Рішення

від 04.02.2021 по справі 357/12471/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12471/20

2/357/705/21

Категорія 9

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення порядку користування (виділ частки в натурі),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним цивільним позовом, в якому посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності від 01.09.1982 року вона є власником 17/50 часток житлового будинку під АДРЕСА_1 . Зазначена частина житлового будинку, розташована на земельній ділянці площею 0,0092 га кадастровий номер 3210300000:04:017:0060, яка належить на праві власності позивачці. Співвласниками іншої частини вказаного житлового будинку є відповідачі ОСОБА_2 (108/400 частки) та ОСОБА_3 (4/25 частки). У 2020 році позивачка здійснювала реконструкцію своєї частини житлового будинку під блокований житловий будинок, внаслідок якої площа її частини будинку змінилась та становить 43,6 кв.м. 08.05.2020 року позивачкою зареєстрована декларація за № ДЦ 1812012390843 про готовність об`єкта до експлуатації. Відповідно до технічного паспорту частина житлового будинку, який належить позивачці, складається з: кухня площею 9,2 кв.м., житлова кімната площею 11,4 кв.м., вітальня площею 16,6 кв.м., ванна кімната площею 3,5 кв.м., коридор площею 2,9 кв.м., всього 43,6 кв.м. Згідно висновку експерта за результатами технічного обстеження частини житлового будинку літ А під блокований житловий будинок по АДРЕСА_1 , законодавство України пов`язує можливість припинення існуючих прав на частину житлового будинку (частка 17/50) належну ОСОБА_1 та виникнення прав на об`єкт відокремленого права в цілому, житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м. , житловою площею 11,4 кв.м. Позивачка зазначає, що на її неодноразові звернення до відповідачів з проханням добровільно здійснити розподіл майна, останніми постійно ігноруються, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить суд виділити їй у приватну власність житловий будинок літ А загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м., який складається з: кухня площею 9,2 кв.м., житлова кімната площею 11,4 кв.м., вітальня площею 16,6 кв.м., ванна кімната площею 3,5 кв.м., коридор площею 2,9 кв.м., всього 43,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що блокується з іншою частиною житлового будинку; визнати за нею право власності на житловий будинок літ А загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м., який складається з: кухня площею 9,2 кв.м., житлова кімната площею 11,4 кв.м., вітальня площею 16,6 кв.м., ванна кімната площею 3,5 кв.м., коридор площею 2,9 кв.м., всього 43,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що блокується з іншою частиною житлового будинку та припинити право спільної часткової власності позивачці на вказаний житловий будинок.

Ухвалою суду від 12 січня 2021 року відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивачки направила до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримує та просить задовольнити вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, направили до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 01 вересня 1982 року яке видане Білоцерківським міським відділом Комунального господарства, записано в реєстрову книгу за №59 за реєстром №6097, є власником 17/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №86029374 від 27.04.2017 року.

Відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Мельничук І.М., зареєстрований за №257, належить 108/400 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №233400109 від 20.11.2020 року.

Відповідач ОСОБА_3 є власником 4/25 ідеальної долі від домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.02.2002 року, посвідченого Білоцерківською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 6-652.

Також згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 114164086 від 15.02.2018, земельна ділянка, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3210300000:04:017:0060 площею 0,0092 га цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить в цілому ОСОБА_1 . на підставі рішення 1960-45-V11 Білоцерківської міської ради Київської області, виданого 25.01.2018 року.

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 25.01.2018 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Громадянці ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0092 га.

Цим же рішенням міської ради було передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0092 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0092 га, за рахунок земель м. Біла Церква. Кадастровий номер 3210300000:04:017:0060

Згідно Технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 11.02.2020 року, інвентаризаційний номер НОМЕР_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_4 , житловий будинок літ А загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м., складається з: кухня площею 9,2 кв.м., житлова кімната площею 11,4 кв.м., вітальня площею 16,6 кв.м., ванна кімната площею 3,5 кв.м., коридор площею 2,9 кв.м., всього 43,6 кв.м.

Відділом ДАБКу Білоцерківської міської ради Київської області за замовленням ОСОБА_1 , 08.05.2020 року за № КС 181201290843 було зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - реконструйованої частини житлового будинку літ. А під блокований житловий будинок, загальною площею 43,6 кв.м, житловою площею 11,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку від 17 липня 2020 року ФОП ОСОБА_4 за результатами проведеного технічного обстеження частини житлового будинку літ А під блокований житловий будинок по АДРЕСА_1 , експертом встановлено, що приміщення частини житлового будинку, що розташовані на земельній ділянці ОСОБА_1 мають відокремлений вихід, забезпечені інженерним обладнанням, в попередній технічній документації зазначені як квартира в„–3 та можуть існувати як самостійний об`єкт права власності, а саме житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м., тобто окремий житловий будинок, що блокується з іншою частиною житлового будинку.

Відповідно до вказаного висновку, законодавство пов`язує можливість припинення існуючих прав на частину житлового будинку (частка 17/50) належну ОСОБА_1 та виникнення прав на об`єкт відокремленого права в цілому, житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м.

Згідно висновку про ринкову вартість майна, наданого ТОВ ЕКСПЕРТЦЕНТР від 24 листопада 2020 року, ринкова вартість майна, що знаходяться у користуванні ОСОБА_1 , в цінах станом на 24.11.2020 року становить 177 300 гривень.

За правилами частин першої - другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу його частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Отже, як що житловий будинок, який перебував у спільній частковій власності, був поділений в натурі між співвласниками з виділом кожному із співвласників на належну їм частки конкретних будівель, - право спільної часткової власності відповідно до частини 2 статті 367 ЦК України припиняється.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок № 7 від 04.10.1991 року, також зазначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається із змісту ст. 386 цього Кодексу власник має право звернутися до суду з вимогою про захист свого права.

Крім того, згідно вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1117 від 08 грудня 2010 року "Про Ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них".

Порядок проведення таких робіт та розрахунок часток визначається Інструкцією щодо Проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом МЖКГ України від 18 червня 2007 року № 55.

Згідно роз`яснень, викладених в п.п. а п.12, п.14 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності та п.п.6,7 постанови Пленуму Верховного Суду від 04.10.1991 р. № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок про те, що при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, які відповідають розміру їх часток у приватній власності.

Зазначеними нормами передбачено, що поділ (виділ частки) майна, що є об`єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників. Виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому частка яка залишається у іншого власника (власників) має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України, тобто, з певної точки зору при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести та обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-80 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, враховуючи визнання відповідачами позову, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 319, 328, 358, 364, 365 ЦК України, ст.ст.2, 4, 13, 81-82,89,141, 206, 263-265,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про встановлення порядку користування (виділ частки в натурі), задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), у приватну власність житловий будинок літ А загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м., який складається з: кухня площею 9,2 кв.м., житлова кімната площею 11,4 кв.м., вітальня площею 16,6 кв.м., ванна кімната площею 3,5 кв.м., коридор площею 2,9 кв.м., всього 43,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що блокується з іншою частиною житлового будинку

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок літ. А загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м., який складається з: кухня площею 9,2 кв.м., житлова кімната площею 11,4 кв.м., вітальня площею 16,6 кв.м., ванна кімната площею 3,5 кв.м., коридор площею 2,9 кв.м., всього 43,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що блокується з іншою частиною житлового будинку.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель