Рішення

від 29.01.2021 по справі 464/4720/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4720/19

пр.№ 2/464/110/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання - Цуняк А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третьої особи - ОСОБА_5 , про визнання права власності на частину земельної ділянки, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, поданим представником ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 31.10.2019 (Т. 1 а.с. 134), до відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на частину земельної ділянки, зокрема, виділення із земельної ділянки площею 0,2484 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , земельної ділянки площею 405,20 кв.м з наступними геометричними розмірами за ходом годинникової стрілки від точки А: 20,46 м; 2,43 м; 1,98 м; 10,07 м; 3,68 м; 20,00 м; 18,90 м, згідно з висновком експерта №034/19 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 15.10.2019; визнання права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 405,20 кв.м з наступними геометричними розмірами за ходом годинникової стрілки від точки А: 20,46 м; 2,43 м; 1,98 м; 10,07 м; 3,68 м; 20,00 м; 18,90 м, згідно з висновком експерта № 034/19 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 15.10.2019; встановлення безстроково та безоплатно для ОСОБА_3 та інших користувачів земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 405,20 кв.м земельного сервітуту на право користування частиною земельної ділянки ОСОБА_4 площею 257,3 кв.м з геометричними розмірами за ходом годинникової стрілки від точки Б: 28,35 м; 20,00 м; 3,72 м; 25,00 м; 32,25 м; 6,00 м, згідно з висновком експерта № 034/19 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 15.10.2019. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07.10.2011 визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за умовами якої до позивача перейшло право власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема, на будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 , внаслідок неповернення ОСОБА_6 коштів в розмірі 25000 євро у строк до 01.11.2011. За подання державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12.03.2012 роз`яснено вищевказану ухвалу, а саме необхідність визнання за ОСОБА_3 права власності на будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 . На підставі зазначених ухвал право власності на будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №33638032 від 28.03.2012. Вищевказаний об`єкт знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2484 га., кадастровий номер 4610136800:02:003:0020. Окрім будівлі складу літ. Ж-1 на цій земельній ділянці також знаходиться нежитлова будівля літ. Д-3 , розміри та конфігурація земельної ділянки відображені у технічній документації з землеустрою щодо переоформлення Державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування складських приміщень у АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на сусідню будівлю літ. Д'-3 та земельну ділянку на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, набула за договорами купівлі-продажу від 15.11.2018 ОСОБА_9 . Остання не визнає право власності ОСОБА_3 на частину земельної ділянки, чинить перешкоди у користуванні власністю. Згідно з висновком експерта №034/19 за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 15.10.2019 для обслуговування належної ОСОБА_3 на праві власності будівлі складу літ Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , з урахування державних будівельних норм, санітарних норм і правил та цільового призначення будівлі необхідною є земельна ділянка площею 405,20 кв.м, конфігурація якої відображена у таблиці №1 додатку до висновку. Саме тому існують достатні підстави для виділення із земельної ділянки площею 0,2484 га земельної ділянки площею 405,20 кв.м та визнання за ОСОБА_3 права власності на цю земельну ділянку. У висновку експерта встановлено, що у зв`язку з тим, що межа із сторони АДРЕСА_1 проходить по ділянці з ухилом, експертом пропонується існуючому заїзду надати сервітутне право. Таким чином, земельній ділянці власника ОСОБА_4 , загальною площею 257,3 кв.м з геометричними розмірами за ходом годинникової стрілки від точки Б: 28,35 м; 20,00 м; 3,72 м; 25,00 м; 32,25 м; 6,00 м, необхідно надати сервітутне право - згідно з таблицею №1 додатку до висновку. Зазначена земельна ділянка необхідна для подальшого функціонального користування виділеною земельною ділянкою площею 405,20 кв.м для обслуговування належної на праві власності позивачу будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту такого.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що відповідач ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі похідного способу за договором купівлі-продажу, укладеного 15.11.2018 з ОСОБА_5 . Із змісту нотаріально посвідченого договору на момент виникнення речових прав на будівлю складу літ. Ж-1 , про які заявляє позивач, земельна ділянка вже перебувала у власності ОСОБА_5 , що відображено у п. 1.3 Договору. Обсяг прав відповідача є похідним від переданого обсягу прав ОСОБА_5 , який виступив продавцем земельної ділянки, речові права на яку оскаржує позивач. Водночас, згідно з інформацією продавця, відображеною у розділі 3 Договору від 15.11.2018 Обтяження нерухомого майна (права третіх осіб), права та обов`язки Сторін договору , покупець ОСОБА_10 була проінформована про відсутність будь-яких обмежень речових прав продавця ОСОБА_5 , а також відсутність майнових прав і претензій третіх осіб на момент укладення договору. З моменту прийняття ухвал Сихівським районним судом м. Львова, постановлених у справі № 2-432/11, та до пред`явлення позову, що розглядається, жодних претензій ОСОБА_3 з приводу його речових прав не висловлював. Позивач набув право власності на будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 , які розміщені на спірній земельній ділянці, на підставі ухвал Сихівського районного суду м. Львова про затвердження мирової угоди від 07.10.2011 та роз`яснення судового рішення від 12.03.2012. Вищевказаними ухвалами право власності на будівлі складу літ. Ж-1 перейшло до ОСОБА_3 від ОСОБА_7 в порядку виконання умов та роз`яснення затвердженої мирової угоди. Однак, ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 не володіли при передачі прав на будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , речовими правами і на спірну земельну ділянку, цільове призначення якої - обслуговування складських приміщень, площею 0,2484 га. За договором позики від 09.04.2010, укладеним між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , за яким останній взяв у борг в ОСОБА_11 4755 780 грн., боргове зобов`язання позичальника було забезпечене нерухомими майном, а саме згідно з п. 5 цього Договору позичальник зобов`язується забезпечити позику іпотекою - земельною ділянкою, цільове призначення якої обслуговування складських приміщень, площею 0,2484 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 4610136800:02:003:0020, та є власністю Іпотекодавця на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯВ № 341044, виданого 21.12.2005 Львівським міським управлінням земельних ресурсів відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 03.12.2003 ВВА №423469, від 18.02.2004 ВВА № 942393, від 29.11.2004 ВВО № 868328; нежитлового будинку під літерою Д-2 , загальною площею 1070,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нежитловий будинок № НОМЕР_1 , виданого 31.10.2008 виконавчим комітетом Львівської міської ради на підставі рішення від 30.10.2008 № 1175; нежитлової будівлі під літерою Д'-3 , загальною площею 581,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нежитловий будинок № НОМЕР_2 , виданого 31.10.2008 виконавчим комітетом Львівської міської ради на підставі рішення від 30.10.2008 № 1175. У визначений договором позики строк зобов`язання позичальника ОСОБА_6 не були виконані у повному обсязі, відтак вимоги позикодавця були забезпечені шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу 08.10.2010 на користь третьої особи ОСОБА_5 . Відповідні договори купівлі-продажу не містили будь-яких застережень щодо речових прав третіх осіб на об`єкти укладених правочинів або ж існування обмежень. Таким чином, передана ОСОБА_6 в іпотеку на користь ОСОБА_11 , за належності обох об`єктів ОСОБА_6 на момент укладення договору іпотеки будівля складу літ. Ж- 1 , загальною площею 73,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягала передачі в іпотеку та повинна була бути використана для задоволення майнових вимог щодо стягнення заборгованості за договором позики від 09.04.2010 кредитора-іпотекодержателя ОСОБА_11 до ОСОБА_6 . Натомість після звернення стягнення за рахунок предмету іпотеки, 29.11.2011 рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-246/11, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.02.2012, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_11 до ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про стягнення боргу та штрафних санкцій; стягнуто солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суму за договором позики від 09.04.2010 в розмірі 995370 грн., суму з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 255151,32 грн. та неустойку в розмірі 3000000 грн. Тобто, реалізація предметів іпотеки повністю не змогла покрити боргові зобов`язання ОСОБА_6 перед ОСОБА_11 , які залишаються чинними і на сьогодні, та за невстановлених причин виведено з-під іпотеки будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що за адресою: АДРЕСА_1 , які подарував ОСОБА_7 , та в подальшому право власності на них набув ОСОБА_3 . Зважаючи на те, що з 08.10.2010 власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_5 , ні при укладенні договору дарування між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 01.12.2010, ні при укладенні мирової угоди від 07.10.2011 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , сторони цих правочинів не володіли речовими правами на спірну земельну ділянку, а тому, навіть за умов набуттям ОСОБА_3 права власності на будівлі складу літ. Ж- 1 , загальною площею 73,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на спірній земельній ділянці, до нього, як до нового власника цього нерухомого майна, в силу положень статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, не перейшло право власності на спірну земельну ділянку, що виключає задоволення відповідних позовних вимог. Водночас, безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 06.10.2020 скасовано ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2011 та ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12.03.2012; направлено справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зважаючи на те, що право власності на будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 набув на підставі скасованих судових рішень, а тому в останнього відсутні речові права на об`єкт нерухомого майна.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши матеріали справи в сукупності та перевіривши доказами, дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 15.11.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Репетою О.М., зареєстрованим в реєстрі за №2155, ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . (Т. 1 а.с. 95-98).

Крім цього, 15.11.2018 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договори купівлі-продажу нежитловихбудівель, а саме: нежитлової будівлі літ. Д'-3 , загальною площею 581,3 кв.м та нежитлового будинку літ. Д-2 , загальною площею 1070 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові будівлі - 4610136800:02:003:0020), що за адресою: АДРЕСА_1 . (Т. 1 а.с. 99-104).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на перешкоди у користуванні належною йому на праві власності будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 , та усунення таких порушень шляхом виділення із земельної ділянки площею 0,2484 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , земельної ділянки, площею 405,20 кв.м, визнання за ним права власності на таку земельну ділянку, та встановлення безстроково та безоплатно для позивача та інших користувачів земельного сервітуту на право користування частиною земельної ділянки ОСОБА_4 площею 257,3 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина 1 ст. 377 ЦП України).

Крім вищезазначених обставин, в тому числі тих, що детально наведені у позовній заяві з врахуванням заяви про зміну предмета позову та у відзиві на позовну заяву, судом встановлено наступне.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2011 визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідно до вищевказаної ухвали сторони серед іншого домовились, що в разі неповернення ОСОБА_6 коштів в розмірі, встановленому в п.1 мирової угоди у строк встановлений п. 2 мирової угоди, до ОСОБА_3 переходить право приватної власності на арештовані об`єкти нерухомого майна, що відчужені ОСОБА_6 за спірними договорами дарування на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зокрема, будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 10-11).

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12.03.2012 роз`яснено ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2011, зокрема серед іншого щодо необхідності визнання за ОСОБА_3 права власності на будівлю складу літ Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 . (Т. 1 а.с. 12-14).

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав №33638032 від 28.03.2012, за ОСОБА_3 на підставі ухвал Сихівського районного суду м.Львова від 07.10.2011 та від 12.03.2012 зареєстровано право власності на будівлю складу літ Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 15 Т.1).

Разом з тим, постановою Львівського апеляційного суду від 06.10.2020 скасовано ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2011 про визнання мирової угоди та ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12.03.2012 про роз`яснення ухвали суду від 07.10.2011, на підставі яких позивач ОСОБА_3 набув у власність будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як випливає з вищевказаної постанови, суд, постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди, вийшов за межі предмета спору, належним чином не перевірив, чи не порушуються такою права, свободи та інтересів третіх осіб щодо будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за якою до ОСОБА_3 перейшло право власності на таке майно. При цьому, оскаржуваною ухвалою від 12.03.2012 про роз`яснення ухвали суду про визнання мирової угоди, фактично змінено зміст ухвали про визнання мирової угоди від 07.10.2011, вирішено питання переходу права власності на нерухоме майно поза межами предмета спору. (а.с. 31-38 Т.2).

Крім цього, в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 15 листопада 2018 р. з громадянином ОСОБА_5 , який набув її у власність за договором купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_11 8 жовтня 2010 р., в порядку реалізації останнім, як іпотекодержателем, заставного майна ОСОБА_16 .

Відповідно до інформації продавця, зазначеної у договорах купівлі-продажу, на момент їх вчинення були відсутні будь-які обмеження речових прав продавців, а також відсутні майнові права і претензії третіх осіб на вказане у договорах майно.

З моменту постановлення оскаржуваних ухвал Сихівського районного суду міста Львова, ОСОБА_3 не звертався з вимогами щодо його речових прав до попередніх власників земельної ділянки, на якій розташована будівля складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку перейшло до нього за цими судовими рішеннями.

30.08.2019 р. представник ОСОБА_3 звернувся з позовом у Сихівський районний суд м. Львова до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину земельної ділянки площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовував належністю ОСОБА_3 на праві власності будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що виникло у нього на підставі оскаржуваних ухвал Сихівського районного суду м. Львова, постановлених у справі № 2-432/11. Вказаний об`єкт знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, яка на підставі договору купівлі-продажу від 15.11.2018 р. перейшла у власність ОСОБА_4 . ОСОБА_4 не визнає право власності ОСОБА_3 на частину земельної ділянки, чинить йому перешкоди у належному користуванні його власністю.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04.09.2019 р. у справі № 464/4720/19 (провадження № 2/464/1600/19) відкрито провадження у зазначеній справі.

Відповідно до правового висновку, висловленого в постанові від 7 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 13 березня 2017 року № 6-1783цс16 та від 06 вересня 2017 року № 6-1099цс17, вважаючи, що саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно щодо якого виник спір, зокрема після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково свідчить про те, що судовим рішенням вирішено питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Натомість питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.

Зважаючи на досліджені судом обставини справи, пред`явлення ОСОБА_3 позову до ОСОБА_4 про визнання права власності на частину земельної ділянки, що перебуває у її власності, враховуючи, що право власності на будівлі складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 виникло у ОСОБА_3 на підставі оскаржуваних ухвал Сихівського районного суду м. Львова, які постановлені судом з грубим порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначеними судовими рішеннями вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 як добросовісного набувача земельної ділянки площею 0,2484 га, кадастровий номер 4610136800:02:003:0020, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 21.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-432/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики, яка перебуває у провадженні Сихівського районного суду м. Львова. Заява обґрунтована тим, що право власності на будівлю складу літ. Ж-1 , що на АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 набув на підставі ухвал Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2011 та 12.03.2012 у справі №2-432/11, які 06.10.2020 Львівським апеляційним судом скасовані та справу направлено до Сихівського районного суду м. Львова для продовження розгляду.

Розглядаючи вищевказане клопотання, суд дійшов висновку, що направлення вищевказаної справи судом апеляційної інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції не перешкоджає розгляду справи про визнання права власності на частину земельної ділянки, оскільки предметом спору у справі №2-432/11 є визнання недійсними договорів дарування та стягнення заборгованості за договором позики, а право власності на будівлю складу літ. Ж-1 , що на АДРЕСА_1 визнане за ОСОБА_3 на підставі мирової угоди у такій справі та після роз`яснення відповідного судового рішення за поданням державного виконавця. Таким чином, підстави вважати, що зібрані на даний час у справі про визнання права власності на частину земельної ділянки докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки право власності на будівлю складу літ. Ж-1 , загальною площею 73,3 кв.м, що у АДРЕСА_1 , виникло у позивача ОСОБА_3 на підставі ухвал Сихівського районного суду м. Львова від 07.10.2011 та від 12.03.2012, які скасовані постановою Львівського апеляційного суду від 06.10.2020.

Керуючись статтями 2, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третьої особи - ОСОБА_5 , про визнання права власності на частину земельної ділянки- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.02.2021.

Головуючий Дулебко Н.І.