Іванківський районний суд Київської області
смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52
Справа 2-394/10.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П., при секретарі Ашуркіну Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання відповідача зробити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до відповідача з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити їм основну та додаткову пенсію з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2009 року відповідно до ст.. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .
Позивачка посилаються на те, що вона є інвалідом 2 групи, категорії 1 внаслідок захворювання, пов`язаного з ЛНА на ЧАЕС.
Вона звернулися до відповідача із заявою про перерахування їм пенсії як інваліду 2 групи, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи та перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю особам, віднесеним до категорії 1 (інвалід 2 групи), оскільки відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, особам, віднесеним до категорії 1 (інвалідам 2 групи) відповідно до ст. 50 цього ж закону складає 75% мінімальної пенсії за віком. У перерахуванні такої пенсії їй було відмовлено.
Позивачка вважає відмову відповідача у перерахуванні та виплаті недоотриманих сум відповідно до визначених Законом розмірів незаконними, просить визнати такі дії неправомірними, зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити недотриману пенсію та додаткову пенсію відповідно до вимог ч.4 ст. 54 та ст. 50 зазначеного Закону.
Позивачка у судове засідання не з`явилась, написала заяву про те, що позов підтримує, просить справу розглянути без п участі.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, про день і час слухання справи повідомлений вчасно, надіслали суду письмове заперечення, в якому позов не визнають, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі діяло в межах чинного законодавства України, визнавши, що відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.
Проте, ч.3 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1цієї статті, застосовано виключно для визначення пенсії, призначених згідно із цим законом, а тому щодо пенсіонерів, яким призначена пенсія за іншими законами, він не застосовується. Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Відповідач діяв у межах бюджетного законодавства, постанов КМ України, якому відповідно до ст.. 62 Закону України Поро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надано право роз`яснення порядку застосування цього закону. Крім того у запереченні зазначено, що позивачка працює, а тому не отримує пенсійному фонду доплату, передбачену ст.. 39 Закону - за проживання та роботу у радіоактивно забрудненій зоні - такі виплати проводяться за місцем роботи.
Відповідач просить у задоволенні позову позивачу відмовити.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є учасником ЛНА на ЧАЕС 1986 року, отерпілими 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджено відповідними посвідченнями, довідками МСЕК ( а.с.___). Позивачка, проживаючи у смт. Іванків Київської області, отримує нараховану відповідачем пенсію: 1250,82 грн. ( основна пенсія). Додаткова пенсія у обох з 01.02.1997 року по 31.12.2007 року - 12,47 грн., з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року-94 грн., з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року - 96, 20 грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року - 96,40 гри., з 01.10.2009 року по 31.10.2009 року - 99,60 грн., а з 01.11.2009 року-114,60 грн. (а.с.).
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірах інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.4 ст. 54 цього ж закону „ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим ... по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Позовні вимоги позивачки охоплюють періоди, коли діяли зазначені вище норми Закону (виключено періоди, коли дія призупинялась і до визнання змін неконституційними).
Посилання відповідача на те, що ст. 28 Закону України „ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування » щодо розміру мінімальної пенсії за віком не може застосовуватися до визначення розміру пенсії, призначеної за Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , суд вважає некоректним, оскільки в останньому визначено за базу для обрахування пенсії саме мінімальну пенсію за віком. ,
Пнсія та додаткова пенсія позивачу нараховувалася та виплачувалася саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з якого виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплати Пенсійний фонд немає, оскільки вони не фінансуються з коштів пенсійного фонду. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі „Кочко проти України» в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах доки відповідні положення є чинними П 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань » .
З ст. 62 Закону слідує, що Кабінет Міністрів України дає роз`яснення порядку застосування Закону, і аж ніяк не встановлює розмір компенсацій, чи змінює той, що вже вказаний в Законі. А отже постанови КМ України, на які посилається у своєму запереченні відповідачі, як на підставу відповідності своїх дій чинному законодавству (№523 від 30.05.1997 року, № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року) є такими, що не відповідають нормам ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , що визначав за базу обрахунку пенсії таким особам з розрахунку мінімальної пенсії за віком.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п. 1) та основи соціального захисту ( п.6).
Згідно з ч,2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст.50, 54 Закону, є неправомірною.
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов`язком держави (ст.3), права і свободи людини є нововідчеженими та непорушними (ст.21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бузи звужений ( ст.22).
Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які н призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.
Таким чином, враховуючи те, що зазначені вище зміни до ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнані неконституційними, а отже втратили чинність саме з цього дня, відповідно чинними на з того ж дня і по даний час є попередня редакція цих статей, тому позов слід задовольнити частково: визнати дії відповідача неправомірними та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу недоплачених сум основної та додаткової пенсії у розмірах, визначених цими статтями за період з з 09.07.2007 року по 31.21.2007 року та з 22.05.2008 року. Подальший перерахунок та виплата пенсій позивачці має проводитись відповідачем з урахуванням змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зміни мінімальної пенсії за віком.
В частині позовних вимог перерахування та виплати допомоги, передбаченої ст. 39 Закону слід відмовити, оскільки позивачка працює і відповідачем їм така допомога не нараховується та не виплачується.
На підставі викладеного, ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , керуючись ст. 5, 10, 57, 60, 64, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито» , суд
ВИРІШИВ:
1.Цивільний позов задовольнити.
2.Визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсій позивачці у розмірах, менших, ніж передбачено Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи неправомірними.
3.Зобов*язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, а саме: основної пенсії, виходячи з встановлених розмірів 8 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 зазначеного закону за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року та стягнути перераховані недоплачені кошти з урахуванням вже виплачених сум.
4.Від сплати судового збору сторони звільнити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з моменту його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і протягом 20 днів з дня подачі такої заяви - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. А якщо заява була подана, але у встановлений строк не подано апеляційну скаргу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Суд | Іванківський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2010 |
Оприлюднено | 10.02.2021 |
Номер документу | 94757758 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іванківський районний суд Київської області
Слободян Н. П.
Цивільне
Іванківський районний суд Київської області
Слободян Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні