Рішення

від 04.02.2021 по справі 120/7031/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 лютого 2021 р. Справа № 120/7031/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Подолян Я.В.,

представників відповідача: Панченко Н.С., Мельничука І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінальної - виконавчої служби України №81" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

в с т а н о в и в :

20.11.2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства "Підприємство державної кримінальної - виконавчої служби України №81" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначали, що відповідач є платником податків і зборів та згідно картки особового рахунку платника податків станом на 30.10.2020 року за ним рахується загальна заборгованість в сумі 583873,59 грн., з яких 144773,25 грн. - основний платіж, 332029,59 грн. - штрафні санкції, 107019,75 грн. - пеня.

Разом з тим, згідно облікової картки платника податків за відповідачем рахується заборгованість, що підлягає стягненню у суму 203293,92 грн., з яких 64706,51 грн. - основний платіж, 69552,98 грн. - штрафні санкції, 69034,43 грн. - пеня. Заборгованість підтверджується податковими - повідомленнями рішенням, карткою особового рахунку платника податків та ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по справі №2-а-2202/10/0270.

Оскільки, заборгованість добровільно не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив:

- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 203293,92 грн.;

- накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на всю суму податкового боргу 583872,59 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.12.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що відповідачем здійснено сплату податкового боргу на доходи фізичних осіб в сумі 1036,01 грн. Разом з тим, відповідач вважає, що кошти з електронного рахунку перераховуються, в рахунок погашення податкових зобов`язань за звітний період, а не в погашення податкового боргу за минулі періоди, як це було зроблено контролюючим органом.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем неправомірно нарахована пеня у сумі 49007,98 грн. з податку на додану вартість, оскільки ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по справі №2-а-2202/10/0270 були встановлені нові строки для сплати відповідачем податкових зобов`язань, які платником податку не порушені, а тому в даному випадку пеня не нараховується.

Також представник відповідача зауважив, що згідно ч. 5 статті 26 Закону України від 23.06.2005 року №2713-IV "Про державну кримінально-виконавчу службу України", звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11.12.2020 року дану адміністративну справу призначено до розгляду у судове засідання з повідомленням сторін на 24.12.2020 року.

17.12.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій остання зазначає, що згідно карток особового рахунку платника податків прослідковується часткове погашення суми податкового боргу, а саме з військового збору погашено в розмірі заявленої суми до стягнення - 883,46 грн., з податку на прибуток в розмірі заявленої суми до стягнення 355,98 грн. В той же час, податковий боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі заявленої суми до стягнення на суму 1036,01 грн. не погашено, оскільки відповідно до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У зв`язку із частковим погашенням заборгованості та помилково заявленою на стягнення сумою, заборгованість яка підлягає стягненню зменшена та становить 115946,04 грн., з яких 56743,90 грн. - штрафні санкції, 69034,43 грн. - пеня.

В той же час, загальна заборгованість становить 474677,27 грн., з яких 58289,57 грн. - основний платіж, 319200,61 грн. - штрафні санкції, 97187,09 грн. пеня.

24.12.2020 року представником відповідача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 24.12.2020 року занесеною до протоколу судового засідання у судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2021 року.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 04.02.2021 року.

04.02.2021 року представником позивача подано додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог. Зокрема зазначила, що у зв`язку із частковим погашенням заборгованості, сума яка підлягає стягненню зменшена та становить 52492,86 грн. Вказана сума складається з податку на додану вартість в сумі 51456,85 грн., з яких 41409,45 грн. - штрафні санкції, 10047,40 грн. - пеня, та з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1036,01 грн., з яких 1036,01 грн. - пеня.

В той же час, загальна заборгованість з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб становить 267827,53 грн., з яких 218759,17 грн. - штрафні санкції, 49068,36 грн. - пеня.

Враховуючи подані пояснення, позивач просить суд:

- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 52492,86 грн.;

- накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на всю суму податкового боргу 267827,53 грн.

У судовому засідання 04.02.2021 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень від 04.02.2021 року.

Представники відповідача у судовому засіданні визнали позовні вимоги в частині стягнення податку на додану вартість, а саме штрафних санкцій в сумі 41409,45 грн. В частині стягнення податку на додану вартість, а саме пені в сумі 10047,40 грн. заперечили та вказали, що пеня в даному випадку не нараховується, оскільки ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по справі №2-а-2202/10/0270 були встановлені нові строки для сплати податкових зобов`язань, які відповідачем не порушені. Також, заперечили щодо стягнення податку на доходи фізичних осіб, а саме пені в сумі 1036,01 грн., оскільки згідно платіжного доручення №627 від 24.11.2020 року такий борг сплачено.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2019 року у справі №120/3467/19-а, стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 81)" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 474390,08 грн.

Згідно облікової картки платника податків станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 267827,53 грн. та складається з податку на додану вартість в сумі 51456,85 грн., з яких 41409,45 грн. - штрафні санкції, 10047,40 грн. - пеня та податку на доходи фізичних осіб в сумі 216370,68 грн., з яких 177349,72 грн. - штрафні санкції, 39020,96 грн. - пеня.

В той же час, сума податкового боргу яка не стягнута з відповідача станом на день розгляду справи становить 52492,86 грн. Вказана сума заборгованості складається з податку на додану вартість в сумі 51456,85 грн., з яких 41409,45 грн. - штрафні санкції, 10047,40 грн. - пеня та податку на доходи фізичних осіб в сумі 1036,01 грн. - пені.

Податковий борг підтверджується обліковою карткою платника податків та податковими повідомленнями - рішеннями № 0064885004 від 31.08.2020 року та №0059955004 від 22.07.2020 року.

Оскільки, заборгованість добровільно не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується не стягнута податкова заборгованість в загальній сумі 52492,86 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу №2155-50 від 09.02.2018 року.

При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

В той же час, надаючи оцінку доводам відповідача про те, що позивачем неправомірно нарахована пеня у сумі 10047,40 грн. з податку на додану вартість, оскільки ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по справі №2-а-2202/10/0270 були встановлені нові строки для сплати податкових зобов`язань, які відповідачем не порушені, суд зазначає наступне.

Пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно пункту 129.4 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Зі змісту статті 32 Податкового кодексу України вбачається, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Тобто розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 Податкового кодексу України платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

Отже, з огляду на те, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись, в тому числі, і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 Податкового кодексу України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570, від 23.04.2019 у справі №808/8492/13-а, від 12.11.2020 у справі №813/852/16.

Доводи представників відповідача, що податок на доходи фізичних осіб, а саме пеня в сумі 1036,01 грн. не може бути стягнута, оскільки згідно платіжного доручення №627 від 24.11.2020 року такий борг сплачено, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Положення пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов`язком обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення за умовою наявності податкового боргу в цього платника податків.

В той же час, станом на дату здійснення платежу в сумі 1036,01 грн. за відповідачем рахувався податковий борг, а тому позивач правомірно застосував п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд керується та виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України. При цьому за своїм змістом норми даної статті охоплюють як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

В силу вимог абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Згідно ч.1 статті 26 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

В той же час, ч. 5 цієї статті говорить, що звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається.

Таким чином, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг.

За таких обставин, враховуючи наявність податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд доходить висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку в межах суми податкового боргу.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області належить задовольнити.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90,94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Державного підприємства "Підприємство державної кримінальної - виконавчої служби України (№81)" (вул.Алеї, 62, смт.Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08679600), кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 52492,86 грн. (п`ятдесят дві тисячі чотириста дев`яносто дві гривні вісімдесят шість копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Державного підприємства "Підприємство державної кримінальної - виконавчої служби України (№81)" (вул. Алеї, 62, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08679600), що знаходяться в банку, на суму податкового боргу в розмірі 267827,53 грн. (двісті шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять сім гривень п`ятдесят три копійки) .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: Державне підприємство "Підприємство державної кримінальної - виконавчої служби України (№81)" (вул. Алеї, 62, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 08679600).

Повний текст рішення складено 09.02.2021 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович