Рішення

від 03.07.2007 по справі 8280-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8280-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2007Справа №2-7/8280-2007

За позовом Приватного підприємства «Пік-Трейд» (51400, Дніпропетровський район, м. Павлоград, вул. Квіткова, 34, ідентифікаційний код 34773315)

До відповідача  Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» (98035, м. Керч, вул. Котовського, 3, ідентифікаційний код 30697351)

Про стягнення 26177,58 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Шульгат В. В., ю/к, дов. №02/07-2Ю від 02.07.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Приватне підприємство «Пік-Трейд» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» про стягнення 26177,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого за договором №04/01-1 від 04.01.2007 р. товару, через що заборгованість Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» перед ПП «Пік-Трейд»  складає 24493,85 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 1266,33 грн., 3% річних у сумі 221,45 грн. та 195,95 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час  та місце судового засідання був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

04.01.2007 р. між Приватним підприємством «Пік-Трейд» (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» (Покупець) був укладений договір №04/01-1, згідно з п. 1.1 якого на умовах, викладених в розділах цього договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець оплатити та прийняти вугільну продукцію, яка найменується в подальшому «Товар».

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість товару, що поставляється за цим договором, вказується в письмових заявках Покупця та відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

П. 2.1 Договору передбачено, що ціна товару визначена в національній валюті України на умовах, передбачених цим договором та вказується в специфікаціях на кожну партію товару.

Загальна вартість цього договору визначається сумарною вартістю Товару, розрахованою відповідно до цін, вказаним у відповідних специфікаціях на кожну конкретну партію товару (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору Покупець здійснює розрахунок за товар, що поставляється в рамках цього договору, в порядку безготівкових платежів в національній валюті України, шляхом перерахування повної вартості відвантаженої партії Товару, відповідній установі банку на розрахунковий рахунок Постачальника, за фактом передачі права власності на Товар, протягом 20 календарних днів.

Товар передається у власність за актом приймання-передачі партії товару. Він підписується сторонами цього Договору при передачі Постачальником Покупцю документів, обумовлених в п. 3.7 цього Договору (п. 4.2 Договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 4.3 Договору).

Згідно з Додатком №1 до договору Постачальник зобов'язується передати Покупцю вугільну продукцію згідно наступної специфікації:

- вугілля марки «ДГр» клас 0-200 мм кількістю 135,80 тон на загальну суму 38023,45 грн.

Відповідно до п. 6 Додатку №1 при оплаті Постачальником залізничного тарифу по перевезенню товару зі станції відправлення, Покупець сплачує Постачальнику вартість транспортних витрат з перевезення товару у вигляді 100% попередньої передоплати, на підставі виставлених рахунків Постачальника. Постачальник виставляє рахунок Покупцеві за транспортні витрати з перевезення товару, обумовленому в цьому договорі, на підставі вартості перевезення товару, вказаної в залізничної квитанції на товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем була здійснена поставка вугілля, що підтверджується наступними квитанціями про приймання вантажу:

- квитанція №48939586 про приймання вантажу масою 67300 кг;

- квитанція №48939587 про приймання вантажу масою 68500 кг.

Отже, всього відповідачеві було поставлено вугілля кількістю 315,8 тон на загальну суму 38023,45 грн. (з ПДВ).

Залізничний тариф за перевезення вугілля становить 5392,00 грн. + 1078,40 грн., всього 6470,40 грн.

На відпущений товар та відшкодування залізничного тарифу позивачем була виписана накладна №1 від 04.01.2007 р. на загальну суму 44493,85 грн.

Приймання відповідачем вугільної продукції підтверджується також актом приймання-передачі №1 від 04.01.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств.

Проте, вартість отриманої вугільної продукції та залізничного тарифу була сплачена відповідачем лише частково в розмірі  20000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи виписки з банківського рахунку. Таким чином, сума заборгованості Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» перед ПП «Пік-Трейд»  складає 24493,85 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 24493,85 грн., у той час як   відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Більш того, факт наявності заборгованості у розмірі 24493,85 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 02.03.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з ЗАТ «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» суми заборгованості у розмірі 24493,85 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 8.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує пеню в розмірі 0,2% від вартості несплаченого в строк товару, за кожен день прострочення оплати, але в будь-якому разі не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення.

Судом встановлено, що заявлена до відшкодування сума пені у розмірі 1266,33 грн. обчислена позивачем правомірно, а тому підлягає стягненню з Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» на користь ПП «Пік-Трейд».

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 195,95 грн. та 3% річних у розмірі 221,45 грн. розраховані позивачем правомірно, через що вимоги позивача в цій частині також підлягають задловоленню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 06.07.2007 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» (98035, м. Керч, вул. Котовського, 3, ідентифікаційний код 30697351) на користь Приватного підприємства «Пік-Трейд» (51400, Дніпропетровський район, м. Павлоград, вул. Квіткова, 34, ідентифікаційний код 34773315) суму заборгованості у розмірі  24493,85 грн., пеню у сумі 1266,33 грн., 3% річних у розмірі 221,45 грн., 195,95 грн. інфляційних втрат, 261,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.