Ухвала

від 08.02.2021 по справі 540/1298/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 540/1298/20

адміністративне провадження № К/9901/2276/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №540/1298/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Лак до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Полімер-Лак звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання дій протиправними щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року разом з додатками до неї, направленої товариством засобами електронного зв`язку в електронній формі 17 квітня 2020 року; визнання податкову декларацію з податку на додану вартість від 17 квітня 2020 №9084176098 за березень 2020 року з додатками до неї, подану товариством такою, що подана у день її фактичного отримання податковим органом.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 січня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №540/1298/20 є вимоги про визнання дій протиправними щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року разом з додатками до неї, направленої товариством засобами електронного зв`язку в електронній формі 17 квітня 2020 року; визнання податкову декларацію з податку на додану вартість від 17 квітня 2020 №9084176098 за березень 2020 року з додатками до неї, подану товариством такою, що подана у день її фактичного отримання податковим органом.

Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що платником податку при заповненні спірної декларації належним чином визначено найменування контролюючого органу, до якого вона подається, а відповідач припустився надмірного формалізму щодо зазначення повного найменування контролюючого органу, що є ширшим ніж визначено пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, проте не є помилкою та недостовірною інформацією.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №540/1298/20 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі щодо визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №540/1298/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Лак до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова