Рішення

від 08.02.2021 по справі 340/5135/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5135/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради (ЄДРПОУ: 04365098) від 10.04.2020 № 1260 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Первозванівську сільську раду (ЄДРПОУ: 04365098) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) - в розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Миколаївські Сади), із земельної ділянки з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149, загальною площею 62,9 га, розташованої на території Федорівського старостинського округу Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що перебуває у комунальній власності Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та знаходиться в оренді у ФГ Кондратенка І.В. згідно договору оренди, укладеного 11.01.2010, зареєстрованого 15.12.2011 Управлінням Держкомзему у Кіровоградському районі в Державному реєстрі земель за №352250004000981.

Ухвалою судді від 14.12.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.80-81).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 26.02.2020 подав клопотання до сільської ради про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) - 4,95 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка перебуває у користуванні Кондратенка Івана Васильовича . Додавши, як на його думку усі необхідні документи. Однак, відповідач прийняв рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Таке рішення вважає протиправним, оскільки воно жодним чином немотивоване та необґрунтоване. Крім того, вказав про необхідність саме зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, оскільки відповідач двічі відмовляв у наданні відповідного дозволу, допускаючи при цьому помилки у зазначенні цільового призначення земельної ділянки, а також кадастрового номеру при первинній відмові. Дана позовна вимога ґрунтується на правових висновках Верховного Суду викладених у постанові від 02.07.2020 по справі № 825/2228/18 (провадження № К/9901/2933/19), постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.87-91), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого сільською радою рішення. Вказував, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України. Тому, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16. Відтак, звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування є передчасним, адже законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність. Також зазначав, що земельна ділянка з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149 надана ФГ Кондратенко І.B. на умовах оренди. Жодного посилання у договорі оренди від 11.01.2010 року на право орендаря розпаювати земельну ділянку немає. Земельна ділянка має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а позивач просить отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

У відповідності до п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.257 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2020 представник ОСОБА_1 звернувся до Первозванівської сільської ради (яке отримано 28.02.2020) із клопотанням про надання позивачу, як члену ФГ Кондратенка Івана Васильовича, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ А01.02) - в розмірі земельної частки (паю), який становить 4,95 умовних кадастрових гектарів, визначеної для члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (с. Миколаївські Сади), із земельної ділянки загальною площею 62,9 га, кадастровий номер 3522587600:02:000:9149, що перебуває у комунальній власності Первозванівської сільської ради, знаходиться в оренді у ФГ Кондратенка І.В. згідно договору оренди, укладеного 11.01.2020, зареєстрованого 15.12.2011 (а.с.93).

До вказаного клопотання додані копії: 1) договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2020; 2) паспорта позивача; 3) картки фізичної особи - платника податків позивача; 4) довідки № 1266/173-19 від 17.12.2019 (на підтвердження невикористання права на земельну частку (пай); 5) інформації з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 6) статуту ФГ Кондратенка І.В. ; 7) договору оренди землі ФГ Кондратенка І.В., з додатками (план меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 14.06.2010, акт приймання-передачі об`єкта оренди, розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 11.01.2010, розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 1036-р від 23.12.2009, розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду ФГ Кондратенка Івана Васильовича , проіндексованої станом на 01.01.2009); 8) витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, №НВ-3510324012019, сформований 02.12.2019; 9) роздруківка інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 26.02.2020; 10) заяви голови ФГ Кондратенка І.В. про надання дозволу (згоди) на вилучення земельної ділянки для передачі її у приватну власність (приватизації) відповідним фізичним особам, посвідченої нотаріально 07.08.2019 та зареєстрованої в реєстрі за № 3351 (а.с.16-60, 94).

Листом Первозванівської сільської ради від 19.03.2020 №06-24/547/2 позивача повідомлено про перенесення дати проведення чергової сесії на 10.04.2020 у зв`язку з поширенням на території України епідемії коронавірусу (COVID-19) та відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11.03.2020 №211 (а.с.95).

Рішенням двадцять п`ятої сесії восьмого скликання Первозванівської сільської ради від 10.04.2020 №1260 позивачу відмовлено "у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі середньої частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства розташованого на території Федорівського старостинського округу (середній розмір складає 4,95 умовних кадастрових гектарів) безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01.01) в тому числі: рілля - із земель резерву, що перебувають у комунальній власності на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка знаходиться в оренді ФГ "Кондратенка Івана Васильовича" в особі Кондратенка Івана Васильовича згідно договору оренди зареєстрованого у управлінні Держкомзему у Кропивницькому районі у Державному реєстрі земель вчинено запис 15 грудня 2011 року за №352250004000981 на земельну ділянку загальною площею 62,9 га кадастровий номер 3522586600:02:000:9149" (а.с.14-15).

У вказаному рішенні міститься посилання на висновок постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, екології, містобудування та використання природних ресурсів, та зазначено, що прийняте керуючись п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.12, 33, 39, 81, 118, 121, 122, 125, 126 ЗК України, ст.ст.19, 20, 50 Закону України "Про землеустрій", cт.8, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Пор внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 №340-ІХ.

Не погодившись із вказаним рішенням, представник позивача звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР).

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Із аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), однак за умови, якщо такого права він не використав раніше.

Водночас, документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.

Отже, отримавши 28.02.2020 клопотання представника позивача в його інтересах про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), відповідач згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України повинен був у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, у ньому не наведено які саме порушення вимог статті 118 ЗК України допустив позивач при зверненні із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), а також відсутні будь-які мотиви щодо прийняття такого рішення.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об`єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб`єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.

Суд зазначає, що законодавець, наділяючи відповідача розпорядчими функціями щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, зобов`язав орган місцевого самоврядування мотивувати таке рішення. Тобто, відповідача зобов`язано навести конкретні підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви його прийняття, а не обмежуватись загальними нормами чинного земельного законодавства.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність з посиланням на правові висновки Верховного Суду у постанові від 31.01.2018, справа №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16, з таких підстав.

Відмова органу у наданні дозволу фактично створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка замовила і розробила проект землеустрою всупереч відмові у наданні такого дозволу, а тому може бути предметом судового оскарження. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 справа №509/4156/15-а (п. 42).

Щодо доводів представника відповідача про те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність знаходиться в оренді ФГ Кондратенка Івана Васильовича та в договорі оренди від 11.01.2010 немає жодного посилання на право орендаря розпаювати земельну ділянку з кадастровим номером 3522587600:02:000:9149, загальною площею 62,9 га, розташованої на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, суд зазначає, що таке посилання відсутнє в оскаржуваному рішенні. Більше того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Адміністративний суд під час перевірки правомірності оскаржуваної відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, повинен надати правову оцінку тим обставинам, що зазначені безпосередньо у рішення, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого акту. Отже, так як аргумент, що досліджується, у тексті оскаржуваного рішення не зазначений, такий у подальшому не може братися судом до уваги під час розгляду спору щодо оскарження відмови.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені фактичні обставини справи, у взаємозв`язку із приписами чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність немотивованого спірного рішення, та як наслідок його скасування.

З огляду на визнання протиправним спірного рішення, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_4 на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його клопотанням є зобов`язання відповідача повторно розглянути це клопотання та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Суд вважає за доцільне, на підставі частини 6 статті 245 КАС України, визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Разом з тим, суд не має правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині зобов`язання сільської ради прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, обов`язок відповідача приймати законні рішення визначений Основним Законом України та додатковому спонуканню з боку суду не підлягає.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб`єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У спірних правовідносинах повноваження сільської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні чітко регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні - орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

В контексті обставин спору, застосування такого способу захисту можливе виключно за умови виконання позивачем усіх визначених законом вимог, необхідних для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Натомість правова оцінка спірного рішення стосувалася безпосередньо того, що рішення взагалі немотивоване. Предмет доказування у даній справі не охоплює вичерпності цих мотивів та дотримання позивачем усіх умов для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Крім того, у справі, як зазначалося вище, судом встановлено, що суб`єктом владних повноважень - Первозванівською сільською радою, не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов для прийняття відповідного рішення, позаяк цим органом прийняте необґрунтоване, немотивоване рішення без зазначення причин відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Щодо доводів представника позивача про необхідність саме зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення фермерського господарства, оскільки відповідач двічі відмовляв у наданні відповідного дозволу, допускаючи при цьому помилки у зазначенні цільового призначення земельної ділянки, а також кадастрового номеру при первинній відмові, то суд зазначає, що правомірність рішення відповідача №1090 від 17.01.2020 (а.с.63) не є предметом розгляду даної адміністративної справи. До того ж, доказів визнання протиправним та скасування зазначеного рішення відповідача від 17.01.2020, представником позивача суду не надано.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. за подання позовної заяви; 17,16 -грн. комісія банку за подання позовної заяви (а.с.12); 196,00 грн. - за надані послуги ксерокопіювання, під час розмноження документів, що додаються до позовної заяви (а.с.70), всього 1053,96 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені судові витрати у розмірі 526,98 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27652, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Первозванівка, вул.Гагаріна, 1, ЄДРПОУ 04365098) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 10 квітня 2020 року №1260 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 26.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати в сумі 526,98 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365098) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина