Рішення

від 20.01.2021 по справі 910/10425/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2021Справа № 910/10425/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. , за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (вул. Леваневського, буд. 91, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09100, код ЄДРПОУ 39848510)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магніт" (вул. Білоруська буд.15, кв.77, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 42021934)

про стягнення 2 582 859, 97 грн,

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміорі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магніт" про стягнення 2 582 859, 97 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов дилерського договору №335 від 01.02.2019 відповідачем щодо оплати своїх зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2020.

25.08.2020 до відділу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що під час виконання основного дилерського договору позивачем було порушено ціноутворення на поставлений товар, та зазначає, що стороною відповідача вживаються заходи щодо врегулювання спору в позасудовому порядку.

02.09.2020 до відділу діловодства суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що ціноутворення не впливає на виконання умов договору, також позивачем була направлена відповідачу претензія щодо сплати існуючої заборгованості, яка залишена без відповіді, при цьому укладення мирової угоди не є доцільним.

У підготовчому засіданні 02.09.2020 судом оголошено перерву до 23.09.2020.

У підготовчому засіданні 23.09.2020 представником позивача подано клопотання про долучення доказів, а саме копій платіжних доручень про часткову оплату боргу відповідачем.

У підготовчому засіданні 02.09.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 21.10.2020.

Підготовче засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 27.10.2020 підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

Підготовче засідання, призначене на 18.11.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 07.12.2020 підготовче засідання призначено на 23.12.2020.

У підготовчому засіданні 23.12.2020 представником позивача подано клопотання про долучення доказів, а саме акту звірки взаєморозрахунків від 23.12.2020.

Також, у підготовчому засіданні 23.12.2020 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів, а саме копій платіжних доручень про часткову оплату боргу відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 20.01.2021.

У судовому засіданні 20.12.2021 представником позивача подано клопотання про долучення доказів, а саме акту звірки взаєморозрахунків від 20.01.2021.

У судовому засіданні 20.12.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, представник відповідача позовні вимоги визнав частково, просив суд ухвалити рішення з урахуванням часткових оплат заборгованості.

У судовому засіданні 06.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Магніт" укладено дилерський договір №335 (далі - дилер), за умовами пункту 2.1. якого дилер купує для подальшої реалізації на території, встановленій в п. 2.4. цього договору, продукцію на умовах, встановлених цим договором.

У пункті 2.2. договору зазначено, що кількість та асортимент продукції, що поставляється за цим договором, ціни та строки її поставки вказуються в додаткових угодах до даного договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 3.3.4. договору встановлений обов`язок дилера здійснювати оплату продукції в порядку і в строки, встановлені в розділі 9 цього договору.

Згідно пункту 6.1 договору продавець поставляє дилеру продукцію за даним договором на умовах поставки FCA згідно з Incoterms-2010. Базис поставки кожної партії продукції вказується в заявці дилера на поставку продукції, затвердженій сторонами в порядку, встановленому в розділі 4 цього договору.

Ціна, за якою дилер купує продукцію у продавця - дилерська ціна - розраховуються згідно з додатком № 2 (базові ціни) і додатком № 3 (порядок ціноутворення) до даного договору (пункт 7.1. договору).

Загальна вартість даного договору визначається в гривнях і становить 10 000 000.00 (десять мільйонів) гривень з ПДВ (пункт 8.1. договору).

Умовами оплати згідно пункту 9.1. договору є 100 % передоплата.

Продавець здійснює поставку продукції лише після отримання ним 100% передоплати від дилера (пункт 9.2. договору).

Дилер здійснює передоплату згідно з виставленим продавцем рахунком протягом З (трьох ) банківських днів від дати виставлення рахунку (пункт 9.3. договору).

Датою здійснення передоплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 9.4. договору).

Відповідно до пункту 10.2. договору дилер, в строк, не більше 10 (десяти) календарних днів від дати надходження товару на його склад, письмово повідомляє продавця за допомогою електронної пошти, факсимільного або іншого зв`язку про виявлені при прийманні продукції невідповідності за якістю.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2019 (пункт 17.1. договору).

Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не повідомила іншу зі сторін про намір припинити дію цього договору - він вважається пролонгованим на 12 (дванадцять) календарних місяців (пункт 17.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 2 954 375, 04 грн, що підтверджується накладними на відвантаження готової продукції, копії яких додані до матеріалів справи: №8139 від 09.11.2019 на загальну суму 583 333, 32 грн, №8140 від 09.11.2019 на загальну суму 388104, 84 грн, №8437 від 20.11.2019 на загальну суму 80798, 88 грн, №8439 від 21.11.2019 на загальну суму 62457, 60 грн, №8441 від 21.11.2019 на загальну суму 505 096, 08 грн, №8442 від 21.11.2019 на загальну суму 405 667, 80 грн, №8703 від 30.11.2019 на загальну суму 668 766, 00 грн, №8704 від 30.11.2019 на загальну суму 260 150, 52 грн, а також відповідними товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень.

Тоді як відповідач свій обов`язок щодо повної оплати отриманого товару виконав лише частково, сплативши лише 371 515, 07 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить, також, часткова оплата відповідачем отриманого товару.

При цьому, доводи відповідача щодо порушення позивачем під час виконання основного дилерського договору ціноутворення на поставлений товар судом не беруться до уваги, оскільки товар був прийнятий відповідачем без заперечень, та суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини.

25.04.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №1006 від 24.04.2020 про сплату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" суму основного боргу 2722 859, 98 грн. яка залишена відповідачем без відповіді. Направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист №0911209880400, чеком від 25.04.2020, накладною №0911209880400 від 25.04.2020 та рекомендованим повідомлення про вручення, з якого вбачається отримання відповідачем даної вимоги 19.08.2020.

Проте, відповідачем вказані вимоги залишені без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання, в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами дилерського договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те що договір містить елементи договору поставки та договору надання послуг, водночас спірні правовідносини між сторонами виникли саме в частині належного виконання зобов`язань з передачі та оплати товару, тобто договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно умов п. 9.1., 9.4. договору умовами оплати згідно пункту 9.1. договору є 100 % передоплата. Датою здійснення передоплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Враховуючи, що сторони передбачили умовами договору здійснення передоплати за товар, обов`язок з оплати вартості товару виникає у покупця з моменту передачі йому товару.

Втім, як встановлено судом, відповідач, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив.

Тоді як, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Водночас, як встановлено судом, після подання позову до суду, відповідач здійснив оплату основного боргу в розмірі 1415000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №5 від 06.08.2020 на суму 10000,00 грн, №26 від 19.08.2020 на суму 15000,00 грн, №46 від 27.08.2020 на суму 10000,00 грн, №54 від 01.09.2020 на суму 25000,00 грн, №71 від 08.09.2020 на суму 25000,00 грн, №84 від 10.09.2020 від 20000,00 грн, №99 від 15.09.2020 на суму 25000,00 грн, №107 від 17.09.2020 на суму 70000,00 грн, №121 від 22.09.2020 на суму 30000,00 грн, №199 від 20.10.2020 на суму 300000,00 грн, №201 від 20.10.2020 на суму 100000,00 грн, №265 від 05.11.2020 на суму 50000,00 грн, №321 від 16.11.2020 на суму 200000, 00 грн, №352 від 25.11.2020 на суму 100000, 00 грн, №369 від 03.12.2020 на суму 100000, 00 грн, №379 від 09.12.2020 на суму 100000, 00 грн, №399 від 22.12.2020 на суму 100000, 00 грн, а також актами звірки взаєморозрахунків від 23.12.2020 та від 20.01.2021.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за дилерським договором №335 від 01.02.2019 у розмірі 2582859, 97 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, спір в даній справі припинив своє існування під час розгляду справи у зв`язку з оплатою відповідачем боргу у розмірі 1415000,00 грн.

Суб`єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, тому суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки такий припинив існування в процесі розгляду справи (позов поданий 16.07.2020, а оплата здійснена в період з 06.08.2020 по 14.04.2021).

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 1167859, 97 грн основного боргу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку сплати заборгованість (з урахуванням часткових оплат).

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з віповідача 1167859, 97 грн заборгованості.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач частково оплатив заявлену до стягнення заборгованість після відкриття провадження у даній справі, тобто спір виник з його неправомірних дій, судовий збір у відповідності до статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 86, 231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 1495000, 00 грн заборгованості закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магніт" задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Магніт" (вул. Білоруська буд. 15, кв.77, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 42021934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміорі" (вул. Леваневського, буд. 91, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09100, код ЄДРПОУ 39848510) 1087859 (один мільйон сто шістдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 97 коп. заборгованості та 38 742 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок дві) грн 90 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2021

Суддя Н.І. Ягічева

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом IV ГПК України.