Рішення

від 21.01.2021 по справі 686/5659/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5659/19

Провадження № 2/686/1988/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Кшановській Є.З. за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради про визнання незаконним рішення Хмельницької міської ради,-

встановив:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 отримано право власності на земельну ділянку, на підставі рішення Хмельницької міської ради двадцять восьмої сесії №39 від 30.10.2013 р. Про надання громадянам та іноземним громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін та втрату чинності та рішення Хмельницької міської ради п`ятдесятої сесії №26 від 27.05.2015 р . Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надання земельної ділянки у власність громадянам, внесення змін, щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надання земельної ділянки 0,0323 га кадастровий номер 6810100000:05:001:0214 у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель громадської забудовиі спорудАДРЕСА_1 ,житлової та громадської забудови.

Право власності зареєстроване 07.09.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718481468101.

Позивачем 23 січня 2014 року укладено договір купівлі продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , зареєстрована в реєстрі за № ЗО, яка раніше належала ОСОБА_4 .

На підставі рішення Хмельницької міської ради №26 від 27.05.2015 р щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок у власність громадянам, внесення змін, ОСОБА_3 протиправно захвачено в повному обсязі належні позивачу та відповідачу прибудови (дерев`яний хлів та цегляний погріб та огорожа), які остання використовує на власний розсуд, не дозволяючи позивачеві ними користуватися, та в свою чергу захвачена частка належного йому майна - земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться належний на думку позивача, хлів та погріб. Позивач вважає, що дана земельна ділянка повинна знаходитися у спільній сумісній власності.

Відповідно витягу № НВ-0002646602019 від 28.01.2019 року з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:05:001:0214 (цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності гр. ОСОБА_3 .

З приводу отримання копії проекту землеустрою (технічну документацію із землеустрою) Головне управління держгеокадастру у Хмельницькій області листом № 1296/416-18-0.3 від 28.11.2018 року повідомило, що у місцевому фонді документації із землеустрою в Відділі у Хмельницькому районі відсутня документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,323га, яка належить останній за вказаною адресою.

Відповідно договору купівлі - продажу частини житлового будинку від 23 січня 2014 року, який зареєстрований в реєстрі № 29, позивач придбав 61/100 частину житлового будинку з прибудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (шість) разом з дерев`яним хлівом, цегляним погребом.

Вищенаведене підтверджується даними витягу з державного реєстру речових прав про реєстрацію нерухомого майна від 02.10.2018 року № 139882782 також, підтверджується інформація, що ОСОБА_5 є власником 61/100 будинковолодіння по АДРЕСА_1 , в т. ч хліва, погребу та огорожі.

ОСОБА_3 на думку позивача без відома ОСОБА_1 , 07.09.2015 року видано свідоцтво про право власності на сусідню земельну ділянку розміром 0,0323 га кадастровий номер 6810100000:05:001:0214, номер запису про право власності 11063678.

Просить суд визнати незаконним п.2 додатку1 до рішення сесії Хмельницької міської ради Про затвердження проектівземлеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації ізземлеустрою та наданняземельнихділянок у власність громадянам,внесення змін від 27.05.2015р. № 26, щодозатвердження проектуземлеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надання земельноїділянки 0,0323 га кадастровий номер 6810100000:05:001:0214 у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговуванняжитлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)-земля житловоїтагромадської забудови АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення Державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку

25.03.2019 р. ухвалою суду відкрито провадження та справу у підготовче засідання в загальному порядку.

Ухвалою суду 19.12.2019 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання з`явився, вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідно договору купівлі - продажу частини житлового будинку від 23 січня 2014 року, який зареєстрований в реєстрі № 29, позивач придбав 61/100 частину житлового будинку з прибудовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (шість) разом з дерев`яним хлівом, цегляним погребом.

Вищенаведене підтверджується даними витягу з державного реєстру речових прав про реєстрацію нерухомого майна від 02.10.2018 року № 139882782.

Відповідно до договору дарування, посвідченого 31.12.1988 року заступником ст. державного нотаріуса Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Бас Г.В., реєстровий номер 2-3989 ОСОБА_3 є власником 39/100 жилого будинку з прибудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Хмельницького БТІ № 348/01-14 від 05.06.2018 року.

15.05.2018 року за ОСОБА_3 було зареєстроване право власності на 39/100 частки житлового будинку з прибудовами за зазначеною вище адресою, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1233992730 від 15.05.2018 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12.02.2020 року, що набрало законної сили 17.03.2020 року виділено ОСОБА_3 , в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна - 39/100 частину житлового будинку АДРЕСА_3 та складається з: коридор, що позначений на план-схемі технічного паспорта цифрами 1-1 площею 3,5 кв.м., кухню 1-2 площею 12,0 кв.м., зал 1-3 площею 23,4 кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 12,2 кв.м, ванну 1-5 площею 5,1 кв.м., житлову кімнату 1-6 площею 18,8 кв.м., житлову кімнату 1-7 площею 15,2 кв.м, ванну 1-8 площею 7,1 кв.м., коридор 1-9 площею 17,6 кв.м., сходову 1-10 площею 6,0 кв.м., кладову 1-11 площею 1,3 кв.м., сходову 1-12 площею 8,3 кв.м., коридор 1-13 площею 9,1 кв.м, кухню 1-14 площею 11,6 кв.м., зал 1-15 площею 23,6 кв.м, житлову кімнату 1-16 площею 12,6 кв.м., ванну 1-17 площею 9,3 кв.м., ванну 1-18 площею 6,9 кв.м., житлову кімнату 1-19 площею 13,9 кв.м., зал 1-20 площею 33,3 кв.м., всього загальною площею 250,8 кв.м, житловою площею 153,0 кв.м.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 39/100 частину житлового будинку за вище вказаною адресою.

За приписами 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.

Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами 1 та 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації у справі.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності можна зробити висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55, статті 124 Конституції України.

У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатись як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно із статтею 16 ЦК України, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Зважаючи на викладене, судом не встановлено порушення прав позивача, посилання позивача та представника на те, що ОСОБА_3 на думку позивача без відома ОСОБА_1 , 07.09.2015 року видано свідоцтво про право власності на сусідню земельну ділянку розміром 0,0323 га кадастровий номер 6810100000:05:001:0214 є формальними підставами, зазначені обставини також, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільної права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та її Конституції та статті 13 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, відповідно до яких України кожна особа має право на ефективна засіб правового захисту, не заборонений законом.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі № 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі № 590/479/16-ц.

Аналіз наведених вище норм права, встановлені судом обставини справи дають підстави суду дійти висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та не буде ефективним інструментом для його відновлення. Оскільки, на день подання позову будь-яке речове право позивача на спірну земельну ділянку відсутнє, а у разі скасування п.2 додатку до рішення сесії Хмельницької міської ради, позивач не поновить можливого порушеного права.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог

Крім того, позивач та представник не надали суду доказів та не довели яким саме чином порушується його право, як часткового співвласника домоволодіння якому його частка не виділена внатурі.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для задоволення вимоги про визнання незаконним п.2 додатку1 до рішення сесії Хмельницької міської ради Про затвердження проектівземлеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації ізземлеустрою та наданняземельнихділянок у власність громадянам,внесення змін від 27.05.2015р. № 26, щодозатвердження проектуземлеустрою щодо відведення земельної ділянки, та надання земельноїділянки 0,0323 га кадастровий номер 6810100000:05:001:0214 у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговуванняжитлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка)-земля житловоїтагромадської забудови АДРЕСА_3 тому і не має підстав для задоволення похідних вимог про скасування рішення Державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності на зазначену вище земельну ділянку тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради про визнання незаконним рішення Хмельницької міської ради -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С. Стефанишин