Постанова

від 09.02.2021 по справі 520/11315/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 р. Справа № 520/11315/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/11315/19

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Дочірнього підприємства "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (надалі також - позивач, ГУ ДППС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (надалі також - відповідач, ДП "Елластік" АТЗТ "Елласт") в якому просило суд стягнути до бюджету України кошти в розмірі 366739,48 грн в рахунок погашення податкового боргу з дочірнього підприємства "Елластік" акціонерного товариства закритого типу "Елласт" з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з усіх відкритих розрахункових рахунків дочірнього підприємства "Елластік" акціонерного товариства закритого типу "Елласт" (місцезнаходження: вул. Маліновського, буд. 3, офіс 37, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код - 25467704) до бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 366739 (триста шістдесят шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 48 коп.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з цим позовом; акт камеральної перевірки та податкові повідомлення-рішення були направлені ГУ Державної фіскальної служби, а до суду з цим позовом звернулось ГУ Державної податкової служби, отже судом не було перевірено, чи були відповідні повноваження у позивача на звернення до суду; судом встановлено факт проведення камеральної перевірки, проте представники відповідача не були присутні при її проведенні; повноваження щодо нарахування грошового зобов`язання саме Головним управлінням ДФС у Харківській області виникли лише з 01.01.2017, отже за 2015 та 2016 роки, за які відбулося нарахування суми податкового зобов`язання за платежами за податковими повідомленнями-рішеннями у ГУ ДФС у Харківській області не було законодавчо встановлених повноважень для здійснення цих дій.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за даними інтегрованої картки платника податків Дочірнє підприємство "Елластік" має податковий борг в сумі 366739,48 грн., який виник з наступних підстав:

- з податку на додану вартість в сумі 150010,37 грн: 2231,39 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкового повідомлення - рішення № 0003401401 від 28.12.2017, 4325,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9296133474 від 19.01.2018 по терміну сплати 30.01.2018, 4262,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9024233781 від 17.02.2018 по терміну сплати 02.03.2018, 4196,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9048550558 від 19.03.2018 по терміну сплати 30.03.2018, 2416,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9069126963 від 16.04.2018 по терміну сплати 30.04.2018, 3522,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9097425887 від 20.05.2018 по терміну сплати 30.05.2018, 5815,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9123375927 від 19.06.2018 по терміну сплати 30.06.2018, 6888,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9145843567 від 15.07.2018 по терміну сплати 30.07.2018, 7470,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9175350386 від 20.08.2018 по терміну сплати 30.08.2018; 9130,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9201235221 від 18.09.2018 по терміну сплати 30.09.2018, 1082300,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9225119859 від 15.10.2018 по терміну сплати 30.10.2018, 6975,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9256485125 від 19.11.2018 по терміну сплати 30.11.2018; 8230,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9284794612 від 19.12.2018 по терміну сплати 30.12.2018, 12750,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9307855415 від 19.01.2019 по терміну сплати 30.01.2019, 2209,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9024230679 від 16.02.2019 по терміну сужби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

- з податку на прибуток в сумі 129607,67 грн: 42120,65 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкового повідомлення - рішення № 0003391401 від 28.12.2017, 27415,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9299122699 від 25.02.2018 по терміну сплати 11.03.2018; 12924,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9074073067 від 22.04.2018 по терміну сплати 20.05.2018; 4041,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9148700278 від 18.07.2018 по терміну сплати 19.08.2018, 10204,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9229533659 від 21.10.2018 по терміну сплати 19.11.2018; 11304,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9310534270 від 18.02.2019 по терміну сплати 11.03.2019; 4743,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9082665235 від 24.04.2019 по терміну сплати 20.05.2019; 1246,00 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкової декларації № 9164263162 від 27.07.2019 по терміну сплати 19.08.2019, 582,75 грн - штрафні санкції, що нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення № 003391401 від 28.12.2017; 8866,23 грн - штрафні санкції, що нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення № 0170651210 від 23.10.2018; 6161,04 грн - штрафні санкції, що нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення № 0052155605 від 18.07.2019;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 5000,00 грн, що нараховано на підставі податкового повідомлення- рішення № 0001051404 від 28.12.2017;

- військовий збір в сумі 6888,74 грн: 3944,67 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкового повідомлення - рішення № 0007181316 від 28.12.2017, 2343,16 грн - штрафні санкції, що нараховано на підставі податкового повідомлення- рішення № 0007181316 від 28.12.2017, 600,91 грн - пеня, нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення № 0007181316 від 28.12.2017;

- податок на доходи з фізичних осіб в сумі 75232,70 грн: 50860,11 грн - основний платіж, нарахований на підставі податкового повідомлення - рішення № 0007171316 від 28.12.2017, 19863,99 грн - штрафні санкції, що нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення № 0007171316 від 28.12.2017, 4508,60 грн. - пеня, що нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення № 0007171316 від 28.12.2017.

Вказані податкові повідомлення-рішення надсилались податковим органом на адресу відповідача, доказів оскарження чи скасування даних рішень відповідачем до суду не надано.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк сум в зазначеному розмірі обумовила позивача на звернення до суду з вищевказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем станом на дату розгляду справи у добровільному порядку не сплачено суму податкового боргу в загальному розмірі 366739,48 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з підпунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ПК України).

Відповідно до п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, є податковим боргом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання у встановлені строки, контролюючим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 7 від 31.01.2013, яку було отримано відповідачем 02.02.2013, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В листі № 26034/9/20-40-56-07-18 від 21.08.2019 Головне управління ДФС у Харківській області повідомило, що податковий борг по ДП "Елластік" акціонерного товариства закритого типу "Елласт" з моменту направлення податкової вимоги № 7 від 31.01.2013 не переривався.

Також судом встановлено, що вказана податкова вимога підприємством в судовому порядку не оскаржувалась.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 366739,48 грн.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України). За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України, зокрема, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.

Згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на сум; податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки відповідачем станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг ДП "Елластік" АТЗТ "Елласт" в сумі 366739,48 грн. не сплачено та відповідачем не надано доказів на спростування наявності такої заборгованості, та прийнявши до уваги заходи, які вживалися ГУ ДФС у Харківській області щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Доводи апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем встановленого ст. 122 КАС України тримісячного строку для звернення до суду з цим позовом колегія суддів відхиляє, з таких підстав.

Колегія суддів зауважує, що строк звернення податкових органів до суду із позов про стягнення податкового боргу передбачений ст. 102 ПК України.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

За змістом ст. 14 ПК України момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем після спливу строків для сплати платником податків узгодженого грошового/податкового зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що податковий борг у відповідача виник починаючи з січня 2018 року, а позивач звернувся до суду з цим позовом 25.10.2019, відтак позивач звернувся до суду в межах строку передбаченого законом.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо відсутності у ГУ ДПС у Харківській області повноважень на звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Кабінет Міністрів України постановою від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" вирішив:

1) утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1;

2) реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2;

3) установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються (додаток 1), визначено Головне управління ДПС у Харківській області.

Згідно із додатком 2 Головне управління ДФС у Харківській області реорганізується шляхом приєднання до ГУ ДПС у Харківській області.

Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 29.08.2019 № 18 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Харківській області" розпочато виконання ГУ ДПС у Харківській області повноважень ГУ ДФС у Харківській області, що припиняється.

Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області є правонаступником ГУ ДФС у Харківській області та на час звернення до суду з цим позовом було уповноваженим органом, який здійснює заходи спрямовані, в тому числі на стягнення податкового боргу.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо проведення камеральної перевірки без участі представників відповідача та відсутності у ГУ ДФС у Харківській області повноважень на здійснення нарахування грошових зобов`язань за 2015 та 2016 роки, з таких підстав.

Згідно з з ч. 2, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування в даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності дій контролюючого органу під час проведення перевірок підприємства, а також збільшення контролюючим органом сум грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі яких у відповідача виник податковий борг, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Елластік" Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 520/11315/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова