Рішення

від 04.02.2021 по справі 923/1270/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року Справа № 923/1270/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД", м. Дніпро

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Іванівська центральна районна лікарня" в особі Госпрозрахункового відділення Комунального некомерційного підприємства "Іванівська центральна районна лікарня" "Надія", смт. Іванівка, Херсонська область

про стягнення заборгованості в сумі 84788,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Качуєвський М.О. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД" (код ЄДРПОУ 21947206; місцезнаходження: Селянський узвіз, буд. 3-А, м. Дніпро, 49000, Дніпропетровська область) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Іванівська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 02004002, місцезнаходження: вул. Українська, б. 24, смт. Іванівна, Іванівський р-н, Херсонська обл., 75401) в особі Госпрозрахункового відділення Комунального некомерційного підприємства Іванівська центральна районна лікарня Надія (код ЄДРПОУ 42475154, місцезнаходження: вул. Українська, б. 24, смт. Іванівка, Іванівський р-н, Херсонська обл., 75401) про стягнення відповідно до договору поставки товарів № 3951 від 19.02.2020 року за період з 19.02.2020 р. по 01.04.2020 р. включно: основного боргу в сумі 54 017,64 грн. (п`ятдесят чотири тисячі сімнадцять гривень 64 коп.), неустойки в сумі 25 819,82 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 82 коп.), інфляційних втрат в сумі 4 070,47 грн. (чотири тисячі сімдесят гривень 47 коп.), 3 % річних в сумі 880,31 грн. (вісімсот вісімдесят гривень 31 коп.).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше засідання по справі на 04 січня 2021 року, встановлено сторонам по справі строк для подання заяв по суті справи.

Судове засідання призначене на 04.01.2021 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.01.2021 року призначено судове засідання на 04.02.2021 року.

Представники сторін належним чином повідомлені про розгляд даної справи, що підтверджується залученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судового рішення).

Відповідачем відзиву на позовну заву у встановлений судом строк не подано до суду. На момент розгляду даної справи по суті в матеріалах справи відсутні заяви, клопотання відповідача.

Суд зазначає, що не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В призначене судове засідання представник відповідача не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.02.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

19 лютого 2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД" (далі за текстом рішення - Постачальник, Позивач), Комунальним некомерційним підприємством Іванівська центральна районна лікарня (далі за текстом рішення - Замовник, Відповідач) та Госпрозрахунковим відділення Комунального некомерційного підприємства Іванівська центральна районна лікарня Надія (далі за текстом рішення - Платник) було укладено договір поставки товарів № 3951 (далі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити (продати) та передати у власність Замовника товари медичного призначення (надалі - Товар) в кількості та асортименті, визначених Замовником у Специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти ці товари та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.4. Договору, кількість товару, що поставляється за цим Договором, зазначається в видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціни на товар по номенклатурі та асортименті зазначаються у видаткових накладних та відповідають умовам існуючої вартості виробника товару. У період дії цього договору ціни на товар не змінні. У випадку необхідності зміни ціни, викликаної виданими державними актами чи кон`юнктурою ринку зміна цін в бік збільшення коригується за взаємною згодою сторін шляхом підписання Додаткової угоди з наданням Замовником відповідних документів.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Відповідач (Платник) зобов`язаний оплатити повну вартість отриманого Товару шляхом прямих банківських переказів з відстрочкою платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки Товару (дата видаткової накладної).

Судом встановлено, що в ході виконання зазначеного Договору, в період з 19.02.2020 р. по 01.04.2020 р. включно, Позивачем було здійснено поставку Товару за 11 товарно-транспортними накладними на загальну суму 141004,66 грн., на підтвердження чого Позивачем надано копії таких первинних документів:

- товарно-транспортна накладна №6075876 від 19.02.2020 на суму 26 296,03 грн.

- товарно-транспортна накладна №6075877 від 19.02.2020 на суму 1819,62 грн.

- товарно-транспортна накладна №6088080 від 26.02.2020 на суму 38643,93 грн.

- товарно-транспортна накладна №6088081 від 26.02.2020 на суму 1286,34 грн.

- товарно-транспортна накладна №6100328 від 04.03.2020 на суму 17030,64 грн.

- товарно-транспортна накладна №6100329 від 04.03.2020 на суму 1717,38 грн.

- товарно-транспортна накладна №6124780 від 18.03.2020 на суму 21644,41 грн.

- товарно-транспортна накладна №6124781 від 18.03.2020 на суму 485,46 грн.

- товарно-транспортна накладна №6138676 від 25.03.2020 на суму 16039,35 грн.

- товарно-транспортна накладна №6138677 від 25.03.2020 на суму 1445,04 грн.

- товарно-транспортна накладна №6149092 від 01.04.2020 на суму 14596,46 грн.

Кожна накладна містить посилання на Договір, кількість днів відстрочення платежу за відповідною накладною (30), кінцеву дату належної оплати та скріплена печаткою та підписом відповідача.

Позивач зазначає, що Товар Відповідачем був оплачений частково: він здійснив 18 оплат Товару (в період з 28.02.2020 р. по 21.08.2020 р., включно) та 8 повернень Товару (в період з 10.03.2020 р. по 05.08.2020 р., включно), на підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень, копії документів про повернення товару.

30.06.2020р. Позивач актом коригування № 74 зменшив заборгованість Відповідача на суму 12,60 грн.

Позивач зазначає, що при здійсненні всіх оплат за Товар Відповідач призначенням платежу зазначав номер та дату Договору, та номер та дату накладної. Але, при цьому, номер та дату накладної Відповідач зазначав не завжди правильно, зокрема, не враховуючи вартість Товару, поставленого за відповідною накладною, та суми попередніх його оплат за цією накладною.

Приймаючи це до уваги, Позивач відносив платежі та повернення Товару Відповідача на відповідну накладну, а у випадку повного погашення заборгованості за цією накладною - в хронологічному порядку: починаючи з тієї неоплаченої накладної, заборгованість за якою виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Позивач зазначає, що станом на 31.10.2020 р. сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за поставку Товару за період з 19.02.2020 р. по 01.04.2020 р. включно, складає 54 017,64 грн.

Позивачем відповідно до п. 5.3 Договору була нарахована пеня у розмірі 25 819, 82 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував інфляційні втрати в сумі 4 070,47 грн. та 3 % річних в сумі 880,31 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду. Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

У даному випадку позивачем доведено факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищенаведених положень чинного законодавства.

Підписання відповідачем товарно-транспортних накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фіксує здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача, скріплені печаткою Відповідача. Вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань згідно Договору, а тому Товар вважається прийнятим без зауважень.

Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату за договором, повернення відповідачем товару та здійснення позивачем коригування заборгованості, Суд встановив, що сума основного боргу за Договором складає 54017,64 грн.

Докази того, що відповідач виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару у сумі 54017,64 грн. як у визначений строк, так і на момент ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 54017,64 грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В частинах 2 та 3 статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частин 2), а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3). Водночас, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… .

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до умов п. 5.3 договору сторони встановили можливість застосування неустойки: в разі затримки оплати за поставлений товар згідно п. 4.2. цього договору Замовник сплачує штраф у розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний прострочений день

Позивачем нараховано неустойку станом на 31.10.2020 в сумі 25 819, 82 грн.

Суд перевірив розрахунок неустойки та дійшов висновку, що він є правомірний, а відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 25 819, 82 грн. підлягають задоволенню.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Сплата інфляційних та річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом позовної заяви та розрахунку наданим позивачем, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат - є правомірним.

Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен за вказаних правових приписів сплатити позивачу інфляційні втрати в сумі 4 070,47 грн. та 3 % річних в сумі 880,31 грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Іванівська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 02004002, місцезнаходження: вул. Українська, б. 24, смт. Іванівна, Іванівський р-н, Херсонська обл., 75401) в особі Госпрозрахункового відділення Комунального некомерційного підприємства Іванівська центральна районна лікарня Надія (код ЄДРПОУ 42475154, місцезнаходження: вул. Українська, б. 24, смт. Іванівка, Іванівський р-н, Херсонська обл., 75401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД (код ЄДРПОУ 21947206; місцезнаходження: Селянський узвіз, буд. 3-А, м. Дніпро, 49000, Дніпропетровська область) заборгованість за договором поставки товарів № 3951 від 19.02.2020 року за період з 19.02.2020 р. по 01.04.2020 р., а саме основний борг в сумі 54 017,64 грн. (п`ятдесят чотири тисячі сімнадцять гривень 64 коп.), неустойку в сумі 25 819,82 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 82 коп.), інфляційні втрати в сумі 4 070,47 грн. (чотири тисячі сімдесят гривень 47 коп.), 3 % річних в сумі 880,31 грн. (вісімсот вісімдесят гривень 31 коп.), судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.)

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 10.02.2021.

Суддя В.П.Ярошенко