Ухвала

від 03.02.2021 по справі 923/1165/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 923/1165/15

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року

у справі № 923/1165/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс"

про визнання банкрутом,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року заяву Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог,- задоволено частково. Визнано вимоги Головного управління ДПС у Київській області до банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс" в розмірі 1523,72 грн. основного боргу - 3 черга, 4204,00 грн. судового збору - 1 черга. Вимоги Головного управління ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн., відхилено. Зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до даної ухвали суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020, залишено без змін.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (надіслана до Верховного Суду 28.12.2020 року, що підтверджується конвертом з штрих номером 0315124724156) на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року у справі № 923/1165/15, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції; включити кредиторські вимоги у розмірі 152372 грн. до реєстру вимог кредиторів.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року, скаржник отримав 07.12.2020 року, що підтверджується вхідним штампом на першій сторінці постанови.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої ст. 3 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року повний текст якої складено 24.11.2020 року , тобто останнім днем подання касаційної скарги є 14.12.2020 року.

Однак, касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду 28.12.2020 року, що підтверджується конвертом з штрих номером 0315124724156 та свідчить про пропуск процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

В прохальній частині касаційної скарги Головне управління ДПС у Київській області просить поновити строк на касаційне оскарження, та як доказ одержання повного тексту постанови вказує на наявність на першій сторінці штампу "ВХ.43771/19 від 07.12.2020". Проте Верховний Суд, не визнає штамп "ВХ.43771/19 від 07.12.2020", як доказ отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується.

Відповідним доказом, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції є копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, що підлягає поверненню відправнику або копія конверту з трек-номером, яким Південно-західний апеляційний господарський суд відправив копію оскаржуваного рішення скаржнику.

Доводи, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не підтверджені належними доказами.

Крім того, 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

В даному випадку, в касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції від 19.11.2020, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2020 у справі про банкрутство №923/1165/15 скаржником Головним управлінням ДПС у Київській області не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) (пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України).

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідно до п. 2 частини четвертої ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір" .

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.7 частини другої ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року становив 2 102 грн.

Відповідно до п.10 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 8408 грн. (2102 * 2 * 200%).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів щодо направлення копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс" та ліквідатору арбітражному керуючому Рєзнікову В.І.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України .

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України , у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу , така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України .

Керуючись статтями 174 , 234 , 235 , 288 , 290 , 292 ГПК України , статті 4,7,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.05.2020 року та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року у справі № 923/1165/15 - залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 року у справі № 923/1165/15 з відміткою про отримання; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 8408 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №923/1165/15.

3. Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.