Рішення

від 29.01.2021 по справі 178/1051/18

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1051/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Божедарівська територіальна громада Криничанського району Дніпропетровської області, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом і вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 21 лютого 2018 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. За життя ОСОБА_3 хворіла на серцево-судинне захворювання і перебувала на обліку в терапевта Божедарівського комунального медичного закладу. Незадовго до смерті, після проведення профілактичних медичних процедур ОСОБА_3 перенесла інсульт, її було госпіталізовано та поміщено на стаціонарне лікування до неврологічного відділення у ЦПМСД, що підтверджується випискою № 2807. З того часу ОСОБА_3 була у тяжкому стані і потребувала постійного догляду, який здійснювали за нею позивач, його дружина ОСОБА_4 та громадянка ОСОБА_5 , яку найняв ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що свою пенсію ОСОБА_3 отримувала тільки в присутності родичів, оскільки не могла усвідомлювати будь-який факт у тому числі прийняття грошових коштів.

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_3 , у визначений законодавством строк він вирішив звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, після чого йому стало відомо про існування заповіту, яким ОСОБА_3 заповіла своєму онуку ОСОБА_6 належну їй земельну ділянку площею 4,6648 га, кадастровий номер 1222055700:01:001:0045 в межах згідно з планом, цільове призначення якої для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області. Однак на думку позивача ОСОБА_3 не могла за станом свого здоров`я, вільно розпорядитись своєю волею та скласти вищезазначений заповіт. З огляду на викладене позивач звернувся до суду з цим позовом і просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , який було складено 10 листопада 2017 року, посвідчений в.о. старости виконкому Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнають, в обґрунтування чого відповідач вказав, що заповіт складено вірно та у відповідності до волевиявлення його матері.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача задоволеними бути не можуть.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 21 лютого 2018 року Криничанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка доводилась матір`ю позивачу, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10 червня 1975 року Щорською селищною радою Криничанського району Дніпропетровської області.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 4,6648 га, кадастровий номер 1222055700:01:001:0045 в межах згідно з планом, цільове призначення якої для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений в.о. старости виконавчого комітету Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 , яким заповіла ОСОБА_6 належну їй земельну ділянку площею 4,6648 га, кадастровий номер 1222055700:01:001:0045 в межах згідно з планом, цільове призначення якої для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Згідно ст. 1233 ЦК України Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Главою 85 ЦК України визначено правила, які встановлюють, хто може складати заповіт, ким він має бути посвідчений, яким чином оголошений та виконаний. Тільки при дотриманні всіх положень Закону можливе спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України заповіт можна віднести до односторонніх правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (якщо це заповіт подружжя).

Глава 16 ЦК України встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення - і це загальні норми права. Проте, ст. 1257 ЦК України містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів (ст. 215 ЦК України ).

За позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч.2 ст.1257 ЦК України ), тобто якщо документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погроз насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.

Висновком судово-психіатричного експерта № 28 від 19 листопада 2020 року встановлено, що ОСОБА_3 на момент складання та підписання заповіту ІНФОРМАЦІЯ_2 на будь-який психічний розлад не страждала. За своїм психічним станом на той час ОСОБА_3 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Тобто заповідач маючи повну цивільну дієздатність скористалась своїм правом на мирне володіння своїм майном у відповідності із ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,повному,об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України , є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем не надано доказів того, що при складенні оспорюваного заповіту не було вільного волевиявлення заповідача. Позивач звернувся до суду із вимогою про визнання заповіту недійсним, вважаючи, що заповідач під час його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, у зв`язку із хворобою, однак результатами проведеної експертизи встановлено протилежне.

Виходячи з зазначених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позов необґрунтований, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 263, 268, 280 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа Божедарівська територіальна громада Криничанського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним заповіту, складеного 10 листопада 2017 року ОСОБА_3 в с.Болтишка Криничанського району Дніпропетровської області, та посвідченого 10 листопада 2017 року виконуючою обов`язки старости виконавчого комітету Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області Клименко Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 113 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2021 року .

Суддя: Б. М. Цаберябий

р