Рішення

від 09.02.2021 по справі 910/16388/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2021Справа №910/16388/20

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен"

про стягнення 5 083,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вебком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" про стягнення 209 083,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на підставі Договору №1551 поставки товару від 28.01.2019 та згідно видаткової накладної №800026/1 від 05.08.2019 було поставлено відповідачу товар на суму 324 000,00 грн., в той час як останнім свої зобов`язання з оплати вказаного товару виконано неналежним чином, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" виникла заборгованість у розмірі 204 000,00 грн.

Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої за період 30.07.2020 по 13.10.2020 пені у розмірі 5 083,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/16388/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

16.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком" надійшов лист, в якому позивач повідомив про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 204 000,00 грн.

16.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком" надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 083,28 грн., у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 204 000,00 грн.

16.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком" надійшла заява про повернення судового збору у розмірі 939,25 грн. у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що провадження у даній справі відкрито 02.11.2020, то розгляд справи №910/16388/20 по суті почався з 02.12.2020.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком", у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, офіс 43, та була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" 09.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105476170890.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

28.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебком", як постачальником, було укладено Договір поставки товару №1551 (надалі - "Договір"), згідно умов якого постачальник за цим Договором зобов`язується поставити продукцію у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію відповідно до видаткових накладних та специфікацій, що додаються до цього Договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору платежі за цим Договором проводяться в національній валюті України - гривні. Покупець сплачує аванс в розмірі 20 відсотків товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом семи банківських днів з дати підписання Договору та виставленого постачальником рахунку. Решта вартості товару сплачується до поставки партії товару, впродовж 5 календарних днів після надання постачальником покупцю письмового повідомлення про готовність до відвантаження партії товару. Повна оплата вартості всього товару повинна бути здійснена покупцем до відвантаження останньої партії товару.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у разі прострочення оплати платежів, зазначених в п. 3.2 цього Договору більше, ніж на 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочування у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від несвоєчасно оплаченої суми.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2019 або до повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань згідно Договору (п. 8.1 Договору).

Специфікацією №1 від 28.01.2019, яка є Додатком №1 до Договору, визначено, що товар, який поставляється - механізм задраювання в зборі, у кількості - 28 шт., загальною вартістю 504 000,00 грн.

Специфікацією №2 від 26.02.2019, яка є Додатком №2 до Договору, визначено, що товар, який поставляється - механізм задраювання в зборі, у кількості - 40 шт., загальною вартістю 720 000,00 грн.

17.07.2020 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" з листом №ВС-37, в якому просив сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 204 000,00 грн.

23.09.2020 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" з претензією №ВС-42, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 204 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про невиконання в повному обсязі відповідачем у визначений строк своїх зобов`язань з оплати поставленого йому товару згідно Договору поставки товару №1551 від 28.01.2019, у зв`язку із чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої за період 30.07.2020 по 13.10.2020 пені у розмірі 5 083,28 грн.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебком" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" товар на загальну суму 828 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- згідно видаткової накладною №800022/1 від 23.05.2019 поставлено товар (механізм задраювання в зборі - 8 шт.) на загальну суму 144 000,00 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №800022/2 від 05.06.2019 поставлено товар (механізм задраювання в зборі - 6 шт.) на загальну суму 108 000,00 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №800022/3 від 26.06.2019 поставлено товар (механізм задраювання в зборі - 14 шт.) на загальну суму 252 000,00 грн. з ПДВ;

- згідно видаткової накладною №800026/1 від 05.08.2019 поставлено товар (механізм задраювання в зборі - 18 шт.) на загальну суму 324 000,00 грн. з ПДВ.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками, а також в них міститься посилання на реквізити Договору.

Таким чином, вказаними видатковими накладними підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 828 000,00 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 Договору платежі за цим Договором проводяться в національній валюті України - гривні. Покупець сплачує аванс в розмірі 20 відсотків товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом семи банківських днів з дати підписання Договору та виставленого постачальником рахунку. Решта вартості товару сплачується до поставки партії товару, впродовж 5 календарних днів після надання постачальником покупцю письмового повідомлення про готовність до відвантаження партії товару. Повна оплата вартості всього товару повинна бути здійснена покупцем до відвантаження останньої партії товару.

Як вбачається з наданої позивачем бухгалтерської довідки від 16.10.2020, відповідачем 11.03.2019 було оплаченено товар на загальну суму 504 000,00 грн. за видатковими накладними №800022/1 від 23.05.2019 (на суму 144 000,00 грн. з ПДВ), №800022/2 від 05.06.2019 (на суму 108 000,00 грн. з ПДВ) та №800022/3 від 26.06.2019 (на суму 252 000,00 грн. з ПДВ), а 13.05.2019 було оплачено товар на суму 120 000,00 грн. за видатковою накладною №800026/1 від 05.08.2019 (на суму 324 000,00 грн. з ПДВ).

Приписами статті 693 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару та водночас виконання постачальником обов`язку з поставки товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Тобто, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що факт прийняття такого товару відповідачем зумовлює обов`язок відповідача оплатити поставлений йому позивачем товар.

В той же час, оскільки Договором передбачено строки здійснення відповідачем 100% попередньої оплати, то позивач міг не поставляти за видатковою накладною №800026/1 від 05.08.2019 без здійснення відповідачем попередньої оплати у повному обсязі.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивачем було фактично поставлено товар за видатковою накладною №800026/1 від 05.08.2019, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, а також враховуючи приписи ст. 253 Цивільного кодексу України, згідно яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був розраховуватись за поставлений позивачем товар за вказаною накладною 06.08.2019.

Як зазначає позивач у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог, заборгованість за поставлений повар згідно видаткової накладної №800026/1 від 05.08.2019 сплачена відповідачем 10.11.2020.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача щодо прострочення оплати відповідачем поставленого згідно видаткової накладної №800026/1 від 05.08.2019 товару не були спростовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5 083,28 грн., нараховану на заборгованість у розмірі 204 000,00 грн. у період з 30.07.2020 по 13.10.2020.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у разі прострочення оплати платежів, зазначених в п. 3.2 цього Договору більше, ніж на 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від несвоєчасно оплаченої суми.

З пункту 5.4 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня) порядок нарахування пені (за кожен день прострочення платежу), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Таким чином, сторони (сторона) не можуть змінити визначену ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України дати, з якої починається перебіг строку нарахування пені, - день, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Таким чином, є правомірним нарахування пені за прострочення оплати поставленого товару у розмірі 204 000,00 грн. - з 07.08.2019 по 06.03.2020.

Перевіривши розрахунок пені, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, так як позивач здійснює нарахування пені з 30.07.2020 по 13.10.2020, тобто за період, за який нарахування пені є неправомірним.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" про стягнення 5 083,28 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

За подання позову у даній справі про стягнення 209 083,28 грн. позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 136,25 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1871787248.1 від 16.10.2020.

В свою чергу, в подальшому позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову (5 083,28 грн.).

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

Отже, судовий збір за розгляд майнової вимоги про стягнення 5 083,28 грн. становить 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Вебком" було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог і вказане клопотання було прийнято судом до розгляду, та позивач звернутись до суду з відповідним клопотанням, то судовий збір у розмірі 1 034,25 грн. (3 136,25 грн. - 2 102,00 грн.), що був сплачений за квитанцією №0.0.1871787248.1 від 16.10.2020, підлягає поверненню позивачу.

В іншій частині витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вебком" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 91; ідентифікаційний код 38587375) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Оптіма-Констракшен" (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, офіс 43; ідентифікаційний код 41236299) про стягнення 5 083,28 грн. пені відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вебком" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 91; ідентифікаційний код 38587375) з Державного бюджету України 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 25 коп. судового збору, сплаченого за квитанцією №0.0.1871787248.1 від 16.10.2020, оригінал якої міститься в матеріалах справи. Видати наказ.

3. Судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вебком".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко