Рішення

від 09.02.2021 по справі 560/5802/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5802/20

РІШЕННЯ

іменем України

09 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішень Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008, № 3-р/2020 від 27.02.2020 як інваліду війни 3 групи. Також просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену щорічну разову грошову допомогу у визначеному законом розмірі ( з урахуванням раніше виплачених коштів)

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач у 2020 році виплатив зазначену допомогу не у розмірі, встановленому Законом, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 та на підставі п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у зменшеному розмірі. У той же час, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 поновлене право фізичних осіб на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, про що сторони повідомлені.

Суд зупинив провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20. Після прийняття рішення Верховним Судом провадження у справі поновлене.

Відповідач подав відзив, у якому позов не визнає. Посилається на те, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році проводилась відповідно до вимог чинного на той час законодавства - постанови КМУ від 19.02.2020 № 112. У позові, відтак, просить відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач є інвалідом 3 групи, має право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07.09.2012 року.

У 2020 році відповідач виплатив позивачу зазначену грошову допомогу в розмірі 3160 грн. На звернення про виплату недоплаченої частини грошової допомоги до 5 травня відповідач надав відповідь, де вказав на те, що допомогу було виплачено відповідно до вимог постанови КМУ від 19.02.2020 № 112 у повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII.

Законом № 367-ХІV статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком". Статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою, відповідно до якої щороку до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

У подальшому, зазначені положення статей 12 та 13 Закону № 3551-XII були викладені у зміненій редакції, яка передбачала, що разова грошова допомога вказаним категоріям громадян виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI від 28.12.2007 року, визнані неконституційними.

Протягом 2012-2014 років положення статей 12, 13 Закону № 3551-XII застосовувались у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджетів Пенсійного та інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Зі змісту пункту 2.2 мотивувальної частини цього Рішення вбачаться висновок про те, що нормами бюджетного законодавства (законами про державний бюджет) не можуть вноситись зміни до інших законів України, зупинятись їх дія чи скасовуватись положення інших законів, а також встановлюватись інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Враховуючи це, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлена дія норм Закону України № 3551-XII в частині попередньо визначених розмірів щорічної грошової допомоги до 5 травня (у редакції Закону № 367-ХІV)

Судом встановлено, що у постанові № 112 Кабінет Міністрів України передбачив, що у 2020 році виплата грошової допомоги до 5 травня особам, вказаним у статтях 12,13,14,15, 16 Закону України № 3551-XII, здійснюється у розмірі, меншому, ніж це передбачено цими статтями.

Враховуючи передбачений КАС України загальний принцип пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій слід застосовувати Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Уряду.

Таким чином, щорічна грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватись особам, вказаним у статтях 12 - 16 Закону № 3551-XII, у розмірах, встановлених цими статтями (у редакції Закону № 367-ХІV)

Як вбачаться з позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.01.2021 по справі № 440/2722/20, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ч. 1 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно із частиною 4 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Отже держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу. Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 Закону № 1058-ІV.

Суд оцінює критично покликання відповідача на те, що особою, відповідальною за виплату коштів є не відповідач, а Міністерство соціальної політики України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 по справі № 440/2722/20 Суд зазначає, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій. Враховуючи це, управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату цієї допомоги.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008). Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер. Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Враховуючи викладене, невиплата позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, встановленому Законом, і виплата її відповідно до постанови № 112 у зменшеному розмірі, є неправомірними.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оскільки відповідачем не доведено правомірності відповідної бездіяльності/відмови, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідача слід зобов`язати виплатити позивачеві суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII (в редакції Закону №367-ХІV), з урахуванням рішень Конституційного Суду України № З-р/2020 від 27.02.2020, №10рп/2008 від 22.05.2008 у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком як інваліду внаслідок війни 3 групи, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 лютого 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації (вул. Соборна, 16,Летичів,Хмельницька область,31500 03198451)

Головуючий суддя І.С. Козачок