Ухвала

від 04.02.2021 по справі 761/40337/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/892/2021 (761/40337/20) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ТОВ «Лілія Тигрі», адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудового розслідування, органів Державної фіскальної та прикордонної служби Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32020100110000062 від 11.11.2020, про арешт майна на олію у кількості 5410 т. 730 кг. (п`ять тисяч чотириста десять тон сімсот тридцять кілограм), яка вироблена ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397) з насіння соняшнику сумнівного походження та знаходиться в резервуарах за адресою: Одеська область, сільрада Визирська, комплекс будівель та споруд № 5, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення, виробничі потужності, які використовуються службовими особами ТОВ «Рисоіл ЮГ».

Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав на необгрунтованість та недоведеність необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у зв`язку із чим прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на речові докази, а саме: на олію у кількості 5410 т. 730 кг. (п`ять тисяч чотириста десять тон сімсот тридцять кілограм), яка вироблена ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397) з насіння соняшнику сумнівного походження та знаходиться в резервуарах за адресою: Одеська область, сільрада Визирська, комплекс будівель та споруд № 5, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення, виробничі потужності, які використовуються службовими особами ТОВ «Рисоіл ЮГ».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що олія вироблена з насіння соняшнику сумнівного походження та визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Стверджує, що під час обшуку працівниками ТОВ «Рисоіл ЮГ» не надано слідчому можливості здійснити відібрання зразків олії, яка знаходиться в резервуарах для проведення експертизи. Додає, що слідчим суддею не враховано, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також прокурор вказує про наявність підстав вважати, що речі, а саме олія, можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами причетними до вчинення правопорушення, оскільки прямо свідчать про обставини вчиненого кримінального правопорушення. Вказує, що висновки слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна необґрунтовані та невмотивовані.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження №32020100110000062, відомості про яке 11.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

10.12.2020 прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудового розслідування, органів Державної фіскальної та прикордонної служби Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на олію у кількості 5410 т. 730 кг. (п`ять тисяч чотириста десять тон сімсот тридцять кілограм), яка вироблена ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397) з насіння соняшнику сумнівного походження та знаходиться в резервуарах за адресою: Одеська область, сільрада Визирська, комплекс будівель та споруд № 5, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення, виробничі потужності, які використовуються службовими особами ТОВ «Рисоіл ЮГ».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні даногоклопотання прокурора про арешт майна.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами провадження встановлено, що слідчим управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби розслідується кримінальне провадження №32020100110000062, відомості про яке 11.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до фабули якого, громадянин ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно з громадянами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими слідством особами, використовуючи при цьому реквізити ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397), ТОВ «Маслозавод південна олія» (код ЄДРПОУ 41424245), ПП «Приватна Фірма-Таурег» (код ЄДРПОУ 35652734) у період 2019-2020 років здійснювали продаж товарно-матеріальних цінностей за готівкові грошові кошти в адресу підприємств реального сектору економіки, при цьому не відображаючи дані операції у бухгалтерському та податковому обліку вказаних підприємств, що призвело до ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів у особливо великих розмірах.

Колегія суддів дослідивши додані ініціатором клопотання матеріали, дійшла висновку про відсутність належного обгрунтування необхідності накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Посилання прокурора на підстави для скасування ухвали слідчого судді містять виключно перелік обставин викладених прокурором у своєму клопотанні про арешт майна, проте наведені обставини не знайшли свого підтвердження, оскільки додані до клопотання докази не містять підтвердження фактів та обставин, на які посилається апелянт.

Так, прокурором додано до свого клопотання Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову про визначення групи прокурорів від 13.11.2020, постанову про внесення змін до слідчої групи та призначення старшого слідчого від 01.12.2020, висновок економічного дослідження №20/11-20-1 від 20.11.2020, рапорти старшого оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу 4 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_15 , запити МЮУ Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 17.11.2020, протокол огляду фінансової та податкової звітності ТОВ «Маслозавод південна олія» (код ЄДРПОУ 41424245) за допомогою АІС «Податковий блок» від 17.11.2020, протокол огляду фінансової та податкової звітності ТОВ «Маслозавод південна олія» (код ЄДРПОУ 41424245), ТОВ «ЛІЛІЯ-ТИГРІ» (код ЄДРПОУ 41540397) за допомогою АІС «Податковий блок» від 18.11.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 20.11.2020, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020, протокол обшуку від 03.12.2020, постанову про визнання речовими доказами від 07.12.2020.

Разом з цим, жоден з доданих прокурором документів, на переконання колегії суддів, не містить процесуальних обгрунтувань відношення вилученої під час обшуку олії до майна, вилученого в рамках кримінального провадження №32020100110000062 від 11.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а є лише документами про вчинення певних процесуальних та слідчих дій, з яких не вбачається, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як того вимагають положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Також не можуть бути підставою для арешту майна обставини викладені у рапортах оперативних співробітників та протоколах допиту оперативних співробітників СБ України, оскільки з цих документів не вбачається, з яких саме джерел їм стала відома інформація про обставини справи, що виключає можливість для висновку про допустимість цих доказів, тоді як аналіз доказів, зокрема щодо їх допустимості є обов`язком слідчого судді, відповідно до положень ст. 94 КПК України.

Крім того, також необхідним буде звернути увагу на той факт, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020 дозвіл надано на проведення обшуку у офісних, складських приміщеннях, виробничих потужностях за адресою: Одеська область, сільрада Визирська, комплекс будівель та споруд № 5, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення, виробничі потужності, які використовуються службовими особами ТОВ «Рисоіл ЮГ» у своїй діяльності, з метою відшукання та вилучення первинних фінансово-господарських документів, а не матеріальних цінностей (а.с. 76-79).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що копії матеріалів, доданих до клопотання, не завірені у передбачений Законом спосіб, у зв`язку із чим не можуть бути підставою для жодних висновків щодо обставин викладених у клопотанні.

Таким чином відсутні підстави для втручання у права і свободи власника майна через недоведеність необхідності цього, як передбачено ст. 132 КПК України.

Необхідним буде відмітити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути безумовною підставою для арешту майна, враховуючи, що ініціатор клопотання, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні про арешт майна.

Таким чином, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора, з урахуванням наведеного, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудового розслідування, органів Державної фіскальної та прикордонної служби Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32020100110000062 від 11.11.2020, про арешт майна на олію у кількості 5410 т. 730 кг. (п`ять тисяч чотириста десять тон сімсот тридцять кілограм), яка вироблена ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397) з насіння соняшнику сумнівного походження та знаходиться в резервуарах за адресою: Одеська область, сільрада Визирська, комплекс будівель та споруд № 5, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення, виробничі потужності, які використовуються службовими особами ТОВ «Рисоіл ЮГ», залишити без змін, а апеляційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудового розслідування, органів Державної фіскальної та прикордонної служби Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4