Рішення

від 26.01.2021 по справі 143/37/20

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/37/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Мельніченко Т. Б.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Молявчик Олексій Валерійович до Селянського (фермерського) господарства Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв), -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Молявчик О.В. до Селянського (фермерського) господарства Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв).

Свої вимоги представник позивачки мотивує тим, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №230476 належить земельна ділянка,площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200:03:000:0058, яка розташована на території Надроссянської (Чапаєвської) сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Між позивачкою та СФГ Конкурент 09.12.2011 укладено договір оренди землі,площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200:03:000:0058, строком на 5 років. Вказаний договір зареєстрований 10.02.2012 за №052348724004639.

Пізніше позивачці стало відомо, що між нею та СФГ Конкурент укладено додаткову угоду від 05.01.2016 до договору оренди землі від 09.12.2011. Додатковою угодою передбачено строк оренди земельної ділянки протягом 15 років з орендною платою 3352 грн. в рік.

Позивачка категорично заперечує факт підписання нею додаткової угоди, відповідно до якої відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою позивача, при цьому не належно виконуючи умови додаткової угоди та не сплачуючи орендної плати за користування вказаної ділянки, допустивши заборгованість по сплаті орендної плати за 2018- 2019 роки.

Неодноразові звернення позивачки та її представника до відповідача результатів не дали.

Враховуючи викладене, представник позивачки просить визнати недійсною та скасувати Додаткову угоду до договору оренди землі, що укладена між ОСОБА_1 та СФГ Конкурент та скасувати її державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 10.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці 10-денний термін для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду 29.01.2020 представником позивачки - адвокатом Молявчиком О.В. подано заяву та ухвалою суду від 29.01.2020 провадження відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання у порядку загального позовного провадження.

У зв`язку зі припиненням повноважень судді Марченко Л. В. розпорядженням керівника апарату Павлюк Л. І. №7 від 03.03.2020 був призначений повторний авторозподіл судових справ та автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого суддю Бойка А. В. Ухвалою суду від 06.03.2020 справу прийнято в провадження судді Бойка А.В .

Ухвалою суду від 10.06.2020 витребувано від державного реєстратора центру надання адміністративних послуг при Погребищенській РДА в паперовому та електронному варіантах договір (додаткову угоду) про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200030000058; від відділу Держгеокадастру у Погребищенському районі в паперовому вигляді оригінал Договору оренди земельної ділянки, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200030000058; від Селянського (фермерського) господарства "Конкурент" оригінал додаткової угоди про продовження строку дії основного договору оренди земельної ділянки, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200030000058 та довідку про заборгованість по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200030000058.

На виконання ухвали суду 26.06.2020 від відділу у Погребищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов оригінал реєстраційної справи договору оренди земельної ділянки, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200030000058.

06.07.2020 від Погребищенської районної державної адміністрації надійшов оригінал додаткової угоди до договору оренди землі, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200030000058.

13.07.2020 подано позовну заяву про зміну предмета та підстав позову.

21.07.2020 на електронну пошту суду представником позивачки - адвокатом Молявчиком О.В. надіслано заяву, відповідно до якої він просив провести підготовче судове засідання у його відсутності та призначити справу до судового розгляду по суті.

23.07.2020 через канцелярію суду надійшло клопотання від представника відповідачки про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.07.2020 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

19.10.2020 до суду подано клопотання адвоката Щавінського К.С. про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЗАХИСТ ДОНБАС в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 01.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Щавінського К.С. про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЗАХИСТ ДОНБАС в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; визнано обов`язкову явку до суду позивачки ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

З`ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №230476 належить земельна ділянка, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200:03:000:0058, яка розташована на території Надроссянської (Чапаєвської) сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с. 6).

Між позивачкою та СФГ Конкурент 09.12.2011 укладено договір оренди землі, площею 2,2885 га, кадастровий номер 0523487200:03:000:0058, строком на 5 років. Вказаний договір зареєстрований 10.02.2012 за №052348724004639 (а.с. 43-44).

05.01.2016 між позивачкою та СФГ Конкурент укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди, яким продовжено строк дії основного договору на 15 років (а.с. 50-51).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачка звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до договору оренди, у прохальній частині позову просила визнати недійсною та скасувати додаткову угоду до договору оренди належної їй на праві власності земельної ділянки.

За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з підстав неефективного способу захисту, оскільки позивачка спірну додаткову угоду не підписувала та відповідно істотні умови такого договору не погоджувала, тобто цей правочин не відбувся, бо є не вчиненим.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат.

Керуючись ст.ст. 11, 202-205, 207, 215, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 188, 259, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Молявчик Олексій Валерійович до Селянського (фермерського) господарства Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв)- відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.02.2021.

Суддя