Рішення

від 25.01.2021 по справі 915/1408/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 915/1408/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР , вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500 (код ЄДРПОУ 38169102)

поштова адреса: а/с 22, м. Городок, Львівська область, 81500

до відповідача Приватного підприємства ПІВДЕНЬБУДСЕРВІС-1 , вул. Котляревського, буд. 39, кв. 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 41569335)

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства ПІВДЕНЬБУДСЕРВІС-1 кошти в сумі 49 445, 65 грн., з яких: основний борг 37 660, 33 грн., пеня 1 721, 01 грн., 3 % річних 430, 25 грн., штраф 7 532, 06 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 2 102, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

21.12.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 16288/20) про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства ПІВДЕНЬБУДСЕРВІС-1 кошти в сумі 12 445, 65 грн., з яких: основний борг 660, 33 грн., пеня 1 721, 01 грн., 3 % річних 430, 25 грн., штраф 7 532, 06 грн.

Докази направлення 10.12.2020 року копії заяви з додатками на адресу відповідача долучено до заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем з дотриманням порядку щодо направлення копії заяви з додатками іншому учаснику справи, а також з дотриманням передбачених ст. 46, 252 ГПК України строків подання заяви. Враховуючи вищевикладене, заява прийнята судом до розгляду. Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 549454 від 14.05.2020 року, а саме зобов`язань щодо своєчасного проведення оплати за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість та нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та штраф. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 230, 231 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 50).

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

14.05.2020 року між ТзОВ КПП ЦЕНТР (постачальник) та ПП ПІВДЕНЬБУДСЕРВІС-1 (покупець) укладено договір поставки № 549454 від 14.05.2020 року (арк. 7-8).

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 202_ року.

Відповідно до п. 10.2 договору у випадку якщо за 15 календарних днів до закінчення терміну дії договору від жодної із сторін не надійшло письмове повідомлення про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, далі за текстом товар , за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника.

Відповідно до п. 2.2 договору кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару.

Відповідно до п. 3.2.1 договору постачальний має право отримати оплату товару в розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 3.3.1 договору покупець зобов`язаний прийняти товар та своєчасно його оплатити.

Відповідно до п. 3.4.1 договору покупець має право вимагати від постачальника передачі товару на підставі видаткової накладної у терміни передбачені цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору строк поставки товару становить 7 днів з дати підтвердження замовлення постачальником.

Відповідно до п. 4.2 договору товар поставляється засобами та за рахунок постачальника або покупця, згідно домовленості сторін.

Відповідно до п. 4.3 договору передача товару оформляється видатковою накладною, в якій зазнається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна, загальна вартість.

Відповідно до п. 4.4 договору право власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту передачі йому товару.

Відповідно до п 5.1 договору загальна сума договору визначається за сумою всіх видаткових накладних, виданих постачальником.

Відповідно до п. 5.3 договору товар передається, на умовах оплати згідно п. 5.5 даного договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур`єрськими фірмами.

Відповідно до п. 5.5 договору оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 5.7 договору моментом отримання товару вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на проданий товар чи здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (кур`єрським фірмам) в порядку п. 2 статті 664 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 9.2 договору повідомлення, запити, підтвердження, дозволи, замовлення і пропозиції надсилаються сторонами українською або російською мовами і мають силу за умови здійснення доставки кур`єром, передачі факсом, відправлення зареєстрованого листа з повідомленням про підтвердження їх одержання і відповідно набувають чинності з моменту їх одержання.

Факс копії повідомлень, змін до договору та інших документів, підписані обома сторонами та скріплені печатками мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами. З моменту отримання оригіналів повідомлень, змін до договору чи інших документів, факс копії втрачають свою юридичну силу.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 549454 від 14.05.2020 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 221 089, 21 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк. 12-22), а саме:

- видаткова накладна № FTM00106793/20 від 19.05.2020 року на суму 29 100, 00 грн. (граничний строк оплати 02.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00107930/20 від 20.05.2020 року на суму 10 242, 05 грн. (граничний строк оплати 03.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00109558/20 від 21.05.2020 року на суму 42 453, 97 грн. (граничний строк оплати 04.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00113386/20 від 26.05.2020 року на суму 43 167, 88 грн. (граничний строк оплати 09.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00115637/20 від 28.05.2020 року на суму 12 000, 00 грн. (граничний строк оплати 11.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00119157/20 від 02.06.2020 року на суму 38 000, 02 грн. (граничний строк оплати 16.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00119281/20 від 02.06.2020 року на суму 3 846, 00 грн. (граничний строк оплати 16.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00121721/20 від 04.06.2020 року на суму 13 319, 28 грн. (граничний строк оплати 18.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00126431/20 від 10.06.2020 року на суму 760, 01 грн. (граничний строк оплати 24.06.2020);

- видаткова накладна № FTM00127222/20 від 11.06.2020 року на суму 28 200, 00 грн. (граничний строк оплати 25.06.2020).

Всі вищевказані накладні підписані та скріплені печатками сторін.

Підставою поставки товару у всіх вищевказаних накладних зазначено Договір № 549454 від 14.05.2020 року.

В подальшому 03.06.2020 року відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 12 000, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною на повернення № FTM00120535/20 від 03.06.2020, яку підписано та скріплено печатками сторін (арк. 23).

В накладній на повернення товару підставою зазначено договір № 549454 від 14.05.2020 року.

Таким чином, на виконання умов договору поставки № 549454 від 14.05.2020 року відповідачем отримано товар на загальну суму 209 089, 21 грн. (221 089, 21 грн.- 12 000, 00 грн.)

Відповідачем за поставлений на підставі договору № 549454 від 14.05.2020 року товар проведено оплату на загальну суму 256 762, 20 грн., а саме:

- 43 000 грн. сплачено 29.05.2020 року;

- 35 000 грн. сплачено 02.06.2020 року;

- 30 000 грн. сплачено 06.07.2020 року;

- 30 000 грн. сплачено 29.07.2020 року;

- 40 000 грн. сплачено 02.09.2020 року;

- 41 762, 20 грн. сплачено 25.09.2020 року.

Вищевказані грошові кошти на загальну суму 219 762, 20 грн. сплачено відповідачем до відкриття провадження у даній справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (арк. 24-35). Підставою для проведення оплати відповідачем в платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено за товар зг. дог. № 549454 від 14.05.2020 року .

Отже, станом на день звернення позивача до суду із даним позовом у відповідача заборгованість перед позивачем саме по договору № 549454 від 14.05.2020 року була відсутня.

Судом також встановлено, що після відкриття провадження у даній справі 02.12.2020 відповідачем проведено оплату в сумі 37 000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (арк. 54-55). Підставою для проведення оплати відповідачем в платіжному дорученні в призначенні платежу зазначено за товар зг. дог. № 549454 від 14.05.2020 року .

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 549454 від 14.05.2020 року як на дату звернення до суду із позовом, так і на дату розгляду справи відсутня.

Судом також встановлено, що до позовної заяви позивачем долучено видаткову накладу № FTM00102966/20 від 14.05.2020 року на суму 48 333, 32 грн. (арк. 11). Підставою поставки товару у вказаній видатковій накладній № FTM00102966/20 від 14.05.2020 року зазначено інший договір № 29137 від 10.06.2019 року .

Судом також встановлено, що 23.09.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 545 від 22.09.2020 року, в якій позивач просив впродовж 3 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість за договором поставки № 549454 від 14.05.2020 року та штраф (арк. 9). Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та поштовою накладною (арк. 10).

Позивачем зазначено, що предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів, а підставою позову є невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлений товар за договором поставки № 549454 від 14.05.2020 року. Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення сум основного боргу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 10.5 договору припинення договору внаслідок закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення не звільняє сторони від виконання зобов`язань за договором, що виникли на момент припинення договору та відповідальності за їх невиконання чи неналежне виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 660, 33 грн., оскільки як встановлено судом вище відповідачем ще до звернення позивача до суду із даним позовом в повному обсязі проведено оплату за отриманий товар саме на підставі договору поставки № 549454 від 14.05.2020 року.

В свою чергу, безпідставним є включення позивачем до суми основного боргу заборгованості за отриманий відповідачем згідно видаткової накладної № FTM00102966/20 від 14.05.2020 року на суму 48 333, 32 грн. товар, оскільки останній отримано відповідачем на підставі іншого договору № 29137 від 10.06.2019 року.

Підставою для стягнення коштів у даній господарській справі позивачем визначено договір поставки № 549454 від 14.05.2020 року.

В свою чергу чинним законодавством не передбачено права здійснювати стягнення грошових коштів за отриманий на підставі одного договору товар, при цьому застосовуючи умови іншого договору.

В свою чергу, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із окремим позовом про стягнення з відповідача заборгованості (якщо така наявна) на підставі договору № 29137 від 10.06.2019 року.

В частині позову про стягнення суми основного боргу в розмірі 660, 33 грн. судом відмовлено.

2. Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" .

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до п. 6.6 договору сторони домовились, що позовна давність стосовно пені та штрафів, встановлених даним договором, становить два роки.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (постанова ВС № 910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019.

Позивачем нараховано відповідачу 1 721, 01 грн. пені за період з 26.06.2020 року по 11.11.2020 року. Нарахування пені позивачем здійснено на заборгованість в сумі 37 660, 33 грн. Детальний розрахунок пені, здійснений позивачем, зазначено в позовній заяві.

Перевіривши розрахунок суми пені, судом встановлено, що при нарахуванні суми пені позивачем неправильно визначено період нарахування пені, зокрема, неправильно включено в період нарахування день фактичної оплати та не враховано, що станом на 25.09.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 549454 від 14.05.2020 року була відсутня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення з урахуванням здійснених відповідачем оплат по кожній видатковій накладній окремо та встановлено, що пеня становить 2 234, 16 грн. Детальний розрахунок пені здійснений судом за допомогою Бази "Законодавство" та наявний в матеріалах справи (арк. 58-61).

Так, пеня судом нарахована в межах періоду з 26.06.2020 (дата вказана позивачем) по 24.09.2020 (включно).

Проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення пені у заявленій до стягнення позивачем сумі 1 721, 01 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування штрафу в розмірі 20 % за прострочення виконання зобов`язання з оплати за поставлений товар, що становить 7 532, 06 грн. Розрахунок штрафу позивачем здійснено на заборгованість в сумі 37 660, 33 грн. (37 660, 33 грн. * 20 %).

Судом встановлено, по видатковим накладним № FTM00119157/20 від 02.06.2020 року, № FTM00119281/20 від 02.06.2020 року, № FTM00121721/20 від 04.06.2020 року, FTM00126431/20 від 10.06.2020 року, № FTM00127222/20 від 11.06.2020 року прострочення оплати поставленого товару, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, становило більше 30 календарних днів.

Судом здійснено перерахунок суми штрафу та встановлено, що загальна сума 20 % штрафу становить 21 817, 79 грн. Проте, суд, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для стягнення штрафу в розмірі, заявленому позивачем. Отже, позовна вимога в частині стягнення штрафу в сумі 7 532, 06 грн. підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова КЦС ВС від 27.01.2021 № 337/5617/19).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається у період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань і 3 % річних (постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17).

Позивачем нараховано відповідачу 430, 25 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 26.06.2020 року до 11.11.2020 року, виходячи з суми боргу 37 660, 33 грн. (детальний розрахунок відображено в позовній заяві).

Аналогічно розрахунку пені, при нарахуванні суми 3 % річних позивачем неправильно визначено період нарахування пені, зокрема, неправильно включено в період нарахування день фактичної оплати та не враховано, що станом на 25.09.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 549454 від 14.05.2020 року була відсутня.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних та встановлено, що 3 % річних становить 558, 53 грн. Так, 3 % річних судом нараховано в межах періоду з 26.06.2020 (дата вказана позивачем) по 24.09.2020 (включно), виходячи з суми боргу по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Детальний розрахунок 3 % річних, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 58-61). Розрахунок розміру 3 % річних здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство".

Проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення 3 % річних у заявленій до стягнення позивачем сумі 430, 25 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 1 967, 68 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 134, 32 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства ПІВДЕНЬБУДСЕРВІС-1 , вул. Котляревського, буд. 39, кв. 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 41569335) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю КПП ЦЕНТР , вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцький район, Львівська область, 81500 (код ЄДРПОУ 38169102):

- 1 721, 01 грн. (одна тисяча сімсот двадцять одна грн. 01 коп.) - пені;

- 430, 25 грн. (чотириста тридцять грн. 25 коп.) - 3 % річних;

- 7 532, 06 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять дві грн. 06 коп.) - штрафу;

- 1 967, 68 грн. (одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім грн. 68 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.02.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш