5770-2007А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.07.2007Справа №2-7/5770-2007А
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі (96100, м. Джанкой, вул. Леніна, 8)
до відповідача Сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” (96167, с. Побєдне, Джанкойський район, вул. Леніна, 46, ЗКПО 05528533)
про стягнення 49 133,70 грн.
Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний
Секретар судового засідання В. Є. Євген'єва
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Чуксіна Є.В. – предств., дов. № 6 від 03.07.2007р.
Від відповідача – Степаненко Я.В. – предств., дов. № 257 від 01.06.2006р.
Сутність адміністративної справи:
Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” про стягнення 49 133,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час подачі позову до Господарського суду Автономної республіки Крим заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі складає 44 847,78 грн., та в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з Сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” фінансові санкції у розмірі 4285, 92 грн., які були нараховані відповідачем за порушення вимог чинного пенсійного законодавства України.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якій вважає заборгованість повністю погашеною, що підтверджується платіжними дорученнями.
Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Сільсьгосподарський виробничий кооператив „КАТП „Джанкой” зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Джанкойському районі як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 14-05).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.2003 р.
Згідно зі ст. 1 цього Закону страхувальниками визнаються роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
П. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України №1058 встановлений обов'язок страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
П. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
П. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Керуючись вказаним правом, позивачем відносно Сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” були виставлені наступні вимоги на загальну суму 57 851, 15 грн.:
- Вимога №Ю 179 с від 05.02.07р. на суму 20 364, 32 грн.
- Вимога № Ю 82 с від 05.01.07р. на суму 18 788, 94 грн.
- Вимога № Ю 269 с від 05.03.07р на суму 18 697, 89 грн.
Як свідчать матеріали справи, вказані вимоги про сплату недоїмки були отримані відповідачем відповідно 07.02.07р., 16.01.07р., 12.03.07р., про що свідчить підпис працівника у відповідних поштових повідомленнях.
Відповідачем заборгованість була оплачена частково в розмірі 13003, 37 грн., через що заборгованість Сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” перед Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі на час розгляду справи складає 44 847, 78 гривень.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Згідно з п. 13 Закону України №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Так, п.2 ч.9 ст. 106 Закону України № 1058 предбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальника страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчими органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум — у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум — у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум — у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням ПФУ в Джанкойському районі були прийняті наступні рішення, якими на Сільсьгосподарський виробничий кооператив „КАТП „Джанкой” був накладений штраф у розмірі 7093, 09 грн. та нарахована пеня у розмірі 1019, 71 грн.:
Рішення № 94 від 14.03.2007р.– штраф у розмірі 660, 02 та пеня у розмірі 202, 38 грн.
Рішення № 1369 від 12.12.2006р. – штраф у розмірі 6433, 07 та пеня у розмірі 817, 33 грн.
Відповідачем заборгованість була оплачена частково в розмірі 3826, 88 грн., через що заборгованість Сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” перед Управлінням Пенсійного фонду України в Джанкойському районі на час розгляду справи складає 4285, 92 гривень.
У судовому засіданні представник позивача надав довідку, з якої вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача перед Управлінням ПФУ в Джанкойському районі складає 45486, 62 грн.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості у розмірі 45486, 62 грн., або того, що вищезазначені вимоги та рішення були оскаржені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відзив, наданий відповідачем, стосовно погашення суми боргу, суд не може прийняти до уваги. Так, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ст.. 22). Конституція України має вищу юридичну силу (ст. 8).
Ст.8 Закону України „Про власність” встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. У ст. 2 цього закону передбачено, що 1) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном; 2) право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності; 3) кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Ст. 3 Закону „Про власність” передбачено, що суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Згідно зі ст. 4 цього Закону власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
П. 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.
Отже діючим законодавством також закріплено право власника вільно, за власною ініціативою та на свій розгляд, володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.
У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що позивач позбавлений можливості самостійно обирати призначення платежу та зараховувати поточні платежі відповідача (№ 375 від 24.05.2007р на суму 5000, 00 грн., № 383 від 24.05.2007р. на суму 30000, 00 грн., № 376 від 24.05.2007р на суму 3000, 00 грн. № 375 від 24.05.2007р. на суму 1000, 00 грн., № 539 від 27.06.2007р. на суму 1100, 00 грн., №539 від 27.06.2007р. на суму 9900, 00 грн. ), які мають помітку про сплату страхових внесків за квітень – травень 2007р. в рахунок погашення боргу, який виник раніше.
За таких обставинах позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з сільсьгосподарського виробничого кооперативу „КАТП „Джанкой” (96167, с. Побєдне, Джанкойський район, вул. Леніна, 46, ЗКПО 05528533) на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі (96100, м. Джанкой, вул. Леніна, 8, р/р 2560270445012 у КРУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20727218) заборгованість у загальному розмірі 45486, 62 грн.
Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.
Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2007 |
Оприлюднено | 20.09.2007 |
Номер документу | 947210 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні