Ухвала

від 09.02.2021 по справі 200/5021/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 200/5021/20-а

адміністративне провадження № К/9901/2324/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року

у справі №200/5021/20-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна

до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1

про визнання дій протиправними, скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову про накладення штрафу від 15 травня 2020 року, постанову про накладення штрафу від 21 травня 2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді-доповідача Першого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу апелянта залишено без руху; встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення заяви про поновлення строку з обґрунтуванням причин поважності його пропущення.

Ухвалою від 11 грудня 2020 року суд апеляційної інстанції визнав неповажними вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Товариством з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна подано касаційну скаргу.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у повному обсязі складене та підписане 6 жовтня 2020 року, рішення суду першої інстанції від 6 жовтня 2020 року скаржник отримав 13 жовтня 2020 року.

Проте, апеляційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року подана до суду першої інстанції 3 листопада 2020 року, тобто після спливу десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого в цій категорії справ.

На виконання вимог вказаної ухвали, скаржник надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження яке обґрунтовано дією карантину на території України з 16 березня 2020 року та його продовження до 31 грудня 2020 року. Скаржник зазначив, що в наслідок запровадженого карантину апелянт та його представник були позбавлені можливості вчасно отримати рішення суду, скласти апеляційну скаргу та направити цю скаргу до суду.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаржником не надано суду доказів неможливості учинення конкретної процесуальної дії, які були б обумовлені карантинними обмеженнями. Тобто, апелянтом не доведено, яким чином дія карантину вплинула на порушення скаржником десятиденного строку звернення з апеляційною скаргою до суду.

Надаючи оцінку ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд прийшов до наступних висновків.

Процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, статті 287 цього Кодексу, відповідно якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Абзацом 2 частини 1 статті 295 КАС України визначено, що якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції оскаржуване рішення суду першої інстанції у повному обсязі складене та підписане 6 жовтня 2020 року, рішення суду першої інстанції від 6 жовтня 2020 року скаржник отримав 13 жовтня 2020 року, апеляційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року подана до суду першої інстанції 3 листопада 2020 року, тобто після спливу десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого в цій категорії справ.

В обґрунтування касаційної скарги, скаржник вказує, що в наслідок запровадженого карантину апелянт та його представник були позбавлені можливості вчасно отримати рішення суду, скласти апеляційну скаргу та направити цю скаргу до суду.

Позивач також зазначає, що в наслідок запровадженого карантину ТОВ Чайка Віліна втратила можливість отримувати дохід та вимушена була звернутися щодо ліквідації Товариства.

Підпунктом 2 пункту 9 Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності з 2 квітня 2020 року, у Кодексі адміністративного судочинства України розділ VІ Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 24 квітня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 11 травня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України карантин на усій території України запроваджено з 12 березня до 22 травня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України карантин на усій території України запроваджено з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Законом України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності з 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи вищенаведені норми п. 2 розділу ІІ ;Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18.06.2020 року № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , продовження процесуальних строків, встановлених пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , закінчилося 6 серпня 2020 року.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Проте, касаційна скарга не містить жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження був зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об`єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справ) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі №200/5021/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка Віліна до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування рішень.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська