувала подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надала, а судом їх здобуто не було, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за кредитним договором, а його дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором та повернення кредиту. Судом таких доказів також не здобуто, що вказує на обґрунтованість позову.

Отже, позов підставний і підлягає до задоволення по суті у повному обсязі.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.263-265, 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити цивільний позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 травня 2014 року в сумі 16 416 грн. 12 коп., а саме:

? 11 356 грн. 47 коп. - заборгованість за тілом кредита;

в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

11 356 грн. 47 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

? 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

? 5 059 грн. 65 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;

? 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;

? 0,00 грн. - нарахована пеня;

? 0,00 грн. - нарахована комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, місцезнаходження: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_2 , виданий 05 червня 2006 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Кушнір Н.В.