Постанова

від 21.01.2021 по справі 910/4682/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Справа№ 910/4682/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

секретар судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: директор Супрун О.М.;

від відповідачів: 1. не з`явились;

2. не з`явились;

3. не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 (повне рішення складено 09.11.2020)

у справі № 910/4682/20 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка"

до Державної казначейської служби України;

Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області;

Харківська обласна прокуратура

про відшкодування 1 041 355,30 грн. майнової шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування 1 041 355,30 грн. майнової шкоди завданої неправомірними діями посадових осіб Харківської обласної прокуратури на підставі ст.ст. 22, 321, 1166, 1173, 1174, 1176 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено, наявності всіх елементів складу господарського правопорушення в діях третього відповідача, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між вказаними збитками та протиправною поведінкою. За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачами, а тому в позові про відшкодування йому 1 041 355,30 грн майнової шкоди слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду від 28.10.2020, Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник не погоджується із рішенням господарського суду та вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права України, що призвело до прийняття зазначеного рішення.

Скаржник вказує на те, що всі незаконні дії підтверджені рішенням суду, в яких неправомірні дії прокуратури Харківської області визнані незаконними та ці незаконні дії привели до збитків завданих позивачу, розмір завданих збитків зазначено в позовній заяві, та причинний зв`язок між збитками та неправомірними діями, проте з даного випадку судом першої інстанції нічого не було зазначено в своєму рішенні.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, другий відповідач у відзиві, наданому суду 14.12.2020, просив рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, вказуючи на те, що додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено, всі обставини, на які вказує позивач в апеляційній скарзі, досліджувались в суді першої інстанції. Залучення або незалучення до участі у таких категоріях спорів орган казначейства не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі та встановлення фактичних обставин, оскільки Казначейство або його територіальний орган не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача, що підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц. Головне управління не порушувало інтересів та охоронюваних законом прав позивача. Як на підставу своїх вимог щодо відшкодування державою майнової шкоди в розмірі 1 041 355,30 грн. позивач посилається на Закону України Про оренду землі , але відповідно до ст. 28 цього Закону орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав внаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, однак, до предмету позову не входить вимога про відшкодування збитків внаслідок невиконання умов договору оренди землі орендодавцем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/4682/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Суддя-доповідач доповів колегії суддів про закінчення проведення підготовчих дій та про необхідність призначення справи до розгляду.

Враховуючи те, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка" апеляційну скаргу подано безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду у відповідності до ч. 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4682/20 у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 21.01.2021.

28.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/4682/20.

Явка учасників у судове засідання

У відзиві на апеляційну скаргу другого відповідача, міститься прохання розглядати справу без участі представника Головного управління.

Представники першого та третього відповідачів у судове засідання, призначене на 21.01.2021, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників першого та третього відповідачів.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом позову є вимоги позивача про відшкодування йому 1 041 355,30 грн. майнової шкоди (збитків), яка завдана неправомірними діями посадових осіб Прокуратури Харківської області (яка перейменована з Прокуратури Харківської області на Харківську обласну прокуратуру), якою 23.06.2017 оскаржено рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2269/16 та з якою позивач судився майже два роки і такими діями з жовтня 2017 року по другий квартал 2019 року його було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках та отримувати прибуток, у зв`язку з чим позивачем недоотримано прибуток на загальну суму 1 041 355,30 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.09.2016 у справі № 922/2269/16 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права оренди земельних ділянок, позов задоволено визнано право оренди позивача на земельні ділянки за кадастровими номерами: 6321688800:01:002:0131, 6321688800:01:002:0132, 6321688800:01:001:0207, 6321688800:02:001:0033, 6321688800:02:003:0089, 6321688800:02:001:0032, 6321688800:01:001:0208 строком до 12.04.2020.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 у справі № 922/2269/16, апеляційну скаргу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави задоволено, рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 922/2269/16, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у справі № 922/2269/16 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 922/2269/16 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 без змін.

Позивач зазначає, що з жовтня 2017 року по другий квартал 2019 року останнього неправомірними діями посадових осіб прокуратури Харківської області незаконно було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках та отримувати прибуток.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Так, за змістом ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 цього Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.ст. 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та осіб.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, в яких зазначено про те, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого внаслідок порушення належного йому майнового права та (або) ушкодженні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Натомість належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази.

З матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями органів держави (у даному випадку відповідачів) та збитками, які позивач зазнав, як вказує позивач у зв`язку із позбавленням його можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках та отримувати прибуток, у зв`язку з чим позивачем недоотримано прибуток на загальну суму 1 041 355,30 грн., також не встановлено наявності складу цивільного правопорушення для стягнення шкоди, зокрема, неправомірності дій/бездіяльності відповідачів та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, у зв`язку із чим колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Твердження скаржника про те, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб Прокурати Харківської області ТОВ АФ ім. Т.Г. Шевченка незаконно було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках та отримувати прибуток та те що незаконні дії підтверджуються судами, а отже і не потребують додаткового доказування є безпідставними, оскільки предметом розгляду у справі № 922/2269/16, судове рішення у якій надано позивачем, як доказ незаконних дій прокуратури, не було оцінка дій правомірності прокуратури та не встановлювався факт неправомірних дій.

З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що вимоги позивача про відшкодування 1 041 355,30 грн. майнової шкоди завданої неправомірними діями посадових осіб Харківської обласної прокуратури на підставі ст.ст. 22, 321, 1166, 1173, 1174, 1176 ЦК України є такими, що не підтверджені матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів вважає рішення Господарського міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 про відмову у задоволенні позову законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його зміни або скасування не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі № 910/4682/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка".

4. Справу № 910/4682/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 27.01.2021.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич