Рішення

від 03.07.2007 по справі 8250-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8250-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2007Справа №2-7/8250-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю юридичної фірми «Прімус інтер парес» (95000, м. Сімферополь, вул. Мальченко, 3, ідентифікаційний код 33655906)

До відповідача  Приватного підприємства «Престиж-2000» (97400, м. Євпаторія, вул. Конституція, 3, ідентифікаційний код 31187518)

Про розірвання договору.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Дюкарь Р. С., предст., дов. від 14.03.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю юридичної фірми «Прімус інтер парес»  звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Престиж-2000» про розірвання укладеного між сторонами 29.12.2006 р. договору про надання юридичних послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення умов укладеного 29.12.2006 р. договору про надання юридичних послуг, не виконуються прийняті на себе зобов'язання по своєчасному забезпеченню юридичної фірми документами в необхідній кількості екземплярів. Так, позивач зазначив, що ухвалами Господарського суду м. Севастополя від 07.02.2007 та від 19.02.2007 р. у справі №20-2/042, представником відповідача по якій було ТОВ юридична фірма «Прімус інтер парес», від ПП «Престиж-2000» були витребувані певні документи, проте, неодноразові вимоги позивача щодо їх надання були залишені відповідачем поза увагою. За таких обставин, керуючись ст. 561 Цивільного кодексу України, позивач просить розірвати укладений між сторонами договір.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

29.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю юридичною фірмою «Прімус інтер парес» (Юридична фірма) та Приватним підприємством «Престиж-2000» (Замовник) був укладений договір про надання юридичних послуг, згідно п. 1.1 якого Замовник доручає за плату, а Юридична фірма бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу Замовнику на умовах, передбачених даним Договором. Замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її вартість відповідно до умов договору.

П. п. а) п. 5.1 Договору передбачений обов'язок Замовника своєчасно забезпечувати Юридичну фірму всім необхідним для виконання даних їй доручень, передбачених даним Договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, нормативним актами України, що регулюють діяльність Замовника, робочим місцем, транспортними засобами.

Як свідчать матеріали справи, Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 07.02.2007 р. було порушено провадження у справі №20-2/042 за позовом Приватного підприємства «Престиж-2000» до відповідачів: Міністерства оборони України та Центрального спеціалізованого будівельного управління МОУ «Укроборонбуд» про визнання договору №17/03-06/03/3 від 20.04.2006 р. дійсним та визнання права власності на причал №249. Вказаною ухвалою суду від позивача були витребувані наступні документи: оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду, а також належним чином засвідчені копії цих документів; установчі документи: положення, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку управління статистики про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (оригінали - для огляду, належним чином засвідчені копії - для приєднання до матеріалів справи); документи, що підтверджують повноваження осіб, які представляють інтереси позивача у судовому засіданні (оригінали - для огляду, належним чином засвідчені копії - для приєднання до матеріалів справи). Представником позивача у даній справі було Товариство з обмеженою відповідальністю юридичної фірми «Прімус інтер парес», що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю (а. с. 27).

Листом від 08.02.2007 р. ТОВ юридична фірма «Прімус інтер парес» звернулося до Приватного підприємства «Престиж-2000» з вимогою надати витребувані судом документи для виконання прийнятих позивачем на себе за договором від 29.12.2006 р. обов'язків.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.02.2007 р. у справі №20-2/042 позивача у справі (ПП «Престиж-2000») було зобов'язано виконати вимоги суду та надати докази ухилення Міністерства оборони України від нотаріального посвідчення договору №17/03-06/03/3 від 20.04.2006 р.

Листом від 23.02.2007 р. позивач повторно звернувся до ПП «Престиж-2000», в якому зазначив, що своєю бездіяльністю та ігноруванням покладених на нього договором про надання юридичних послуг від 29.12.2006 р. та вищевказаними ухвалами Господарського суду м. Севастополя обов'язків відповідач робить неможливим виконання функцій та обов'язків ТОВ юридичної фірми «Прімус інтер парес».

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння міна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів виконання своїх обов'язків щодо надання витребуваних ухвалами Господарського суду м. Севастополя від 07.02.2007 р. та від 19.02.2007 р. документів, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід мати на увазі, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Суд вважає, що допущені відповідачем порушення умов договору від 29.12.2006 р. та законодавства є істотними, оскільки в значній мірі позбавили позивача можливості виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за зазначеним договором.

          Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю юридичної фірми «Прімус інтер парес» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати укладений 29.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю юридичною фірмою «Прімус інтер парес» (95000, м. Сімферополь, вул. Мальченко, 3, ідентифікаційний код 33655906) та Приватним підприємством «Престиж-2000» (97400, м. Євпаторія, вул. Конституція, 3, ідентифікаційний код 31187518) договір про надання юридичних послуг.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Престиж-2000» (97400, м. Євпаторія, вул. Конституція, 3, ідентифікаційний код 31187518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю юридичної фірми «Прімус інтер парес» (95000, м. Сімферополь, вул. Мальченко, 3, ідентифікаційний код 33655906) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.