Рішення

від 03.02.2021 по справі 286/3882/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3882/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Словечанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8077 га, кадастровий номер 1824284000:04:000:0393, яка розташована на території Листвинської сільської ради Овруцького району, і належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №019781, виданого 10.02.2003 на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №23 від 17.01.2003, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Спадкоємцем після її смерті був її брат, а її, позивача, чоловік - ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті сестри. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, так як у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, в нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на спадщину на зазначену земельну ділянку, їй було відмовлено, так як оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку виданий спадкодавцю не за життя, а після смерті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Позивач в своїй позовній заяві просить справу слухати у її відсутність. Представник відповідача надав клопотання, в якому також просить справу слухати у їх відсутність. Позовні вимоги визнають. Представник третьої особи про причини неявки не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З листа Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області №Н-414/0240 від 17.12.2020 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №35 від 30.01.1998 був виписаний сертифікат серії ЖТ №0309039 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Мрія , розміром 1,64 в умовних кадастрових гектарах вартістю 4510 грн..

Копія витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Овруцькою районною державною адміністрацією, також підтверджує, що ОСОБА_2 було 27.03.1998 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0309039 члена колективного сільськогосподарського підприємства Мрія . Тобто, сертифікат, який є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), спадкодавець отримала за життя та відповідно набула права власності на спірну земельну ділянку.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.02.2002.

На день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8077 га, яка розташована на території Листвинської сільської ради Овруцького району.

ОСОБА_4 прийняв спадщину на підставі ст.549 ЦК України (1963 року), після смерті сестри - ОСОБА_3 , вступивши у встановлений законом шестимісячний строк в управління та володіння спадковим майном, так як обробляв присадибну земельну ділянку, провів ремонт будинку та паркану.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. На день його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку, яку він успадкував після смерті сестри.

Вказані обставини підтверджуються копіями: державного акту серії ЖТ №019781 від 10.02.2003, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.11.1950, архівної довідки №Н-5077/01 від 24.11.2020, довідки Словечанської сільської ради №1169 від 03.11.2020, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.08.2015.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Позивач являється дружиною спадкодавця ОСОБА_4 та спадкоємцем за законом 1-ї черги. Вона є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка, так як у встановлений законом шестимісячний строк подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б претендували на спадщину, немає. Однак, спадщину на земельну ділянку позивач оформити не може, так як оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку виданий сестрі спадкодавця - ОСОБА_3 не за життя, а після її смерті.

Дані обставини, в свою чергу, підтверджуються копіями: свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 12.11.1972, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2238/02-31 від 28.12.2020, витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.12.2020 та повідомленням Овруцької ДНК №36/01-16 від 13.01.2021.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в свою чергу, свідчить, що земельна ділянка кадастровий номер 1824284000:04:000:0393, перебуває в оренді ТОВ Виробниче підприємство Полісся . Орендодавцем виступає Овруцька районна державна адміністрація.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника ( спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому слід визнати за позивачем право власності на спадкову земельну ділянку.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає по АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8077 га, кадастровий номер 1824284000:04:000:0393, яка розташована на території Листвинської сільської ради Овруцького району, і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №019781, виданого 10.02.2003, на підставі розпорядження голови Овруцької райдержадміністрації №23 від 17.01.2003, та яку успадкував її чоловік - ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець