Справа № 487/7983/20
Провадження № 2/487/1105/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого-судді А.А. Лагоди
секретаря І.А. Налиснік
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом. Просить визначити, що частки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0567 га, що розташована в АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, є рівними і становлять по Ѕ частини для кожного. Обґрунтовує свої вимоги тим, що померлі являються її батьками. Позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 23.07.2019 року та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 01.04.2015 року. До складу спадкового майна, що залишилось після смерті спадкодавців входить також належна їм на праві спільної сумісної власності земельна ділянка, надана для обслуговування вказаного житлового будинку. Позивач, як спадкоємець за заповітами звернулась до нотаріуса для отримання на її ім`я свідоцтв про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, однак державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частки земельної ділянки після смерті батьків про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.11.2020 року та постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.11.2014 року, через те, що в Державному акті на право власності на земельну ділянку вказано, що земельна ділянка належить двом співвласникам. Розмір часток всіх співвласників вказаної земельної ділянки не встановлений, таким чином земельна ділянка фактично знаходиться у спільній сумісній власності вказаних осіб. У зв`язку із тим, що частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку не виділені, позивач не має можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку.
В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позов підтримає та просила його задовольнити з тих же підстав, що були зазначені у ньому. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за відсутності їх представника до суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з врахуванням одночасного існування чотирьох умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд постановив ухвалу про заочний розгляд даної цивільної справи.
Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 23.07.2019 року (на Ѕ частки житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 01.04.2015року (на Ѕ частки житлового будинку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
До складу спадкового майна, що залишилось після смерті спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 входить також належна їм на праві спільної сумісної власності земельна ділянка, надана для обслуговування вказаного житлового будинку.
Також судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №965957, виданого 17.10.2012 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 481010001002895, Додатку до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №965957 співвласниками земельної ділянки площею 0,0567 га, кадастровий номер 4810136300:12:003:0007, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, є спадкодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Частки в даній земельній ділянці не визначені.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, як спадкоємець за заповітами (заповіт, складений ОСОБА_2 на все належне йому майно 20.09.2012 року, зареєстрований в реєстрі за №1212; заповіт, складений ОСОБА_3 на все належне їй майно 14.09.2006року, зареєстрований в реєстрі за №4-984) звернулась до нотаріуса для отримання на її ім`я свідоцтв про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, однак державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на частки земельної ділянки площею 0,0567 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.11.2020 року за вих. №997/02-31, та постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.11.2014 року, через те, в Державному акті на право власності на земельну ділянку вказано, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить двом співвласникам, в тому числі померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Розмір часток всіх співвласників вказаної земельної ділянки не встановлений, таким чином земельна ділянка фактично знаходиться у спільній сумісній власності вказаних осіб.
Таким чином у зв`язку із тим, що частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку не виділені, позивач не має можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ніш спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ст. 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Поряд із цим, за змістом ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого Спеціалізованого сулу України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753-0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутись з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
У відповідності до ст. 89 ЗК України, земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або па виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
В інформаційному листі Вищого спепіалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 віл 16.05.2013 зазначено, що ...зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні .
Згідно з п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Враховуючи вищенаведене позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 357, 368, 369 1226 ЦК України, ст.ст. 86, 89 ЗК України, ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності - задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві спільної власності на земельну ділянку площею 0,0567 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136300:12:003:0007, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, є рівними і становлять по Ѕ частини для кожного.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач : Миколаївська міська рада, місцезнаходження: 54001, м. Миколаїв, вул.. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573.
Суддя А.А. Лагода
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2021 |
Оприлюднено | 10.02.2021 |
Номер документу | 94751232 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Лагода А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні