Постанова

від 27.01.2021 по справі 910/16082/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа№ 910/16082/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Куксова В.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 27.01.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a>

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 (повний текст рішення складено 14.02.2020) у справі №910/16082/19 (суддя Бойко Р. В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (нова назва підприємства згідно витягу ЄДР - Акціонерне товариство "Інститут транспорту нафти")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a>,

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни

про визнання недійсними договорів, скасування записів про державну реєстрацію та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Інститут транспорту нафти звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест про визнання недійсними договорів, скасування записів про державну реєстрацію та витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство Інститут транспорту нафти вказує, що від його імені зазначені договори позики та іпотеки були укладені із перевищенням повноважень, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними. Водночас, оскільки вибуття із власності Публічного акціонерного товариства Інститут транспорту нафти квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_3, розташованих за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44, а також нежитлового приміщення, нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 58,3 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, буд. 3, відбулось на підставі вказаних договорів, то останні підлягають поверненню у власність позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" задоволено частково.

Визнано недійсним договір позики №1 від 21.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №2 від 24.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №3 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №4 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №5 від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №6 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №7 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір позики №8 від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211).

Визнано недійсним договір іпотеки №б/н від 24.09.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за №10709.

Визнано недійсним договір іпотеки №б/н від 04.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за №11013.

Визнано недійсним договір іпотеки №б/н від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за №11015.

Визнано недійсним договір іпотеки №б/н від 05.10.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій Марією Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за №11020.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав номер 30057216, щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211) права власності на нежитлове приміщення, нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 58,3 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1753264180000, номер об`єкта в РНВН: 35534951, та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45271025 від 29.01.2019.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав номер 30051847, щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211) права власності на квартиру, загальною площею 117,3 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. Урлівська. буд. 11/44, кв. 390, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1752998380000, та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45265146 від 29.01.2019.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію прав номер 30048359 щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211) права власності на квартиру, загальною площею 113,4 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44, кв. 99, та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45261490 від 29.01.2019.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a> (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, буд. 21 А; ідентифікаційний код 38135211) на користь Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" (04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код 00148429) судовий збір у розмірі 28 815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Судове рішення мотивоване наступним:

- суд вказав, що ОСОБА_1 не вправі укладати оспорювані правочини в якості Генерального директора ПАТ "Інститут транспорту нафти" за відсутності рішення колегіального виконавчого органу ПАТ "Інститут транспорту нафти" (Дирекції) про наділення його такими повноваженнями на період відсутності Генерального директора (ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства");

- судом встановлено обставини, які свідчать як про обізнаність ТОВ "Екосолар Інвест" із відсутністю у виконуючого обов`язки Генерального директора Бабича Є.П. повноважень, так і про укладення спірних договорів виключно з метою заволодіння нерухомим майном ПАТ "Інститут транспорту нафти";

- сторонами не надано, а судом відповідно не встановлено належних та допустимих доказів щодо видачі Заворотнім В.Ф., відомості про якого як про керівника ПАТ "Інститут транспорту нафти" на момент укладання оспорюваних договорів містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності Бабичу Є.П. на укладання оспорюваних договорів від імені позивача;

- оскільки державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" права власності на спірне нерухоме майно на підставі документів, які визнані судом недійсними, державна реєстрація таких прав підлягає скасуванню;

- керуючись приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність з метою ефективного захисту порушених прав Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав, які були прийняті на підставі правочинів, які визнані судом недійсними, та на підставі яких були прийняті скасовані судом записи;

- разом з тим, суд вказав, що вимога про витребування спірного майна від відповідача є передчасною, оскільки позивач просив суд витребувати із незаконного володіння відповідача нерухоме майно, володіння яким підтверджується, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку, то задоволення судом вимог про визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки та про скасування запису про державну реєстрацію права власності за відповідачем такого майна, а також вихід за межі позовних вимог і скасування рішень про державну реєстрацію прав, на підставі яких було вчинено спірні записи, в повній мірі відновлює права ПАТ "Інститут транспорту нафти" на спірну квартиру.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року у справі № 910/16082/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Скаржник вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест стверджує, що факт надання/отримання грошових коштів позивачем сторонами не заперечується, що підтверджує факт реальності договорів позики, а грошові кошти по договорам позики так і не були повернуті, а судом першої інстанції було залишено поза увагою, що реально договори позики були виконані;

- апелянт звертає увагу, що на момент підписання договорів іпотек приватний нотаріус здійснювала перевірку повноважень учасників правочину, що на думку скаржника спростовує обгрунтування рішення щодо недобросовісної обізнаності ТОВ Екосолар Інвест ;

- апелянт стверджує, що позивачем не доведено, що відповідач знав або міг знати про обмеження посадових осіб позивача на предмет того, що у Заворотнього В.Ф. відсутні повноваження на підписання оспорюваних правочинів;

- відповідач звертає увагу, що дійсність оспорюваних правочинів розглядалась у справі №910/1751/19, де такі правочини визнані дійсними постановою ПАГС від 20.11.2020;

- стосовно висновку суду на предмет того, що основна діяльність ТОВ Екосолар Інвест зовсім інша і не направлена на наданні фінансової допомоги апелянт зазначає, що усі договори позики є безпроцентними, а тому скаржник не обмежений у праві укладати відповідні господарські договори з будь - яким суб`єктом господарювання.

15.04.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Куксов В. В.

16.04.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Інститут транспорту нафти надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест пропущений процесуальний строк та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/16082/19.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.06.2020.

28.05.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі; просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач вважає, що твердження апелянта не спростовують висновків суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 розгляд справи відкладено на 04.08.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 розгляд справи відкладено на 08.09.2020.

14.08.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Інститут транспорту нафти надійшли пояснення, у яких зазначено, що обставини, встановлені Господарським судом міста Києва від 14.07.2020 у справі №910/16406/19, мають значення для цієї справи та просить їх врахувати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 розгляд справи відкладено на 23.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 розгляд справи відкладено на 10.11.2020.

05.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, де він наполягає, що сторони не заперечують фактичного виконання договору позики - перерахування коштів та наводить аргументи на спростування твердження щодо необхідності рішення Наглядової Ради для укладення правочинів.

19.10.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Інститут транспорту нафти надійшли пояснення, у яких позивач заперечує проти наданих скаржником пояснень, вважає їх хибними та не підтвердженими доказами.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4428/20 від 10.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Скрипка І. М., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/16082/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 09.12.2020.

02.12.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

04.12.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Інститут транспорту нафти надійшла заява про дотримання строку розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5130/20 від 07.12.2020, у зв`язку з тим, що суддя Скрипка І. М. перебуватиме у відпустці 09.12.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Куксов В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/16082/19 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та ухвалено розгляд справи здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/16082/19 на 27.01.2021.

25.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, де заявник наводить судову практику у подібних правовідносинах.

27.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест надійшло клопотання, у якому заявник просить витребувати банківські виписки за період з 21.09.2018 по 31.12.2018 з АТ Альфа Банк по р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 00148429.

27.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання, у якому адвокат повідомляє, що лікується вдома та має намір брати участь в судових засіданнях, на підтвердження чого долучає квитки на потяг.

27.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про дотримання строку розгляду апеляційної скарги.

27.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про відвід судді Шаптали Є.Ю. від розгляду даної справи.

27.01.2021 в судове засідання з`явився представник позивача та надав пояснення у справі та з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, поданого під час апеляційного провадження, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

27.01.2021 в судовому засіданні колегією суддів розглянуто заяву про відвід судді Шаптали Є.Ю. від розгляду даної справи та оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Шаптали Є.Ю. від розгляду справи №910/16082/19.

Крім того, судова колегія розглянула клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та з`ясувала думку позивача, який заперечував проти його задоволення. Слід зазначити, що колегією суддів враховано всі документи та пояснення, надані сторонами в межах розгляду справи; враховано заяви про дотримання строку розгляду апеляційної скарги. Також суд звертає увагу, що представник апелянта був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи неодноразово відкладався, тому судова колегія дійшла висновку, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що адвокат має можливість брати участь у судовому засіданні поза межами суду дистанційно - у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, зокрема, за допомогою сервісу "EASYCON".

Разом з тим, судом розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест , у якому заявник просить витребувати банківські виписки за період з 21.09.2018 по 31.12.2018 з АТ Альфа Банк по р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 00148429. Дослідивши таке клопотання, з`ясувавши думку позивача, з огляду на те, що заявником не доведено, що ним вчинено заходи для одержання цих доказів самостійно та враховуючи, що справа знаходиться на стадії апеляційного розгляду, а Товариством з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест не зазначено причини неможливості подання чи ініціювання витребування таких доказів в суді першої інстанції, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.09.2018 відбулось засідання Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти" у складі: Чепердак М.Г. - голова наглядової ради, Грищенко Д.І. - секретар наглядової ради, Носачук І.І. - член наглядової ради, на якому прийнято рішення, що оформлено протоколом №2/09/2018 від 19.09.2018 (надалі - рішення Наглядової ради від 19.09.2018). На вказаному засіданні вирішено:

1) затвердити визначені умови та строки договорів позики, іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест";

2) надати повноваження виконуючому обов`язки Генерального директора ПАТ "Інститут транспорту нафти" Бабичу Є.П. підписати договори позики та іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" на загальну суму 4 000 000,00 грн. та на визначених умовах, з усіма правами та обов`язками визначеними Статутом товариства.

В подальшому ПАТ "Інститут транспорту нафти" (як позичальник) та ТОВ "Екосолар Інвест" (як позикодавець) уклали вісім договорів позики:

1) договір позики №1 від 21.09.2018; на суму 500 000,00 грн. із строком повернення до 21.12.2018, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

2) договір позики №2 від 24.09.2018 на суму 500 000,00 грн. із строком повернення до 24.12.2018, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

3) договір позики №3 від 04.10.2018 із загальною сумою позики 500 000,00 грн. та строком повернення до 04.01.2019, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

4) договір позики №4 від 04.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000,00 грн. та строком повернення до 04.01.2019, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

5) договір позики №5 від 04.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000,00 грн. та строком повернення до 05.01.2019, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

6) договір позики №6 від 05.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000,00 грн. та строком повернення до 05.01.2019, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

7) договір позики №7 від 05.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000,00 грн. та строком повернення до 05.01.2019, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою;

8) договір позики №8 від 05.10.2018 із загальною сумою позики у розмірі 500 000,00 грн. та строком повернення до 05.01.2019, позикодавець немає права на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою (надалі разом - Договори позики).

Договори позики зі сторони ПАТ "Інститут транспорту нафти" укладені виконуючим обов`язки Генерального директора Бабичем Є.П., який діяв на підставі Статуту та уповноважений Наглядовою радою (протокол від 19.09.2018 року №2/09/2018), що відповідно зазначено в усіх Договорах позики.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договорами позики між ПАТ "Інститут транспорту нафти" (як іпотекодавець) та ТОВ "Екосолар Інвест" (як іпотекодержатель) було укладено договори іпотеки:

1) договір іпотеки б/н від 24.09.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договором позики №1 від 21.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за №10709. Відповідно до п. 1.1. даного договору предметом іпотеки є нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, будинок №3 загальною площею 58,30 кв.м.;

2) договір іпотеки б/н від 04.10.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договором позики №2 від 24.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за №11013. Відповідно до п. 1.1. предметом іпотеки є квартира НОМЕР_2, розташована у будинку №11/44 по вул. Урлівська в м. Києві, загальна площа квартири 117,30 кв.м., житлова площа - 55,60 кв.м.;

3) договір іпотеки б/н від 05.10.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договорами позики №3; №4; №5 від 04.10.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за №11015. Відповідно до п. 1.1. предметом іпотеки є нежитлові будівлі, розташовані за адресою місто Київ, вул. Сирецька 43, загальна площа нежитлових приміщень - 2 759,1 кв.м.;

4) договір іпотеки б/н від 05.10.2018 для забезпечення в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за договорами позики №6, №7, №8 від 05.10.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гладій М.О. та зареєстрований у реєстрі за №11020. Відповідно до п. 1.1. предметом іпотеки є квартира НОМЕР_3, розташована у будинку №11/44 по вулиці Урлівська в м. Києві, загальна площа квартири 113,40 кв.м., житлова площа - 51,90 кв.м. (надалі разом - Договори іпотеки).

Договори іпотеки зі сторони ПАТ "Інститут транспорту нафти" укладені виконуючим обов`язки Генерального директора Бабич Є.П., який діяв на підставі Статуту в новій редакції, зареєстрованого Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 12 травня 2010 року, номер запису 10741050010015739 та Протоколу №2/09/2018 засідання Наглядової ради від 19.09.2018.

Тобто, спір у даній справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про відсутність у виконуючого обов`язки Генерального директора Бабич Є.П. повноважень на укладення Договорів позики та Договорів іпотеки, а відтак останні підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Також позивач стверджує про наявність правових підстав для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ТОВ "Екосолар Інвест", які були вчинені за наслідками звернення стягнення на предмети іпотеки на підставі Договорів іпотеки, а спірне нерухоме майно підлягає витребуванню від відповідача.

Щодо вимог позивача про визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки судом встановлено наступне.

Позивач вказує на недійсність Договорів застави та Договорів іпотеки посилаючись на те, що Статутом ПАТ "Інститут транспорту нафти" не передбачено повноважень генерального директора на укладення договорів, які за обсягом або в грошовому еквіваленті перевищують 200 000,00 грн., та укладення відповідних правочинів підлягає узгодженню з наглядовою радою, в той час як відповідної згоди Наглядовою радою ПАТ "Інститут транспорту нафти" не надавалось, а у виконуючого обов`язки генерального директора позивача ОСОБА_1 під час укладення спірних правочинів були відсутні повноваження на укладення оспорюваних договорів.

В силу приписів статтей 2, 80, 91, 92 Цивільного кодексу України юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як передбачено частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Разом з цим, абз. 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З огляду на наведене, договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Так, оспорювані правочини зі сторони ПАТ "Інститут транспорту нафти" укладені виконуючим обов`язки Генерального директора ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту та Протоколу №2/09/2018 засідання Наглядової ради від 19.09.2018.

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/9567/16 визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Інститут транспорту нафти", оформлене Протоколом загальних зборів акціонерів №22 від 29.04.2016, яким, зокрема, було обрано членів Наглядової ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Венечі Холдінг Лімітед.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі №910/9567/16 залишено без змін та відповідно воно набрало законної сили 02.02.2017.

Згідно частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Оскільки рішення господарського суду міста Києві від 15.11.2016 у справі №910/9567/16 набрало законної сили, то рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Інститут транспорту нафти", що оформлене Протоколом №22 від 29.04.2016 про обрання Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти" у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Венечі Холдінг Лімітед, є недійсним з моменту його прийняття, тобто з 29.04.2016.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення Наглядової ради від 19.09.2018, оформлене Протоколом №2/09/2018 (яким зокрема надано повноваження виконуючому обов`язки Генерального директора ПАТ "Інститут транспорту нафти" Бабичу Є.П. підписати договори позики та іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест") прийнято неповноважним складом Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти".

При цьому, оспорювані Договори позики та іпотеки містять умову (пункт) про підписання їх ОСОБА_1 , на підставі Статуту ПАТ "Інститут транспорту нафти" та Протоколу №2/09/2018 засідання Наглядової ради від 19.09.2019.

У матеріалах справи наявна копія наказу Генерального директора ПАТ "Інститут транспорту нафти" від 18.04.2018 №69-к "Про тимчасове виконання обов`язків Генерального директора", що підписаний: "Генеральний директор В.Ф. Заворотній".

Відповідно до цього наказу, в період відсутності Генерального директора на роботі/відпустка, відрядження, захворювання/тимчасове виконання обов`язків Генерального директора ПАТ "Інститут транспорту нафти" покладено на заступника Генерального директора з комерційної діяльності Бабича Євгенія Петровича. Ці повноваження діють з 19.04.2018 по 19.10.2018.

Однак, суд дійшов висновку, що рішення Наглядової ради від 19.09.2018 (Протокол №2/09/2018 від 19.09.2018) про уповноваження ОСОБА_1 на укладення договорів позики та іпотеки, в будь-якому разі, не надає повноважень на укладення таких договорів від імені ПАТ "Інститут транспорту нафти" без довіреності з огляду на наступне.

Суд першої інстанції з посиланням на приписи статтей 58, 59 Закону України "Про акціонерні товариства" та на статут позивача встановив, що Наглядова рада не вправі приймати рішення, які відносяться до компетенції виконавчого органу.

Разом з тим, пунктом 8.7.3 Статуту передбачено, що угоди, контракти, договори, що укладаються Генеральним директором від імені Товариства, і які за обсягом або в грошовому еквіваленті перевищують 200 000,00 гривень (двісті тисяч гривень) повинні бути узгоджені з Наглядовою радою.

Отже, право на представництво інтересів ПАТ "Інститут транспорту нафти" без довіреності має лише керівник колегіального виконавчого органу (Генеральний директор) або член колегіального виконавчого органу (член Дирекції), уповноважений цим же органом (Дирекцією), усі інші мають право діяти від імені ПАТ "Інститут транспорту нафти" на підставі довіреності, виданої керівником (ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства"), водночас повноваження на прийняття рішення про укладення Генеральним директором правочинів на суму понад 200 000,00 грн. - належить до компетенції Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти".

Тобто, керівник колегіального виконавчого органу, член колегіального виконавчого органу на підставі рішення цього органу не вправі укладати або приймати рішення про укладення правочину на суму понад 200 000,00 грн. без відповідного рішення Наглядової ради, а Наглядова рада ПАТ "Інститут транспорту нафти", з огляду на п. 8.3 Статуту та ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства", не вправі уповноважувати інших осіб на представництво інтересів ПАТ "Інститут транспорту нафти" без довіреності керівника, наділяти члена колегіального виконавчого органу повноваженнями керівника у відсутність останнього.

За таких обставин, суд доходить висновку, що Наглядова рада не вправі уповноважувати інших осіб на представництво інтересів ПАТ "Інститут транспорту нафти" без довіреності керівника, наділяти члена колегіального органу повноваженнями керівника у разі неможливості виконання останнім своїх повноважень, оскільки в силу приписів ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства" такі повноваження належать колегіальному виконавчому органу.

Таким чином, ОСОБА_1 не вправі укладати оспорювані правочини в якості Генерального директора ПАТ "Інститут транспорту нафти" за відсутності рішення колегіального виконавчого органу ПАТ "Інститут транспорту нафти" (Дирекції) про наділення його такими повноваженнями на період відсутності Генерального директора (ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства").

Отже, для укладення оспорюваних правочинів в іншому статусі, ніж особа, яка виконує повноваження голови колегіального виконавчого органу, Бабич Є.П., згідно Статуту ПАТ "Інститут транспорту нафти", ч. 6 ст. 59 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 244 Цивільного кодексу України мав діяти виключно на підставі довіреності, яка повинна бути складена в письмовій формі.

У зв`язку з цим, суд зазначив, що ТОВ "Екосолар Інвест" не могло не знати, що у ОСОБА_1 , який від імені ПАТ "Інститут транспорту нафти" підписав оспорювані договори, була відсутня відповідна довіреність.

З огляду на описані обставини стосовно того, що оспорювані договори містять умову про підписання їх Бабичем Є.П. на підставі Статуту ПАТ "Інститут транспорту нафти", що свідчить про обізнаність ТОВ "Екосолар Інвест" з таким Статутом у частині, що стосується відповідних повноважень, ТОВ "Екосолар Інвест" не могло не знати і про відсутність рішення колегіального виконавчого органу - Дирекції ПАТ "Інститут транспорту нафти" про наділення Бабича Є.П. повноваженнями керівника у період відсутності Генерального директора.

Разом з цим, суд першої інстанції критично оцінив наказ Генерального директора В.Ф. Завортнього від 18.04.2018 №69-к як підставу для надання Бабичу Є.П. права на здійснення повноважень Генерального директора, оскільки зі змісту цього наказу не вбачається, що ним введено в дію певне рішення Дирекції ПАТ "Інститут транспорту нафти", наказ не містить посилань на можливий протокол Дирекції, яким оформлюються рішення Дирекції. Відтак, наказ Генерального директора В.Ф. Завортнього від 18.04.2018, враховуючи положення Статуту ПАТ "Інститут транспорту нафти", не є належною підставою для представництва ОСОБА_1 інтересів ПАТ "Інститут транспорту нафти" та для вчинення ним правочинів від імені позивача.

Не може вважатись також належним підтвердженням повноважень Бабича Є.П. на укладення оспорюваних Договорів позики та іпотеки і рішення Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти" від 19.09.2018, так як відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту ПАТ "Інститут транспорту нафти" Наглядова рада не наділена такими повноваженнями. Як зазначено, відповідні повноваження є компетенцією Дирекції ПАТ "Інститут транспорту нафти".

Крім того, сторонами не надано, а судом відповідно не встановлено належних та допустимих доказів щодо видачі Заворотнім В.Ф., відомості про якого як про керівника ПАТ "Інститут транспорту нафти" на момент укладання оспорюваних договорів містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довіреності Бабичу Є.П. на укладання оспорюваних договорів від імені позивача.

Перевіривши встановлені судом першої обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки всі Договори позики та Договори іпотеки містять положення про укладання їх виконуючим обов`язки Генерального директора Бабичем Є.П, який діяв на підставі Статуту ПАТ "Інститут транспорту нафти", що встановлює його повноваження, то наведене свідчить про обізнаність ТОВ "Екосолар Інвест" з таким Статутом, а тому відповідач за всіма обставинами не міг не знати про наявні обмеження, а фактично про відсутність повноважень виконуючого обов`язки Генерального директора Бабича Є.П. на укладання оспорюваних Договорів позики та Договорів іпотеки.

Заперечуючи проти вказаних висновків, ТОВ "Екосолар Інвест" посилається на те, що фактичне зарахування коштів на банківський рахунок ПАТ "Інститут транспорту нафти", наданих як позика, слід вважати наступним схваленням правочину в розумінні статті 241 Цивільного кодексу України, на підтвердження таких доводів долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень на загальну суму 4 000 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Екосолар Інвест в апеляційній скарзі стверджує, що факт надання/отримання грошових коштів позивачем сторонами не заперечується, що підтверджує факт реальності договорів позики, а грошові кошти по договорам позики так і не були повернуті, а судом першої інстанції було залишено поза увагою, що реально договори позики були виконані. Стосовно таких аргументів суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Зокрема, апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, де зазначено, що схвалення може відбуватись також у формі мовчазної згоди, і у вигляді поведінкових актів (так званих конклюдентних дій).

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1). Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України).

З аналізу змісту частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17.

Однак, погодитися з такими доводами ТОВ "Екосолар Інвест" не можна, оскільки як правильно вказав суд першої інстанції, схвалення правочину посадовою особою, якою ж і було вчинено відповідний правочин з перевищенням своїх повноважень, не відповідає принципу справедливості та добросовісності, а подібне трактування положень ст. 241 Цивільного кодексу України нівелює будь-яку можливість в подальшому на належний правовий захист згідно ч. 1, 2 ст. 203 та ст. 215 цього Кодексу, оскільки недобросовісному суб`єкту буде достатньо після укладення будь-якого правочину вчинити будь-яку дію на його схвалення для унеможливлення юридичною особою домогтися відновлення свого порушеного права шляхом визнання недійсним такого правочину.

Разом з тим, суд звертає увагу, що кошти на банківський рахунок зараховуються автоматично, що не можна вважати мовчазною згодою, а також обставини переказу грошових коштів відповідачем на користь позивача на виконання Договорів позики та зарахування цих коштів на рахунок позивача не можуть самі по собі свідчити про вчинення зі сторони позичальника дій, направлених на прийняття Договорів позики до виконання.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини відсутності повноважень виконуючого обов`язки Генерального директора Бабича Є.П. на укладання оспорюваних Договорів позики та Договорів іпотеки, останній взагалі не був уповноважений на таке представництво і не мав жодних повноважень діяти від імені позивача, а отже, не міг їх перевищити, тому норма ст. 241 Цивільного кодексу України (щодо наступного схвалення правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень) не може бути застосована до спірних правовідносин.

Отже, судова колегія визнає необґрунтованими доводи відповідача, що судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що реально договори позики були виконані, оскільки це питання було досліджено та висвітлено в оскаржуваному рішення та обґрунтовано спростовано.

Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що вимоги позивача про визнання Договорів позики та Договорів іпотеки недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, судом першої інстанції досліджено також дії ТОВ "Екосолар Інвест" під час укладення оспорюваних правочинів в контексті їх добросовісності та встановлено, обставини, які свідчать як про обізнаність ТОВ "Екосолар Інвест" із відсутністю у виконуючого обов`язки Генерального директора Бабича Є.П. повноважень, так і про укладення спірних договорів виключно з метою заволодіння нерухомим майном ПАТ "Інститут транспорту нафти".

Зокрема, судом першої інстанції встановлено наступне:

- ТОВ "Екосолар Інвест" не є притаманною діяльність із надання позик іншим суб`єктам господарювання, та укладення спірних правочинів є виключенням із звичайної господарської діяльності відповідача;

- зі змісту Договорів позики вбачається, що їх предметом є надання у власність ПАТ "Інститут транспорту нафти" коштів на безоплатній основі, тобто плата за користування коштами не нараховувалась та не підлягала стягненню, що виключає будь-який фінансовий інтерес ТОВ "Екосолар Інвест" у наданні таких коштів;

- крім того, за відсутності будь-якої вигоди у наданні позивачу коштів, відповідач взяв на себе ще й оплату витрат, пов`язаних з укладенням таких договорів;

- передане за Договорами іпотеки в іпотеку майно позивача було оцінене значно дешевше від ринкової ціни такого нерухомого майна.

Наведені обставини у їх сукупності, на думку суду першої інстанції, слугують підставами для висновку, що надання відповідачем позивачу позики мало на меті виключно укладення договорів іпотеки та в подальшому звернення стягнення на предмети іпотеки.

У даному контексті варто зазначити, що стосовно такого висновку суду апелянт зазначає, що усі договори позики є безпроцентними, а тому скаржник не обмежений у праві укладати відповідні господарські договори з будь - яким суб`єктом господарювання.

Безперечено, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, як це встановлено у частині 1 статті 12 ЦК України.

Однак, відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Судова колегія, дослідивши доводи апелянта в цій частині, зазначає, що такі обставини досліджувались судом у сукупності з метою встановлення обставин щодо обізнаності відповідача про відсутність у Бабича Є.П. повноважень на укладення оспорюваних правочинів.

Твердження скаржника судом апеляційної інстанції враховано, однак слід наголосити, що такі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо вимоги позивача про скасування записів про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ "Екосолар Інвест" колегія суддів зазначає таке.

Як стверджує ПАТ "Інститут транспорту нафти", на підставі Договорів позики та Договорів іпотеки ТОВ "Екосолар Інвест" в позасудовому порядку було звернуто стягнення на нерухоме майно, що було передано в іпотеку за оспорюваними договорами іпотеки, а саме: на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 58,3 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, буд. 3; квартиру, загальною площею 117,3 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд.11/44, кв. 390; квартиру, загальною площею 113,4 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44, кв. 99.

Так, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною було внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" права власності на спірне нерухоме майно.

Отже, з огляду на вище встановлені обставини, оскільки, державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" права власності на спірне нерухоме майно на підставі документів, які визнані судом недійсними, державна реєстрація таких прав підлягає скасуванню.

Відтак, обґрунтованим є висновок суду, що позовні вимоги ПАТ "Інститут транспорту нафти" про скасування внесених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно записів щодо права власності відповідача на нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 58,3 кв.м., розташоване за адресою м. Київ, вул. Пимоненка Миколи, буд. 3; квартиру, загальною площею 117,3 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд.11/44, кв. 390; квартиру, загальною площею 113,4 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44, кв. 99, підлягають задоволенню, а такі записи - скасуванню.

Судом враховано неоднозначність практики Великої Палати Верховного Суду та Касаційних цивільних та господарських судів у складі Верховного Суду щодо таких способів захисту як скасування запису про державну реєстрацію прав, скасування рішень про державну реєстрацію прав, та можливості/необхідності одночасного вжиття таких способів захисту.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, керуючись приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність з метою ефективного захисту порушених прав Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав, які були прийняті на підставі правочинів, які визнані судом недійсними, та на підставі яких були прийняті скасовані судом записи.

Судом першої інстанції також враховано, що на розгляді господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14604/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a>, предметом якої є скасування рішень про державну реєстрацію прав, на підставі яких було внесено спірні записи.

Однак, позовні вимоги в межах справи №910/14604/19 обґрунтовані тим, що спірні рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оскаржуються з підстав допущення нотаріусом порушення при визначенні підстав для звернення стягнення.

Натомість, в межах справи №910/16082/19 встановлено наявність підстав для скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, на підставі яких було вчинено оспорювані записи про державну реєстрацію прав, - недійсність документів, на підставі яких було прийняті відповідні рішення, - Договорів іпотеки та Договорів позики, а тому суд першої інстанції визнав за необхідне скасувати рішення державного реєстратора в межах даної справи.

Щодо вимоги позивача про витребування від відповідача нерухомого майна, місцевим господарським судом вірно зазначено наступне.

ПАТ "Інститут транспорту нафти" просило суд в позовній заяві витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a> на користь Публічного акціонерного товариства "Інститут транспорту нафти" квартиру НОМЕР_2, загальною площею 117,3 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. Урлівська, буд. 11/44.

Місцевий господарський суд вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів фактичного вибуття із володіння позивача спірної квартири.

При цьому, враховуючи, що позивач просив суд витребувати із незаконного володіння відповідача нерухоме майно, володіння яким підтверджується, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку, то задоволення судом вимог про визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки та про скасування запису про державну реєстрацію права власності за відповідачем такого майна, а також вихід за межі позовних вимог і скасування рішень про державну реєстрацію прав, на підставі яких було вчинено спірні записи, в повній мірі відновлює права ПАТ "Інститут транспорту нафти" на спірну квартиру, а відтак вимога про витребування спірного майна від відповідача є передчасною.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та звертає увагу на відсутність заперечень сторін з приводу наведеного на стадії апеляційного розгляду.

Щодо доводів скаржника про те, що дійсність оспорюваних правочинів розглядалась у справі №910/1751/19, де такі правочини визнані дійсними постановою ПАГС від 20.11.2020 суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №910/1751/19 позов Компанії "Тендерсон Трейдінг Лтд" (акціонера ПАТ "Інститут транспорту нафти") задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти" від 19.09.2018, оформлене протоколом №2/09/2018. Визнано недійсними договори позики №1 від 21.09.2018, №2 від 24.09.2018, №3 від 04.10.2018, №4 від 04.10.2018, №5 від 04.10.2018, №6 від 05.10.2018, №7 від 05.10.2018, №8 від 05.10.2018, договори іпотеки №б/н від 24.09.2018, №б/н від 04.10.2018, №б/н від 05.10.2018, №б/н від 05.10.2018, укладені між ПАТ "Інститут транспорту нафти" та ТОВ "Екосолар Інвест".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №910/1751/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a> на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі № 910/1751/19 - задоволено частково та скасовано рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №910/1751/19 в частині визнання недійсними Договорів позики та Договорів іпотеки.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №910/1751/19 мотивована тим, що вимоги Компанії "Тендерсон Трейдінг Лтд", як учасника ПАТ "Інститут транспорту нафти", про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "Інститут транспорту нафти" від 19.09.2018, яке оформлено протоколом №2/09/2018, - є законними, обґрунтованими, доведеними належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76-80, 269 Господарського процесуального кодексу України, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції. Натомість щодо оспорюваних Договорів позики та іпотеки, то апеляційний господарський суд зазначив, що підписання оспорюваних договорів зі сторони ПАТ "Інститут транспорту нафти" виконуючим обов`язки Генерального директора Бабич Є.П., який діяв на підставі Статуту в новій редакції, зареєстрованого Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 12 травня 2010 року, номер запису 10741050010015739 та протоколу №2/09/2018 засідання наглядової ради від 19.09.2018, може свідчити про порушення прав та інтересів самої ради ПАТ "Інститут транспорту нафти", а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників, а тому не може корпоративні права Компанії "Тендерсон Трейдінг Лтд" на управління товариством.

У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції в межах справи №910/1751/19 дійшов висновку, що відсутність порушення оспорюваними Договорами позики та іпотеки корпоративних прав та інтересів саме Компанії "Тендерсон Трейдінг Лтд", як акціонера ПАТ "Інститут транспорту нафти", що стало самостійною підставою для відмови у позові, а тому суд апеляційної інстанції не вбачав необхідності надавати оцінку дійсності оспорюваних договорів за наведених Компанією "Тендерсон Трейдінг Лтд" доводів у розумінні ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (абз. 7 на сторінці 15 постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №910/1751/19).

Тобто, правова оцінка дійсності оспорюваних Договорів позики та Договорів іпотеки у межах справи №910/1751/19 не надавалась з огляду на доводи Компанії "Тендерсон Трейдінг Лтд".

Отже, суд звертає увагу, що постанова від 20.11.2019 у справі №910/1751/19 не встановлює обставин дійсності оспорюваних правочинів та не вирішує спір між позивачем та відповідачем у даній справі.

Таким чином, доводи апелянта про те, що такі оспорювані правочини визнані дійсними постановою ПАГС від 20.11.2020 у справі №910/1751/19 не відповідають дійсності та підлягають відхиленню.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшла висновку, що апелянтом в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналізуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/16082/19.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/16082/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/16082/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"</a> - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/16082/19 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/16082/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2021.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

В.В. Куксов