Рішення

від 08.02.2021 по справі 365/406/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/406/20

Номер провадження: 2/365/34/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2021 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою до Красненської сільської ради Згурівського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна сестра ОСОБА_3 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

З 1997 року ОСОБА_3 та позивач прожили разом однією сім`єю, мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство, мали спільний побут та спільний бюджет. Однією сім`єю вони проживали до дня смерті ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на все її майно, в тому числі на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1480 га, яка розташована на території Красненської сільської ради та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 200412, виданого 04.03.2002 року на підставі рішення 15 сесії ХХІІІ скликання Красненської сільської ради народних депутатів № 50 від 20.02.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 266. По схемі поділу земель колективної власності КСП Красненське за ОСОБА_3 числиться земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,40 га. Конфігурація земельної ділянки згідно державного акту серії Р1 № 200412, не відповідає конфігурації земельної ділянки вказаній у схемі поділу земель колективної власності. Земельній ділянці згідно державного акту серії Р1 № 200412 відповідає земельна ділянка з кадастровим номером 3221983000:05:004:0015, що належить іншій особі. Державним кадастровим реєстратором було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку згідно державного акту серії Р1 № 200412, у зв`язку із її повним співпадінням із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221983000:05:004:0015. Право власності на земельну ділянку було набуто ОСОБА_3 внаслідок реалізації права на земельну частку (пай). Так, ОСОБА_3 згідно Сертифікату серії КВ № 0176673 належало право на земельну частку (пай) 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), в землі, що перебувала в колективній власності КСП Красненське , з місцем розташування на території Красненської сільської ради. Сертифікат зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 123 від 22.12.1997 року.

Державний акт втрачений, сертифікат був зданий до місцевого органу земельних ресурсів при отриманні взамін нього державного акту.

Позивач є єдиний спадкоємцем померлої. Позивач спадщину прийняв.

Можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку позивач немає, у зв"язку із відсутністю підтвердження належності до спадкоємців четвертої черги, а також відсутністю правовстановлюючих документів на спадщину.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд встановити, що він проживав однією сім"єю не менше п`яти років із ОСОБА_3 до дня її смерті, визнати недійсним державний акт серії Р1 № 200412 та визнати за ним в порядку спадкування право на земельну частку (пай) згідно сертифікат серії КВ № 0176673, а також покласти на нього судові витрати.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого засідання.

Враховуючи рішення Згурівської селищної ради Броварського району Київської області від 01.12.2020 № 20-01-VІІІ Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання Згурівської селищної ради , судом вирішено залучити до участі у справі Згурівську селищну раду Броварського району Київської області, як правонаступника відповідача Красненської сільської ради.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити. Враховуючи визнання позову відповідачем, справу просив розглянути по суті в підготовчому судовому засіданні.

В підготовче судове засідання відповідач Згурівська селищна рада, як правонаступник Красненської сільської ради, свого представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Старостою виконавчого комітету Згурівської селищної ради Рябокрисом С.М. направлено до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги визнав повністю, зазначивши, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд в підготовчому судовому засіданні ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Обставини, викладені у позовній заяві підтверджуються показами свідків.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що із позивачем ОСОБА_2 вона знайома багато років, оскільки позивач тривалий час проживає в с. Красне та вони є сусідами. Позивач був двоюрідним братом ОСОБА_3 . Остання була одинокою, інших родичів не мала. ОСОБА_3 була людиною похилого віку, мала проблеми із здоров`ям, потребувала допомоги та догляду, а тому у 1997 році до неї переїхав проживати позивач ОСОБА_2 . Разом вони займались господарством, мали спільний побут та кошти. ОСОБА_3 та позивач проживали разом як одна сім`я до дня смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач за власні кошти поховав ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_6 надала суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_5 .

Обставини, викладені в позові підтверджуються письмовими доказами.

Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_3 згідно сертифікату серії КВ № 0176673 належало право на земельну частку (пай) 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), в землі, що перебувала в колективній власності КСП Красненське , з місцем розташування на території Красненської сільської ради. Сертифікат зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 123 від 22.12.1997 року. Земельній частці (паю) по схемі поділу відповідає № НОМЕР_1 (Витяг з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) - а.с.25-26).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

На підставі рішення 15 сесії ХХІІІ скликання Красненської сільської ради народних депутатів № 50 від 20.02.2001 року ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату серії КВ № 0176673 (копія рішення - а.с.15-18).

На підставі вказаного вище рішення, взамін сертифікату, на ім`я ОСОБА_3 було видано державний акт серії Р1 № 200412 на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1480 га, яка розташована на території Красненської сільської ради. Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 266 від 04.03.2002 року (копія державного акту - а.с.14, витяг з Книги записів державних актів на право власності на землю - а.с.19-20).

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Державний акт був втрачений (оголошення - а.с.37-38).

Державний акт виданий на земельну ділянку 3221983000:05:004:0015, тобто на земельну ділянку, що належить іншому власнику.

Земельній ділянці ОСОБА_3 по схемі поділу відповідає земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,40 га (довідка Красненської сільської ради - а.с.21, схема - а.с.22).

Відомості про земельну ділянку, що належить ОСОБА_7 згідно державного акту серії Р1 № 200412, не можуть бути внесені до Державного земельного кадастру через невідповідність у державному акті (копія інформації про ділянку, протокол проведення перевірки електронного документа, висновок щодо перевірки електронного документа, копія рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру - а.с.28-33).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить і вказане вище право на земельну частку (пай). Позивач належить до спадкоємців четвертої черги, як особа, яка проживала однією сім`єю з померлою, не менше п`яти років до дня її смерті. Інші спадкоємці відсутні. Позивач спадщину прийняв у встановленому законом порядку, шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановленому законом порядку. Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину відсутні (копія свідоцтва про смерть - а.с.12, довідка Красненської сільської ради - а.с.34, копія спадкової справи № 539/2007 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - а.с.54-69). Ймовірність складення заповітів, зазначених у Спадковому реєстрі, від імені ОСОБА_3 виключається відомостями про дату її народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія інформації Згурівського районного відділу ДРАЦС - а.с.13) та інформацію про місце її реєстрації (довідки виконавчого комітету Згурірвської селищної ради - а.с.90,93, виписки з погосподарських книг - а.с.91,94).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Положеннями ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у зв"язку із ненаданням доказів належності до спадкоємців померлої ОСОБА_3 , а також ненаданням оригіналу сертифікату (нотаріальна відмова - а.с.36).

Через наявність невідповідностей у державному акті, відсутність оригіналу сертифікатів на право на земельну частку (пай), а також відсутністю доказів своєї належності до спадкоємців, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса.

В частині встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років позивача та померлої спадкодавиці ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі: шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК України).

Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Суд приходить до висновку, що між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склались сталі стосунки, що притаманні сім`ї із взаємними правами та обов`язками, спільним побутом.

Суд вважає за необхідне встановити, що позивач ОСОБА_2 проживав однією сім`єю не менше п"яти років з ОСОБА_3 до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також довідкою Красненської сільської ради (а.с.34). Зазначений факт доводить належність позивача до спадкоємців четвертої черги за законом померлої ОСОБА_3 .

Приймаючи рішення про визнання недійсним державного акту, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною 3 ст. 152 ЗК передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також ч. 1 ст. 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

В силу ч. 1 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Державний акт серії Р1 № 200412 виданий на земельну ділянку, що належить іншому власнику, а не ОСОБА_3 . По схемі поділу земельній ділянці ОСОБА_3 відповідає земельна ділянка № НОМЕР_1 , тобто інша земельна ділянка, ніж зазначена в державному акті.

Державний акт ОСОБА_3 виданий з порушенням вимог закону та не відповідає змісту рішення 15 сесії ХХІІІ скликання Красненської сільської ради народних депутатів № 50 від 20.02.2001 року. Оскільки рішення прийняте з дотриманням закону та спір щодо даного рішення відсутній, суд не вбачає необхідності у скасуванні рішення 15 сесії ХХІІІ скликання Красненської сільської ради народних депутатів № 50 від 20.02.2001 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної частки (паю) згідно сертифікату серії КВ № 0176673. За вказаних обставин, вимога про визнання недійсним державного акту не розглядається судом як похідна вимога від визнання недійсним рішення, на підставі якого був виданий даний державний акт.

Суд вбачає порушення права позивача, як спадкоємця померлої ОСОБА_3 , внаслідок видання державного акту серії Р1 № 200412.

Суд вважає за необхідне визнати недійсним державний акт серії Р1 № 200412, як такий, що не відповідає закону та порушує права особи, щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року N 7 передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Сертифікат є дійсним до моменту видачі державного акту, а тому оригінал сертифікату був зданий ОСОБА_3 до місцевого фонду земельних ресурсів при отриманні державного акту.

Пунктом 3.5 Листа ВССУ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту своїх спадкових прав шляхом звернення до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Суд визнає за позивачем ОСОБА_2 , як спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0176673.

Враховуючи клопотання позивача, суд вважає за можливе не застосовувати ст. 141 ЦПК України та судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.1217,1218,1223,1225,1264,1268 ЦК України,

ст.ст.141,200,206,263-265,273,293,315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування- задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав однією сім"єю не менше п"яти років з ОСОБА_3 до часу її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 200412, виданий 04.03.2002 року на підставі рішення 15 сесії ХХІІІ скликання Красненської сільської ради народних депутатів № 50 від 20.02.2001 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 266.

Визнати за ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) в землі, що перебувала в колективній власності КСП Красненське , з місцем знаходження на території Красненської сільської ради Згурівського району Київської області, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0176673, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 123 від 22.12.1997 року.

Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює строк апеляційного оскарження, встановлений нормами цього Кодексу, якщо визнає причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 10, Броварського району Київської області, код за ЄДРПОУ 04360296.

Повний текст рішення суду складено 09.02.2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ