Постанова

від 24.07.2007 по справі 7071-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7071-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.07.2007Справа №2-22/7071-2007А

За позовом - ПП «Ліфтсервіс» (м.Керч, вул. Айвазовського, 26)

До відповідача  -  Державної інспекції по контролю за цінами в АРК ( м.Сімферополь, вул.Павленко, 20).

Про скасування рішення

                                                                                                    Суддя  Яковлєв С.В.

                                                                        За участю секретаря Дулімової В.І.

                    Представники:

Від позивача – Бородай О.В. – пред-к, дов. від 01.06.2007 р. .   

Від відповідача – Сидоров М.Ю. –  керів-к  від-лу, дов. від 20.12.2006 р.  

Сутність спору:  -  ПП «Ліфтсервіс»     ( далі позивач)  звернулось до суду   з позовом до Державної інспекції по контролю за цінами в АРК  (далі відповідач), в якому просило визнати недійсним рішення  відповідача № 27 від 01.08.2006 р.  про застосування до нього економічних санкції за порушення державної дисципліни цін.   Вимоги мотивовані тим, що відповідач виніс зазначений рішення без вивчення дійсних обставин справи.

            Відповідач надіслав відзив на позов ( вих № 1342 від 10.07.2007 р.), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що рішення № 27 прийнято в наслідок встановлення  необгрунтованого отримання позивачем виручки.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

Встановив

      Відповідач провів перевірку  діяльності позивача  по  виконання вимог Постанови КМУ №135 від 22.02.95 р. щодо формування та використання цін на надані ним послуги.

      За результатами вказаної перевірки відповідачем  складений акт  № 0490 від 19.07.2006 р. , в якому зафіксовано те, що  позивач отримував від споживачів його послуг  компенсацію затрати  на утримання ліфтом, незважаючи на те, що вказані витрати  були включені до встановленого тарифу  за користування житлом ( квартирної плати), сума необгрунтованно отриманої виручки склала  4013, 66 грн.

      Відповідач 01.08.2006 р. прийняв рішення № 27 Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, в якому , керуючись ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” за порушення позивачем  Наказу Держбуду України № 214  та рішення 34 сесії 4 скликання Керченської міської ради  від 25.10.2005 р. ,  вирішив вилучити  у позивача  в доход бюджету 4680 грн.  та  штраф у сумі 9360 грн.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані  діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

Основні  принципи встановлення  і застосування  цін і тарифів та організації контролю за їх дотримання визначені у законі України “Про ціни і ціноутворення”. У ст. 14 зазначеного закону встановлено, що  вся нобгрунтовано одержана підприємством, організацією сума  виручки в результаті порушення державної дисципліни цін  підлягає вилученню  в доход відповідного бюджету , крім того в позабюджетні фонди  місцевих рад  стягується штраф  у двократному розмірі  необґрунтовано  одержаної суми виручки.

  Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів № 298/519 від 03.12.2001 р. затверджена Інструкція  про порядок застосування економічних та фінансових(штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами ( далі Інструкція № 298), яка зареєстровано в Мінюсті України  18.12.2001 р. за № 1047/6238.

   У п. 1.4 Інструкції № 298 визначено, що підставою для застосування  економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін  є одержання суб'єктами господарювання  неогрунктованої виручки в результаті порушення ними  порядку встановлення  та застосування цін  і тарифів. Порушеннями  порядку встановлення і застосування цін, на які накладаються економічні санкції, є, зокрема,  нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються.

   У матеріалах справи є рішення 34 сесії 4 скликання  Керченської міської ради  від 25.10.2005 р. , в якому зафіксоване узгодження тарифів  на технічне обслуговування  та ремонт ліфтів відповідно до додатку,  виконавцю послуг  по технічному обслуговуванню  та ремонту ліфтів  доручено  протягом 10 днів укласти  договори з житловими організаціями  усіх форм власності , житлово-будівельними кооперативами.

   Позивачем надана копія рішення  виконкому  Керченської міської ради № 914 від 30.09.2005 р. , згідно з яким йому  дозволено  провести реконструкцію ліфтового господарства  з переводом  на пряме  абонентське обслуговування .  У п. 3 зазначеного рішення був затверджений розрахунок  вартості однієї поїздки  у пасажирському ліфті  при встановленні  пристрою платного  проїзду.

  У матеріалах справи є  довідка  житлово – будівельного кооперативу «Енергія» за №1 від 18.07.2007 р., в якою підтверджено те, що з моменту введення платного проїзду  у ліфтах  ЖБК із вартості квартирної плати  виключена  сума вартості  оплати технічного обслуговування  ліфтів. ЖБК підтвердив , що з моменту введення платного проїзду  позивач  рахунки за технічне обслуговування  ліфті не виставляв.

  У акті перевірки № 0490 від 19.07.2006 р.( на аркуші №8 )визначено , що  з 01.04.2004 р. після встановлення  пристрою платного проїзду, незважаючи на внесення жильцями домів ЖБК «Енергія» позивачу плати за користування ліфтами , продовжувалось стягнення з них плати  на компенсацію затрати по утримання ліфтів, яка входила до складу квартирного плати, яки вони сплачували до ЖБК.   

 Вивчивши надані сторонами документи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується отримання позивачем необгрунтованої виручки в наслідок отримання плати за технічне обслуговування ліфтів в умовах включення до складових квартирної плати суми вартості  оплати технічного обслуговування  ліфтів.  

    За таких обставин суд приходить до висновку , що під час прийняття рішення № 27           відповідач діяв в порушення вимог закону України “Про ціни і ціноутворення”, Інструкції № 298  , у зв'язку з чим відповідно до ст. 19 Конституції , позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.  

     При цьому суд приймає до уваги те, що матеріали справи свідчать про те, що позивач при наданні послуг про обслуговуванню ліфтів виконував  саме рішення 34 сесії 4 скликання Керченської міської ради  від 25.10.2005 р., а відповідачем згідно зі ст. 71 КАСУ не надані докази порушення з його боку зазначеного рішення. Посилання відповідача на порушення  позивачем Наказу Держбуду України № 214  судом  не приймаються до уваги   зв'язку з тим, що докази вказаних тверджень  відповідачем не надані  .  

      Під час судового засідання, яке відбулось 24.07.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 31.07.2007р.

               Керуючись ст.ст. ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в

1.   Позов задовольнити .

         2. Визнати нечинним рішення  Державної інспекції по контролю за цінами в АРК (м..Сімферополь , вул.Павленко, 20, ЗКПО 23443349)  № 27 від 01.08.2006 р.  про застосування до Приватного підприємства  «Ліфтсервіс»   (м.Керч, вул. Айвазовського, 26, ЗКПО 32165186) економічних санкції за порушення державної дисципліни цін .

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства  «Ліфтсервіс»   (м.Керч, вул. Айвазовського, 26, ЗКПО 32165186, п/р 26009500125381 УСБ м.Керч, МФО 324098) 3, 40 грн. судового збору .

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.