Ухвала

від 01.02.2021 по справі 761/40142/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/5616/21

Справа №761/40142/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

01 лютого 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва

Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ Новини 24 години про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача та просить:

1.Визнати інформацію, поширену відповідачем недостовірною та такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_1 , а саме, що:

-Шостий апеляційний адміністративний суд не побачив порушення закону у висновку Інституту національної пам`яті, котрим символіка дивізії СС Галичина не визнається нацистською. Таке рішення суд ухвалив ще 23 вересня, чим спричинив ще більшу хвилю громадського обурення. Усе через голову Інституту національної пам`яті ОСОБА_1 ;

-у грудні торік він ( ОСОБА_1 ) очолив Інститут (Український інститут національної пам`яті). До цього працював асистентом та викладачем на кафедрах культурології та філософської антропології університету Драгоманова. А в 2013-му став помічником гендиректора, а потім керівником служби стратегії музейного планування та розвитку у знавшому не одну корупційну історію Мистецькому арсеналі . Саме пропрацювавши там 2 роки, ОСОБА_1 купив квартиру у Києві, оціночна вартість якої складає близько 96 000 доларів. Та в декларації він зазначив житло тещі, яка ніколи в столиці не проживала. Про те, що чиновник мешкає у цій квартирі свідчать платіжки за комунальні послуги на його ім`я;

-та реєстрація квартири на тещу не єдиний спосіб приховування ОСОБА_1 його реальних доходів. Торік у своїй декларації він вказав: придбав майнове право на ту ж таки квартиру у Києві лише за 129,5 тис. грн. Водночас її реальна ціна близько 840 тис. гривень;

-водночас яким насправді є джерело таких доходів ОСОБА_1 , лишається під питанням. Експерти певні - це тендерні махінації. Адже аналіз тендерних закупівель (Українського) інституту національної пам`яті, не кажучи про Мистецький арсенал , засвідчив: в період з 2 жовтня 2018-го по вересень 2020 років 6 з них виграла наближена до ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 , з чоловіком якої він тісно спілкується. Загальна сума договорів, укладених (Українським) інститутом національної пам`яті з ФОП ОСОБА_2 , складає близько 1,2 млн. грн., частина з яких, найімовірніше осіла в кишенях ОСОБА_1 ;

-приховування доходів, реєстрація майна на тещу та тендерні махінації - так виглядає портрет головного захисника дивізії СС Галичина ОСОБА_1, який, замість того, аби об`єднувати українців святкуванням спільних перемог та досягнень, продовжує курс свого попередника ОСОБА_3 на розкол суспільна через провадження агресивної праворадикальної політики. Відтак декларує, що захист нацистських організацій в Україні та просування їхніх ідей є офіційною позицією підконтрольного йому (Українського) інститут національної пам`яті.

2.Зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 , повідомивши про ухвалене судове рішення у справі за позовом

ОСОБА_1 до ТОВ Новини 24 години (телеканал "NewsOne") про захист честі та гідності у телепередачі Новини на телевізійному каналі "NewsOne", із зачитуванням ведучим або диктором передачі резолютивної частини судового рішення, не пізніше місяця з дня набрання ним законної сили.

3.Стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем.

4.Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 150000,00 грн.

5.Стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі

37600,00 грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Згідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідно до п. 9 постанови, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Згідно п. 14 зазначеної постанови встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

Відповідно до пункту 18 вищезазначеної постанови передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно п. 27 зазначеної постанови, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України .

Так, в порушення положень постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи позивачем не вказано в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, яка саме інформація поширена відповідачем із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач просить захистити своє порушене право.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_1 наступну інформацію:

-Шостий апеляційний адміністративний суд не побачив порушення закону у висновку Інституту національної пам`яті, котрим символіка дивізії СС Галичина не визнається нацистською. Таке рішення суд ухвалив ще 23 вересня, чим спричинив ще більшу хвилю громадського обурення. Усе через голову Інституту національної пам`яті ОСОБА_1 ;

-у грудні торік він ( ОСОБА_1 ) очолив Інститут (Український інститут національної пам`яті). До цього працював асистентом та викладачем на кафедрах культурології та філософської антропології університету Драгоманова. А в

2013-му став помічником гендиректора, а потім керівником служби стратегії музейного планування та розвитку у знавшому не одну корупційну історію Мистецькому арсеналі . Саме пропрацювавши там 2 роки, ОСОБА_1 купив квартиру у Києві, оціночна вартість якої складає близько 96 000 доларів. Та в декларації він зазначив житло тещі, яка ніколи в столиці не проживала. Про те, що чиновник мешкає у цій квартирі свідчать платіжки за комунальні послуги на його ім`я;

-та реєстрація квартири на тещу не єдиний спосіб приховування ОСОБА_1 його реальних доходів. Торік у своїй декларації він вказав: придбав майнове право на ту ж таки квартиру у Києві лише за 129,5 тис. грн. Водночас її реальна ціна близько 840 тис. гривень;

-водночас яким насправді є джерело таких доходів ОСОБА_1 , лишається під питанням. Експерти певні - це тендерні махінації. Адже аналіз тендерних закупівель (Українського) інституту національної пам`яті, не кажучи про Мистецький арсенал , засвідчив: в період з 2 жовтня 2018-го по вересень 2020 років 6 з них виграла наближена до ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 , з чоловіком якої він тісно спілкується. Загальна сума договорів, укладених (Українським) інститутом національної пам`яті з ФОП ОСОБА_2 , складає близько 1,2 млн. грн., частина з яких, найімовірніше осіла в кишенях ОСОБА_1 ;

-приховування доходів, реєстрація майна на тещу та тендерні махінації - так виглядає портрет головного захисника дивізії СС Галичина ОСОБА_1, який, замість того, аби об`єднувати українців святкуванням спільних перемог та досягнень, продовжує курс свого попередника ОСОБА_3 на розкол суспільна через провадження агресивної праворадикальної політики. Відтак декларує, що захист нацистських організацій в Україні та просування їхніх ідей є офіційною позицією підконтрольного йому (Українського) інститут національної пам`яті.

Однак, позивач не вказує, яка конкретно інформація та ким була поширена, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, де викладена дана інформація та якими доказами це підтверджується.

Також позивач просить зобов`язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 , повідомивши про ухвалене судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Новини 24 години (телеканал "NewsOne") про захист честі та гідності у телепередачі Новини на телевізійному каналі "NewsOne", із зачитуванням ведучим або диктором передачі резолютивної частини судового рішення, не пізніше місяця з дня набрання ним законної сили.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивачу необхідно викласти зміст позовних вимог відповідно до норм чинного законодавства, встановити предмет та підстави позову, конкретизувати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до вимог ЦК України, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав, який не суперечить закону і який просять визначити у рішенні

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет на 2020 рік визначено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Позивачем у позовній заяві об`єднано 2 вимоги немайнового характеру про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та 1 вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди.

Згідно п. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви немайнового характеру про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Разом з тим, згідно п. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у категорії справ про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 2102,00 грн.)

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2250,00 грн.

Таким чином, позивачем судовий збір сплачено не в повному обсязі.

З огляду на викладене, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA388999980313181206000026010; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача) , Солом`янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

У відповідності до ч. 2 ст. 177 ЦПК України позивачам, усунувши недоліки, слід додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ Новини 24 години про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. А. Усатова