Рішення

від 02.08.2007 по справі 8205-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8205-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

02.08.2007Справа №2-6/8205-2007

За позовом Фірми „Виробничо-комерційне об'єднання „Крим”, м.Сімферополь,

до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „Яліта”, м.Ялта,

про  стягнення 78959,79 грн.

Суддя  Шкуро В.М.

представники:

Від позивача – Юдаков В.В., представник, дов. від 05.07.2007р.

Від відповідача –  не з'явився, повідомлений належним чином.

Обставини справи: Фірми „Виробничо-комерційне об'єднання „Крим” звернулася в  господарський суд АР Крим з позовом до ЗАТ з іноземними інвестиціями „Яліта” про стягнення  заборгованості в розмірі 50000,00 грн., 3% річних в розмірі 6050,00 грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 22909,79 грн.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором позики №14/ФП від 15.05.2003р., в частині  своєчасного повернення позичених грошей.  

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. У зв'язку з чим справу розглянуто у порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд -  

встановив:

15.05.2003р. між Фірмою „Виробничо-комерційне об'єднання „Крим” (позикодавець) та Закритим акціонерним товариства з іноземними інвестиціями „Яліта” (позичальник) укладено договір № 14/ФП позики 50000 грн. (далі - договір, а.с.13-14).

Підпунктами 4.1 та 5.1 договору встановлено, що позика надається на строк до 15.06.2003р.,  по закінченню встановленого строку, після 15 червня 2003р., позичальник зобов'язуються повернути суму позики у повному обсязі.         

Платіжним дорученням №270 від 19.05.2003р. позивач перерахував відповідачу 50000,00 грн. (а.с.16).

В забезпечення виконання зобов'язання по поверненню суми позики, розділом 8  договору передбачено обов'язок позичальника передати позикодавцю в заставу нерухоме майно – об'єкт „Комунальна їдальня” по вул.Алупкінське шосе, 2-Б, квартал №13, с.Курпати, м.Ялта.

У встановлений строк позичальник не повернув суму позики позикодавцю, що стало підставою для звернення позикодавця до суду з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно.

Рішенням господарського суду АР Крим від 25.04.2006р. у справі №2-20/4663.1-2006, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р., відмовлено у задоволені позову Фірми „Виробничо-комерційне об'єднання „Крим” про визнання дійсним договору позики від 15.05.2003р. та визнання права власності на предмет застави - об'єкт „Комунальна їдальня” з тих підстав, що це нерухоме майно є власністю ЗАТ „Санаторій „Золотий пляж”, а розділ 8 договору позики щодо застави нерухомого майна є відповідно до ч.1, ст..220, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2006р. скасовані рішення господарського суду АР Крим від 25.04.2006р. у справі №2-20/4663.1-2006 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р., справу передано на новий розгляд.

Постановою Верховного Суду України від 06.03.2007р. скасована постанова Вищого господарського суду України від 14.12.2006р., а рішення господарського суду АР Крим від 25.04.2006р. у справі №2-20/4663.1-2006 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. залишені в силі.

На підставі викладено суд приходить до висновку, що позичальник до цього часу не виконав належним чином свої зобов'язання по своєчасному поверненню суми позики.

Пунктом 4 Заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України, встановлено що, до цивільних відносин, які виникли до вступу у силу ЦК України, положення ЦК України застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли або продовжують існувати  після вступу у силу ЦК України. Аналогічне положення закріплене у пункті 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Відносини по позиці виникли на підставі договору від 15.05.2003р. і продовжують існувати після набрання чинності ЦК України і ГК України, тому до них слід застосовувати відповідні положення названих кодексів.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику, зокрема грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Аналогічна норма містилась і у ст.214 ЦК УРСР, який діяв до 01.01.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем розраховано 3% річних за просрочку виконання грошового зобов'язання (повернення суми позики) та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 16 червня 2003р. по 12 червня 2007р.

За період з прострочення платежів 3% річних складе:

з 16.06.2003р. по 12.06.2007р. прострочка становить 1458 днів, отже 3% річних від суми  боргу складе 5987,67 грн. (50000,00 грн.х3%х1458днів:365нів).

Позивачем заявлена вимога про стягнення 3% річних в сумі 6050,00 грн. однак, як вбачається з наведеного вище розрахунку позивач помилився розраховуючи 3% річних. Правильний розрахунок склав 5987,67 грн., а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, то за повідомленнями Державного комітету статистики України, загальний індекс інфляції за відповідні повні місяці прострочки (з липня 2003р. по травень 2007р.) склав 145,92 %.

З урахуванням зазначеного індексу сума витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції складе 22960,00 грн. (50000,00грн.х145,92%-50000,00 грн.).

Позивачем заявлена вимога про стягнення витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в менший сумі 22909,79 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита у розмірі 789,60 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. судом відносяться сторін, пропорційно задоволених вимог.  

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 02 серпня  2007 року.

Рішення оформлене відповідно до ст.84 ГПК України і підписане 08 серпня 2007 року.

На підставі викладено, керуючись ст.49, ст.82-84, 85, ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „Яліта” (адреса: 98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Сеченова-Достоєвського, 1; банківські реквізити: п/рахунок №2600630000475 в Кримському РФ АТ „Кредит Банк України”, МФО 324913, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19013465) на користь Фірми „Виробничо-комерційне об'єднання „Крим”  (адреса: 95022, АРК, м.Сімферополь, вул. Бородіна, 14: п/рахунок №260030001330707 в АКБ ЧББР м.Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05007946) суму 50000,00 грн. неповернутої позики, 5987,67 грн. 3% річних                 та 22909,79 грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.

В частині стягнення 3% річних в сумі 62,33 грн. у позові відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „Яліта” (адреса: 98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Сеченова-Достоєвського, 1; банківські реквізити: п/рахунок №2600630000475 в Кримському РФ АТ „Кредит Банк України”, МФО 324913, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19013465) на користь Фірми „Виробничо-комерційне об'єднання „Крим”  (адреса: 95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Бородіна, 14: п/рахунок №260030001330707 в АКБ ЧББР м.Сімферополь, МФО 384577, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05007946) судові витрати по сплаті 788,97 грн. державного мита і 117,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Шкуро В.М.