Ухвала

від 08.02.2021 по справі 466/860/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/860/21

У Х В А Л А

08 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Донченко Ю.В.

при секретарі Пилипців О.-І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кіт Вікторії Юріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа.

ВСТАНОВИВ :

05.02.2021 р. державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кіт Вікторія Юріївна звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування подання покликається на те, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження № 60290155 з примусового виконання виконавчого листа № 2-8445/2010, що виданий 28.01.2011 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний ощадний банк України заборгованості за договором кредитної лінії №12 від 21.06.2005 року в сумі 346 577,50 грн.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 11 жовтня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, виконавче провадження відкрито постановою від 11.10.2019 року. Також постановою від 11.10.2019 року виконавцем накладено арешт на майно боржника. Постановами від 28.10.2019 року та від 02.11.2020 року накладено арешти на кошти на рахунках в банківських установах. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що у боржника наявне майно на праві власності, а саме земельна ділянка розташована уТернопільській обл., Гусятинський р-н, с/рада Городницька (Реєстраційний номер об`єкта №1779411561216), кадастровий номер: 6121681000:01:001:0286, площею 1,9447 га, дана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільського виробництва, проте звернути стягнення на дану земельну ділянку неможливо, оскільки згідно чинного законодавста існує заборона на відчуження земельних ділянок із таким призначенням.

Державному виконавцю під час проведення виконавчих дій стало відомо, що вказану земельну ділянку ОСОБА_1 здає в оренду ТОВ "Аграрна Городниця" (ЄДРПОУ 40162331). 14.11.2019 року винесено постанову пре звернення стягнення на доходи боржника в порядку ст.68 ЗУ "Про виконавче провадження" та скеровано в ТОВ 'Аграрна Городниця" (ЄДРПОУ 40162331). Також на депозитний рахунок відділу ДВС надійшли кошти у сумі 1400 грн. від доходу боржника та звіт від ТОВ "Аграрна Городниця" від 30.09.2020 року.

Виконавцем на адресу боржника неодноразово надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 не виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив. Також державним виконавцем неодноразово було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, проте доступ не було надано.

Згідно відповідей із реєструючих органів, а саме: ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" те РСЦ МВСУ у Львівській області у ОСОБА_1 відсутнє рухоме та нерухоме майно. Згідно відповіді адресно-довідкового бюро ТУ ДМСУ у Львівській області, останній за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований.

Згідно електронних відповідей із ГУ ПФУ та ДФС у боржника відсутнє офіційне місце праці та доходи (крім орендної плати за користування земельною ділянкою).

За повідомленням Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН- НОМЕР_1 неодноразово перетинав державний кордон України.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 29.11.2019р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_2 виданий 05.10.2016, органом 6190; серії НОМЕР_3 , виданий 07.04.2014, органом 6110; серії НОМЕР_4 , виданий 15.09.2006, органом 4604.

Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно п.8 ст.19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу покладається, крім іншого, запобігання та недопущення виїзду з України осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон. Тимчасове обмеження у праві виїзду за кордом здійснюється судом.

Відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням державного виконавця.

Враховуючи викладене, просить подання задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши подання, дослідивши подані на підтвердження обставин подання докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З огляду на дану норму Конституції України, слід прийти до висновку, що обмеження особи права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, є обмеженням її конституційного права на свободу пересування, гарантованого державою.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кіт В.Ю. перебуває виконавче провадження № 60290155 з примусового виконання виконавчого листа № 2-8445/2010, що виданий 28.01.2011 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний ощадний банк України заборгованості за договором кредитної лінії №12 від 21.06.2005 року в сумі 346 577,50 грн.

Подання державного виконавця мотивовано тим, що боржник не подав декларацію про майно, не виявлено майно боржника, на яке можна звернути стягнення, а саме грошових коштів, нерухомого майна, а також те, що державним виконавцем неодноразово було здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, проте доступ не було надано, даний факт стверджується актом державного виконавця.

Однак, не подання декларації не може свідчити про ухилення від виконання рішення, адже майно у боржника відсутнє, що встановлено самим державним виконавцем, факт приховання майна не встановлено. Відсутність у боржника майна також не свідчить про його ухилення від виконання рішення, а на думку суду навпаки підтверджує об`єктивну неможливість його виконати.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України "Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року (в редакції від 08.03.2011 року).

Стаття 6 зазначеного Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань.

З вище наведених правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання цих зобов`язань.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням державний виконавець повинен послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник, ухиляється від виконання зобов`язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При зверненні до суду з зазначеним поданням державний виконавець не навів жодних доказів про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань та має намір виїхати за кордон, однак за повідомленням Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН- НОМЕР_1 неодноразово перетинав державний кордон України, зокрема за період з 2015 року по 2019 рік систематично виїжджав з України та повертався, а послався, як на підставу для обрання такого обмеження боржнику тільки на те, що останній має боргові зобов`язання. Саме невиконання боржником зобов`язання не свідчить про вчинення ним умисних дій щодо ухилення від виконання такого. Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. ст.81, 258, 259, 260, 353, 354, 441, 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кіт Вікторії Юріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Ю. В. Донченко