Ухвала

від 04.02.2021 по справі 461/11013/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/11013/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/88/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 12.01.2021 року, про накладення арешту на майно, за участю

адвоката ОСОБА_6

особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_7

встановила:

цією ухвалою, задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні за №42020140000000152 від 12 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Накладено арешт на речі та документи, які 05 січня 2021 року вилучені під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 у справі №461/11013/20 від 29 грудня 2020 року у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а саме на наступні речі та документи:

1)Мобільний телефон марки «IPHONE 12» серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , у якому знаходиться сім-карта оператора мобільного зв`язку «КИЇВСТАР» з абонентським номером телефону НОМЕР_4 ;

2)Рішення 75-ї сесії VII-го скликання Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4688 від 05 листопада 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Рясне-Руське» на 2-х арк.. у двох примірниках;

3)Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії та номеру НВ-4614604112020 від 16.11.2020 з додатками на 5 арк.;

4)Заява ОСОБА_10 щодо згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 4625887500:04:001:1442 завірену приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_11 на 1 арк.;

5)Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії та номеру НВ-4613307142020 від 05.06.2020 з додатками на 5 арк.;

6)Рішення 69-ї сесії VII-го скликання Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №3837 від 10 липня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва ОСОБА_10 » на 1-му арк.. у двох примірниках;

7)Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №2184413557 від 30.07.2020 на 1 арк.;

8)Висновок про розгляду документації із землеустрою на 2 арк;

9)Рішення 75-ї сесії VII-го скликання Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №5506 від 23 листопада 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва» на 1-му арк.. у двох примірниках;

10)Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №234882786 від 01.12.2020 на 1 арк.;

11)Флеш-накопичувач марки «SP Silicon Power 8 GB» з пластиковим корпусом чорного кольору;

12)Флеш-накопичувач марки «SUNTRSI» з пластиковим корпусом чорного кольору;

13)Флеш-накопичувач марки «Verbatim» з пластиковим корпусом чорного кольору;

14)Флеш-накопичувач марки «ADATA C906/8GB» з пластиковим корпусом чорного кольору;

15)Системний блок чорного кольору марки «DELL OPTIPLEX 780» серійний номер 8PR84M1;

16)Системний блок чорного кольору марки «GRESSO» серійний номер CMC3030SM408000352;

17)Системний блок чорного кольору марки «VINGA»;

Виконання ухвали покладено на слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 .

Мотивуючи своє рішення слідчий суддя зокрема вказав, що при вирішенніклопотання слідчийсуддя враховуємотиви клопотаннята обґрунтуванняйого слідчим,склад майна,на якеслідчий проситьнакласти арешт,потреби досудовогорозслідування,правову підставудля арештумайна,наслідки арештумайна дляінших осіб,виходячи ізрозумності таспівмірності обмеженняв результатінакладення арештуна майнозавданням кримінальногопровадження.Крім цього, слідчим суддею прийнято до уваги, що є достатні підстави вважати, що збереження речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, ступінь втручання у права та свободи володільця виправдовуюся потребами досудового розслідування.

На дану ухвалу адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати таку та відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про арешт майна вилученого під час проведення обшуку 05.01.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , перелік додається.

Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону встановленими п.3 ч.1 ст.409 КПК України, що є підставою для скасування або зміни судового рішення, також при постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Слідчим суддею, прийнято ухвалу про накладення арешту на майно, без виклику власників майна в судове засідання та без повідомлення про результати розгляду клопотань про арешт майна, що призвело до порушення права власності та права на справедливий суд, унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків

Також, слідчим суддею на порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України не було вчинено жодних дій щодо встановлення та залучення власників тимчасово вилученого майна до розгляду клопотання про арешт такого майна, що призвело до неповного дослідження обставин справи, порушення прав власників вилученого майна надавати слідчому судді свої аргументи та заперечення проти накладення арешту на таке майно.

Пряме порушення слідчим суддею простих за викладенням та однозначно зрозумілих за змістом приписів ч.1 ст.172 КПК України, ч.7 ст.173 КПК України та норм ст.134 КПК України, що свідчить про допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та є підставами для скасування судового рішення в контексті ст. 409 КПК України.

Слідчим суддею, знехтувано загальними засадами кримінального провадження, не додержано основних принципів кримінального судочинства України, не застосовано норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини.

При здійсненні розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя не надав належної оцінки тим обставинам, що у вказаному клопотанні відсутні підстави, мета та належне обґрунтування необхідності арешту майна, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно, яке вилучене у ході проведення обшуку 05.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий повинен був зазначити, яке відношення до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України має майно, що вилучене за вказаною адресою.

Однак, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, з наданих до суду матеріалів клопотання не вбачається.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на манно з метою забезпечення збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є безпідставними та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Отже на даний момент, у зв`язку із вилученням в ОСОБА_7 телефонів, флеш-накопичувачів, системних блоків до комп`ютерів, ОСОБА_7 позбавлений засобів зв`язку, що порушує його звичний ритм життя та позбавляє можливості спілкування з близькими людьми, підтримувати зв`язок із знайомими та колегами. Відсутність системних блоків комп`ютерів унеможливлює можливість навчатися та розвиватися дітей ОСОБА_7 .

Разом з тим, з наданих в обгрунтування клопотання документів, вбачається, що відносно ОСОБА_7 відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування відносно нього не здійснюється.

Отже, доводи про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно ОСОБА_7 з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.

Крім того, відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували, що тимчасово вилучене майно набуте кримінально - протиправним шляхом або отримане особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто, що майно ОСОБА_7 є речовими доказами у розумінні положень ст. 98 КПК України.

Більше того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказують на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167. ст. 98 КПК України.

Крім того, інформація вказана у клопотанні носить неприпустимо узагальнений характер, не дає достатніх підстав для обмеження користування вказаного у клопотанні майна шляхом його арешту. Підозра у даному кримінальному провадженні нікому не висунута, даних про претензії щодо відшкодування шкоди потерпілими немає.

Отже, доводи про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.

При постановлені оскаржуваної ухвали слідчий суддя в тексті рішення не навів належних підстав та аргументів якими мотивоване рішення, на противагу вказаним вимогам оскаржувана ухвала ґрунтується на припущеннях та застосуванні загальних фраз, таких як: «слідчий суддя враховує мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим» - проте які саме мотиви враховує слідчий суддя в ухвалі не зазначено. Також належним чином не обґрунтовано твердження слідчого судді «що є достатні підстави вважати, що збереження речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування», адже які саме «достатні підстави» слідчим суддею не вказано.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію оскаржуваної ухвали представником ОСОБА_7 отримано 19.01.2021, про що в матеріалах справи міститься розписка, тому строк подання апеляційної скарги завершується 25.01.2021.

Заслухавши доповідь судді, виступ власника майна та його представника адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили задоволити її, перевіривши матеріали клопотання, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції слідча ОСОБА_8 пояснила, що в її провадженні перебуває кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364 КК України, накладення арешту є необхідним, оскільки на даний час вилучені на підставі ухвали слідчого судді ноутбуки, флеш носії, мобільні телефони, системні блоки досліджуються. Згідно доручення слідчого вилучені предмети досліджуються згідно листа підрозділами СБУ з залученням спеціалістів і в подальшому речі, які не будуть мати відношення до кримінального правопорушення будуть повернуті власникам.

Згідно ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання про арешт майна відповідає вказаним нормам закону.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним управлінням Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42020140000000152 від 12 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання владою та службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки

Так, досудовим розслідуванням, зокрема, встановлено, що службовими особами Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області протиправно передано у власність фізичних осіб низку земельних ділянок із цільовим призначенням для веденням індивідуального садівництва за рахунок земель лісового фонду, які належать до державної власності та перебувають в постійному користуванні Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» та розташовані на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.

Ухвалою слідчого судді від 29 грудня 2020 року наданий дозвіл на проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Згідно протоколу обшуку від 05 січня 2021 року в приміщенні за вказаною вище адресою виявлено та вилучено ряд речей і документів.

Постановою слідчого від 06 січня 2021 року вилучені речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчої правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, слід визнати необґрунтованими.

При перевірці справи в апеляційному порядку допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, на що покликається захисник в апеляційній скарзі, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, не виявлено.

З урахуваннямвикладеного колегіясуддів вважає,що ухвалуслідчого суддінеобхідно залишитибез зміни,а апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 170-174, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 січня 2021 року, про накладення арешту на речі та документи які були вилучені під час проведення обшуку - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4