Постанова
від 08.02.2021 по справі 826/14182/16
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14182/16 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів: Парінова А.Б., Мєзєнцева Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020року

у справі №826/14182/16 (розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

до відповідача Закритого акціонерного товариства Лісова крамниця

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - позивач) із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства Лісова крамниця (надалі - відповідач, ЗАТ Лісова крамниця ), в якому просило суд стягнути з Закритого акціонерного товариства Лісова крамниця податковий борг у розмірі 112947,21 грн., з яких орендна плата з юридичних осіб у розмірі 112938,85 грн., податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 8,36 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що заборгованість виникла у зв`язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов`язання в податкових деклараціях з орендної плати з юридичних осіб та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірок в податкових повідомленнях-рішеннях від 19.11.2014 №0074321502, від 28.09.2015 №0032871503, від 13.06.2016 №0012081203, від 13.06.2016 №0012091203, від 02.10.2015 №0033281503.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ЗАТ "Лісова крамниця" суму заборгованості у розмірі 112947,21 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ЗАТ "Лісова крамниця" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ЗАТ "Лісова крамниця" з усіх наявних відкритих рахунків у банках, обслуговуючих такого платника суму заборгованості в розмірі 91737,43 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у задоволенні клопотання ЗАТ "Лісова крамниця" про відшкодування витрат на правову допомогу відмовлено

Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року касаційну скаргу ЗАТ "Лісова крамниця" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, в постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року зазначено наступне: Щодо податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств. В позовній заяві податковий орган зазначає, що згідно з обліковими картками Товариства за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 8,36 грн з податку на прибуток приватних підприємств. В подальшому, у поясненнях податковий орган зазначає, що податкова заборгованість виникла у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань визначених податковим органом за результатами перевірок на підставі, зокрема податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2014 року № 0074321502 на суму 68,98 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, винесеного на підставі акта перевірки № 26-57-15-02-10/2117 від 19 листопада 2014 року. Суди попередніх інстанцій не встановили звітний податковий період податку на прибуток підприємств, за який заявлена до стягнення сума 8,36 грн, правову природу цього боргу (основна заборгованість, штрафні санкції тощо), момент його виникнення та узгодженості податкових зобов`язань (грошових зобов`язань), покладених в основу виникнення заявленої до стягнення суми. В цій частині позовні вимоги залишились не вирішеними судами попередніх інстанцій внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів. .

Постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року касаційну скаргу ЗАТ "Лісова крамниця" задоволено частково. Додаткову ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 826/14182/16 скасовано.

В постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року зазначено наступне: Враховуючи, що 19.11.2019 Верховний Суд постановою скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу №826/14182/16 направив на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, тобто судовий розгляд справи не закінчено, що вказує на передчасність вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Суд зазначає, що розподіл витрат на правничу допомогу адвоката можливий лише за результатами розгляду справи по суті, а тому переглядаючи додаткову ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, Суд вбачає підстави для її скасування. .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року в задоволенні позовних вимог Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві - відмовлено.

Стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства "Лісова крамниця" (03146, м. Київ, вул. Кіпріанова, буд. 8, код ЄДРПОУ 21467073) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 312 (дев`ятнадцять тисяч триста дванадцять) гривень 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржуване рішення в цілому та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог позивача. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт зазначає, що заборгованість виникла у зв`язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов`язання в податкових деклараціях з орендної плати з юридичних осіб та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірок в податкових повідомленнях-рішеннях від 19.11.2014 №0074321502, від 28.09.2015 №0032871503, від 13.06.2016 №0012081203, від 13.06.2016 №0012091203, від 02.10.2015 №0033281503, які є узгодженими.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що що заборгованість виникла у зв`язку із несплатою відповідачем самостійно визначеного грошового зобов`язання в податкових деклараціях з орендної плати з юридичних осіб та грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірок в податкових повідомленнях-рішеннях від 19.11.2014 №0074321502, від 28.09.2015 №0032871503, від 13.06.2016 №0012081203, від 13.06.2016 №0012091203, від 02.10.2015 №0033281503.

Враховуючи наявний у відповідача податковий борг, контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2016 року №0012081203, №0012091203 на загальну суму 12845,21 грн. (12254,65+590,56) та від 02 жовтня 2015 року №003328503 на суму 8364,57 грн., тобто в загальній сумі 21209,78 грн., а отже, відсутні у позивача правові підстави для включення зазначеної суми до складу податкового боргу відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України регламентовано, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

За приписами п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу, яка визначає строки сплати податкового зобов`язання, регламентовано, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого контролюючим органом узгодженого грошового зобов`язання (п. 54.5 ст. 54 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, що на підставі фактичних даних та облікових карток загальна сума заборгованості ЗАТ "Лісова крамниця" становить 112947,21 грн., з яких 8,36 грн. - з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла внаслідок проведеної перевірки відповідача, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення; 112938,85 грн. - орендна плата з юридичних осіб, яка виникла на підставі перевірок відповідача, за результатами яких винесені податкові повідомлення-рішення та на підставі самостійно поданих податкових розрахунків.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інтегрованої картки платника ЗАТ "Лісова крамниця" з податку на прибуток приватних підприємств 25 січня 2015 року відповідачу донараховано штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2014 року №0074321502 у розмірі 8,36 грн.

При цьому, згідно копії податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2014 року №0074321502 сума штрафних санкцій склала 68,98 грн.

Згідно інтегрованої картки платника податків ЗАТ "Лісова крамниця" податковий борг з орендної плати з юридичних осіб станом на 22 липня 2016 року склав 112938,85 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов`язань за податковим розрахунком земельного податку від 25 лютого 2015 року №1500025055 на суму 8202,95 грн., на суму 8202,95 грн., за податковим розрахунком земельного податку від 19 лютого 2016 року №1600021361 на суму 9410,51 грн., на суму 9410,51 грн., на суму 9410,51 грн., на суму 9410,51 грн., на суму 9410,51 грн.; нараховано самостійно згідно уточнюючого розрахунку до податкового розрахунку земельного податку від 19 лютого 2016 року №1600021361 на суму 2634,40 грн., на суму 2634,40 грн., на суму 2634,40 грн., на суму 2634,40 грн., на суму 2634,40 грн.; нарахованих самостійно штрафних санкцій уточнюючим розрахунком до податкового розрахунку земельного податку від 19 лютого 2016 року №1600021361 на суму 158,06 грн.;

- згідно податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2015 року №0033281503 на суму 1640,60 грн., на суму 1640,60 грн., на суму 1640,60 грн., на суму 1640,60 грн., на суму 1640,60 грн., на суму 161,57 грн.; від 14 червня 2016 року №0012091203 на суму 590,56 грн., від 14 червня 2016 року №0012081203 на суму 810,96 грн., на суму 896,72 грн., на суму 785,98 грн., на суму 745,41 грн., на суму 770,51 грн., на суму 770,51 грн., на суму 844,61 грн., на суму 870,08 грн., на суму 743,87 грн., на суму 895,18 грн., на суму 1640,59 грн., на суму 829,63 грн., на суму 1640,60 грн.;

- внаслідок нарахування пені у розмірі 275,59 грн., у розмірі 1187,55 грн., у розмірі 960,92 грн., у розмірі 1308,30 грн., у розмірі 1115,65 грн., у розмірі 1157,11 грн., у розмірі 1173,30 грн., у розмірі 1083,30 грн., у розмірі 278,38 грн., у розмірі 533,87 грн., у розмірі 1329,30 грн., у розмірі 612,54 грн., у розмірі 1237,85 грн., 338,39 грн., 213,89 грн., у розмірі 111,95 грн., у розмірі 261, 21 грн., у розмірі 817,52 грн., у розмірі 62,22 грн., у розмірі 29,69 грн., у розмірі 804,13 грн., у розмірі 47,90 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем долучено до матеріалів справи уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, звітну податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік, звітну податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, податкові повідомлення-рішення від 28 вересня 2015 року №0032871503, від 13 червня 2016 року №0012081203 на суму штрафних санкцій 20254,65 грн., від 13 червня 2016 року №0012091203 на суму штрафних санкцій 590,56 грн., від 02 жовтня 2015 року №0033281503 на суму штрафних санкцій 8364,57 грн.

При цьому, суд першої інстанції зазначає, що поданий позивачем разом з позовною заявою розрахунок не містить посилань на податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2015 року №0032871503.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, що відповідачем було оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13 червня 2016 року №0012081203, №0012091203; за результатами судового оскарження, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року по справі №826/19094/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13 червня 2016 року №0012081203, №0012091203; рішення набрало законної сили.

Окрім того, за результатами оскарження, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2018 року по справі №826/1290/18 позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2015 року №0033281503, від 12 січня 2015 року №0000012204; рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів доходить висновку, що в матеріалах справи наявні докази скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2016 року №0012081203, №0012091203 на загальну суму 12845,21 грн. (12254,65+590,56) та від 02 жовтня 2015 року №003328503 на суму 8364,57 грн., тобто в загальній сумі 21209,78 грн., а отже судом першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для включення зазначеної суми до складу податкового боргу відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не наведено обґрунтувань щодо не правомірності прийняття рішення суду в частині стягнення судових витрат, а отже в даному випадку суд апеляційної інстанції не надає оцінку даним обставинам у відповідності до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2020року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

А. Б. Парінов

Дата ухвалення рішення08.02.2021
Оприлюднено11.02.2021

Судовий реєстр по справі —826/14182/16

Постанова від 08.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Земляна Галина Володимирівна

Ухвала від 08.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Земляна Галина Володимирівна

Ухвала від 08.12.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Земляна Галина Володимирівна

Ухвала від 27.10.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Земляна Галина Володимирівна

Рішення від 04.08.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 26.05.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 13.05.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 16.01.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Ухвала від 05.12.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аверкова В.В.

Постанова від 19.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні