Рішення

від 03.02.2021 по справі 920/1150/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.2021 Справа № 920/1150/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом виконувача обов`язків керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру в Сумській області,

до відповідачів: 1. Комунальної установи Сумської обласної ради Хмелівського психоневрологічного інтернату;

2. Фермерського господарства Лісовенко В.Б. ;

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Карпенко Д.В.;

від позивача - Будаков В.М.;

від першого відповідача - не прибув;

від другого відповідача - не прибув.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор 16.11.2020 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати недійсним договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції № 152 від 02.09.2019 року (надалі - Договір), який укладений між відповідачами; зобов`язати другого відповідача звільнити земельну ділянку площею 47,8643 га (кадастровий номер 5924189400:01:002:0287), яку він займає на підставі зазначеного вище договору.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що укладений між відповідачами договір підряду був укладений сторонами з метою приховати правовідносини оренди землі, оскільки умовами Договору передбачено фактичну передачу права користування земельною ділянкою з метою здійснення підприємницької діяльності. Спірний договір не відповідає вимогам законодавства, а саме ст.ст. 92-96 ЗК України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі ч.ч.1, 2, 5 ст.ст. 203, 215 ЦК України. Як наслідок, у відповідності до ст. 216 ЦК України, у другого відповідача виникає зобов`язання звільнити спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду від 17.11.2020 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

15.12.2020 перший відповідач надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника першого відповідача (а.с.56).

16.12.2020 позивач надав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача (а.с.57).

Перший відповідач надав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги прокурора визнає в повному обсязі, просить справу розглядати без участі представника першого відповідача. Суд розцінює вказану заяву, як відзив на позовну заяву, оскільки в ній позивачем висловлена правова позиція стосовно позовних вимог прокурора (а.с.58).

Ухвалою суду від 28.12.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

18.01.2021 позивач надав до суду клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача (а.с.86).

Другий відповідач надав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги прокурора визнає в повному обсязі. Суд розцінює вказану заяву, як відзив на позовну заяву, оскільки в ній позивачем висловлена правова позиція стосовно позовних вимог прокурора.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

В даному судовому засіданні судом було ухвалене рішення по справі та оголошено його вступну та резолютивну частину.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою у першого відповідача у користуванні перебуває 61,607 га землі на території Хмелівської сільської ради Роменського району (а.с.14-15). Зазначена земельна ділянка є державною власністю та передана у постійне користування першому відповідачу для господарських потреб, відповідно до ст.ст. 22, 24 ЗК України.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку першому відповідачу передано в постійне користування земельну ділянку державної власності площею 47,8643 га з кадастровим номером 5924189400:01:002:0287 для ведення підсобного сільського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Хмелівської сільської ради Роменського району (а.с.14-19).

Суд звертає увагу, що право постійного господарювання, як право надане ч. 1 ст. 95 ЗК України, передбачає право землекористування саме землекористувачем. Тому спірна земельна ділянка була надана першому відповідачу у користування і лише перший відповідач має право на її використання для господарських потреб.

Між відповідачами 02.09.2019 було укладено договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції № 152. Зазначена обставина сторонами не спростовується та підтверджується копією вказаного Договору (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки вказана обставина визнається сторонами в заявах по суті, то вона є такою, що встановлена судом.

Відповідно до п.1.1 Договору перший відповідач доручає, а другий відповідач зобов`язується за дорученням на власний ризик використати та зібрати урожай сільскогосподарської продукції на земельних ділянках, які належать першому відповідачу.

Згідно з п.3.3 Договору перший відповідач визначає обсяг виконаних робіт виходячи із фактичної площі на якій виконуватимуться роботи, орієнтовно 47 га.

Прокурором при вивченні стану законодавства щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в постійне користування підприємствам та організаціям державної або комунальної форми власності, встановлено факт порушення інтересів держави в особі позивача, а саме, що укладений між відповідачами договір підряду був укладений з метою приховати правовідносини оренди землі. Тому прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Суд погоджується з доводами прокурора, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Є обґрунтованим твердження прокурора, що позивач належним чином не здійснює захист інтересів держави та реалізацію наданих законом повноважень та не вжив заходів щодо визнання недійсним вказаного Договору, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Тому вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Отже, основним питанням, яке підлягає встановленню судом, є те, чи мав перший відповідач право розпоряджатись земельною ділянкою та на настання яких правових наслідків був спрямований спірний Договір.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставною недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Судом встановлено, що за умовами спірного Договору другий відповідач фактично користується земельною ділянкою площею 47 га за рахунок власних ресурсів, тобто здійснює господарювання на землі та використовує земельну ділянку для власних потреб. Перший відповідач фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки землі та збору врожаю саме другому відповідачу. Відповідачами вказані обставини не спростовуються.

Крім того, в оспорюваному Договорі сторони не визначили ассортимент, кількість та якість сільськогосподарської продукції, яка має бути результатом виконаних робіт. Зазначене свідчить про те, що перший відповідач не зацікавлений в отриманні робіт за Договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що земельним законодавством не передбачено права постійного користувача, у даному випадку першого відповідача, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Таким чином, аналізом умов спірного Договору встановлено, що метою його укладення та основною його ознакою є платне користування земельною ділянкою зі сплатою плати за користування. Вказаний правочин є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Як вже зазначалось, спірна земельна ділянка є державною власністю, передана у постійне користування першому відповідачу для ведення підсобного сільського господарства у порядку ст.ст. 22, 24 ЗК України.

Укладаючи спірний Договір сторони мали намір приховати правовідносини оренди землі, оскільки умовами Договору передбачено фактичну передачу права користування земельною ділянкою з метою здійснення підприємницької діяльності (виробництва сільськогосподарської продукції), Договір не містить іншої мети, з якою використовується ця земля. Тобто, фактичний об`єкт Договору - земельна ділянка першого відповідача - передана в строкове платне користування. Тому вказаний Договір укладений з порушенням вимог ЗК України, ЦК України та Закону України Про оренду землі .

Отже, враховуючи, що спірний Договір не є договором підряду, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України Про оренду землі та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, є підстави для визнання його недійсним. Тому позовна вимога про визнання спірного Договору недійсним є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 216 ЦК України передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки Договір визнано недійсним, то є правомірною та підлягає задоволенню і вимога прокурора про зобов`язання другого відповідача звільнити спірну земельну ділянку, підтвердивши це відповідним актом.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачами визнано позовні вимоги прокурора, судом позовні вимоги прокурора до відповідачів задоволені, то 50% сплаченого судового збору повертається прокурору, а на відповідачів (в рівних частинах) покладаються витрати прокурора із сплати судового збору в розмірі 50% від сплаченої суми.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача - Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, до - Комунальної установи Сумської обласної ради Хмелівського психоневрологічного інтернату та Фермерського господарства Лісовенко В.Б. , про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір підряду на вирощування сільськогосподарської продукції № 152 від 02.09.2019, який укладений між Комунальною установою Сумської обласної ради Хмелівський психоневрологічний інтернат та Фермерським господарством Лісовенко В.Б. .

3. Зобов`язати Фермерське господарство Лісовенко В.Б. (вул. Шевченка, 17, кв. 5, смт. Миколаївка, Білопільський район, Сумська область, 41854, код ЄДРПОУ 34071734) звільнити земельну ділянку площею 47,8643 га (кадастровий номер 5924189400:01:002:0287), яку займає на підставі договору підряду на вирощування сільськогосподарської продукції № 152 від 02.09.2019 року, підтвердивши відповідним актом.

4. Стягнути з Фермерського господарства Лісовенко В.Б. (вул. Шевченка, 17, кв.5, смт. Миколаївка, Білопільський район, Сумська область, 41854, код ЄДРПОУ 34071734) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891) 1051 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Комунальної установи Сумської обласної ради Хмелівського психоневрологічного інтернату (вул. Вовни, 69, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 03189400) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891) 1051 грн витрат по сплаті судового збору.

6. Повернути Сумській обласній прокуратурі (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891) з Державного бюджету України (назва отримувача: Сумська міська отг/Господ суд/22030101; коротка назва отримувача: УДКСУ у м. Сумах; рахунок отримувача: UA868999980313181206083018540, МФО банку отримувача: 899998) 2102 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 1721 від 10.11.2020, яке знаходиться в матеріалах справи № 920/1150/20.

7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін:

Прокурор - Роменська місцева прокуратура Сумської області (вул. Соборна, 43, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 03527891).

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасимса Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885).

Відповідач - Комунальна установа Сумської обласної ради Хмелівський психоневрологічний інтернат (вул. Вовни, 69, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 03189400).

Відповідач - Фермерське господарство Лісовенко В.Б. (вул. Шевченка, 17, кв.5, смт. Миколаївка, Білопільський район, Сумська область, 41854, код ЄДРПОУ 34071734).

Повне судове рішення складено 09.02.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко