Рішення

від 02.02.2021 по справі 182/3589/20

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3589/20

Провадження № 2/0182/978/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого суддіРибакової В.В. при секретаріШалівській А.С.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою (а.с.1-5). В обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,470 га, кадастровий номер 1222955700:01:010:0040; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,220 га, кадастровий номер 1222955700:01:012:0301; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з житлового будинку літ.А загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. та спорудження № 1,2 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. Єдиним спадкоємцем першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 залишився її син (батько позивача) ОСОБА_4 , за заявою якого в Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 222/2007. 22.03.2008 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Мальованому О.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 2-981, яким було посвідчено його право на земельну ділянку площею 5,470 га та Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 2-983, яким було посвідчено його право на земельну ділянку площею 0,220 га. Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: вищевказані земельні ділянки та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 заповіту не склав. До спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 відносились він-позивач, як син спадкодавця та дружина спадкодавця (мати позивача) - ОСОБА_2 , яка в передбачений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка на його-позивача користь.

27.03.2018 року державним нотаріусом Нікопольської державної нотаріальної контори йому було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 1-339, яким було посвідчено його право власності на земельну ділянку, площею 5,470 га та Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 1-341, яким було посвідчено його право власності на земельну ділянку площею 0,220 га. У зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 відсутній, державний нотаріус Першої Нікопольської державної нотаріальної контори постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.04.2020 року відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений будинок після смерті ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який складається з житлового будинку літ. А загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. та спорудження № 1,2 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 18.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження, почато підготовче провадження, призначено проведення підготовчого засідання (а.с.51,52).

Позивач надав до суду заяву, згідно якої просить цивільну справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.87).

Відповідач надала до суду заяву, згідно якої просить цивільну справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі. Вказала, що не заперечує, щоб спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 в повному обсязі була оформлена на її сина ОСОБА_1 (а.с.89).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи заяви сторін, те що відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1258 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00024640261 від 21.11.2019 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 (а.с.12,12-на звороті).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.10-копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 ). Вказане також підтверджується актовим записом про смерть № 84 від 29.09.2006 року (а.с.58-на звороті) та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00027552459 від 27.08.2020 року (а.с.59,60). Вона на момент смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується інформацією Державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. (а.с.65).

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61419518 від 26.08.2020 року (а.с.71-74). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,470 га, кадастровий номер 1222955700:01:010:0040; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,220 га, кадастровий номер 1222955700:01:012:0301; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з житлового будинку літ.А загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. та спорудження № 1,2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді Державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачової Л.П. № 657/02-14 від 29.08.2020 року, що надійшов на запит суду (а.с.65), вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що на момент смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , була заведена спадкова справа. Вказане підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61419494 від 26.08.2020 року (а.с.70,70-на звороті).

З копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.65-74), що надійшла на запит суду, вбачається, що 22.03.2008 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори її сину ОСОБА_4 було видано: Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 2-981 (а.с.67), яким було посвідчено його право на земельну ділянку площею 5,470 га; Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 2-983 (а.с.68), яким було посвідчено його право на земельну ділянку площею 0,220 га.; Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 2- 985 (а.с.69), яким було посвідчено його право на майновий пай у пайовому фонді КСП Дніпро .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.11 - копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 ), що підтверджується актовим записом про смерть № 22 від 17.07.2017 року (а.с.62-на звороті) та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00027552379 від 27.08.2020 року(а.с.63,64). За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 61419617 від 26.08.2020 року (а.с.84).

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.14 - копія Свідоцтва про народження НОМЕР_3 ).

З відповіді Державного нотаріуса Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачової Л.П. № 658/02-14 від 29.08.2020 року на запит суду (а.с.75) вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на момент смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа. Вказане підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 61419605 від 26.08.2020 року (а.с.83,83-на звороті).

З копії спадкової справи, що надійшла на запит суду (а.с.75-84) вбачається наступне. 31.08.2017 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 та просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.77). При цьому повідомив, що є дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 31.08.2017 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 про відмову від належної їй частки спадкового майна, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , на користь сина спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є спадкоємцем спадкодавця (а.с.76). 27.03.2018 року державним нотаріусом Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С. ОСОБА_1 було видано: Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 1-339 (а.с.81,83), яким було посвідчено його право власності на земельну ділянку, площею 5,470 га та Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 1-341 (а.с.82,83), яким було посвідчено його право власності на земельну ділянку площею 0,220 га.

Як вбачається з довідки № 2569 від 02.12.2019 року Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради (а.с.21), відповідно до запису у Земельно-шнуровій книзі, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_3 з цільовим призначенням для індивідуального будівництва.

На будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 станом на 18.05.2020 року виготовлено технічний паспорт, замовником якого є ОСОБА_1 (а.с.22-26). З вказаного технічного паспорту вбачається, що житловий будинок А було побудовано у 1961 році (а.с.26), загальна площа будинку - 50,1 кв.м, житлова площа - 27,1 кв.м.; наявні спорудження №1,2.

Згідно відповіді Комунального підприємства Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації № 578 від 24.12.2019 року (а.с.20), станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в КП "НМБТІ" не зареєстроване. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 242706947 від 02.02.2021 - відсутні відомості щодо об`єкта нерухомого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.93).

Для вчинення нотаріальних дій, спадкоємець повинен надати до нотаріальної контори оригінал документа, який підтверджує право власності спадкодавця на вищезазначене майно. 28.04.2020 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.19), якою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на вищевказаний будинок.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 зазначено, що порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється:

- оформлення свідоцтва на право власності на об`єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за адресою АДРЕСА_1 у 1961 році був побудований житловий будинок з надвірними будівлями. Однак ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на будинок не отримала. ОСОБА_4 після смерті матері також належним чином документів на спірне спадкове майно не оформив. З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 є позивач - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України, подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. Дружина померлого - ОСОБА_2 у встановлений законом строк відмовилась від належної їй частки спадщини. Інших спадкоємців судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини справи, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який складається з житлового будинку літ. А загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. та спорудження № 1,2 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,200,259,263-265,268, п.п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 1216,1217,1218,1220-1223,1258,1268 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який складається з житлового будинку літ. А загальною площею 50,1 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. та спорудження № 1,2 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова